Радянізація західних областей України

Радянізація — це система заходів, спрямованих на установлен­ня радянської влади, побудову соціалістичного суспільства за економічною та політичною моделлю СРСР у західноукраїнських І землях.

Основні заходи радянізації:

• поширення радянського законодавства;

• уніфікація адміністративно-територіального уст­рою (скасування поділу на воєводства, поділ на об­ласті та райони і т. ін.);

• направлення зі східних районів великої кількості кадрів (часто російськомовних);

• націоналізація промислових підприємств;

• конфіскація поміщицького та інших великих зем­леволодінь і передача землі селянам;

• початок примусової колективізації (весна 1940 р.);

• заборона всіх політичних партій, громадських, кооперативних, культурно-освітніх товариств, створених раніше; дозволено діяльність лише КП(б)У, комсомолу, радянських профспілок;

• розширення мережі навчальних закладів усіх рівнів; заснування бібліотек, клубів тощо;

• українізація освіти, преси;

• уведення безкоштовного навчання, медичного обслуговування;

• суворий контроль партійно-радянського керівниц­тва над усіма сферами життя;

• командно-адміністративні методи впровадження радянської політики;

• нехтування місцевих особливостей та тради­цій;

• утиски церкви, особливо греко-католицької;

• репресії щодо місцевого населення; депортація у східні райони.

Результатом політики радянізації стало, з одно­го боку, покращення рівня життя найбідніших про­шарків населення, розвиток економіки краю, а з іншо­го — зростання незадоволення репресивними метода­ми влади, підтримка серед населення ідеї створення самостійної Української держави, вступ до загонів оунівців.

Початок Великої Вітчизняної війни

22 червня 1941 р.— порушення Німеччиною Ден говору про ненапад на СРСР, початок Великої Вітчиз­няної війни.

Напад на Радянський Союз розпочався згідне з розробленим німецьким генштабом і затвердженим Гітлером ще 18грудня 1940 р. планом «Барбаросса»Союзниками Німеччини у війні були Фінляндія, Угор­щина, Румунія, Італія, Словаччина (допомогу також надавали Іспанія та Болгарія).

План «Барбаросса» — кодова назва плану воєнної операції фа­шистської Німеччини проти СРСР, згідно з яким війна про­ти СРСР повинна була стати «блискавичною», тобто закінчи­тися перемогою в дуже короткий термін, до того як супро­тивник зможе мобілізувати та розгорнути свої головні сили.

Згідно з планом «Барбаросса» гітлерівські війська складали три групи армій.

Г Група армій	Головно­командувач	Напрямки удару
« «Північ»	В.В. Й. фон Леєб	АДаугавпілс, Псков, Ленінград, Прибалтика, порти на Балтійському морі
«Центр»	Ф. фон Бок	Мінськ, Смоленськ, Мо­сква
«Південь»	Г . фон Рундштедт	Західна Україна, Київ, Харків, Донбас, Крим

В Україні ворогові протистояли Південно-Західний та Південний фронти, Чорноморський флот, Дунай­ська та Пінська військові флотилії.