8.4 Методи добування карбонільних сполук

1. Дегідрування спиртів (промисловий метод).

Якщо пропускати пару спирту над нагрітим каталізатором, відбувається вилучення водню й утворення альдегідів з первинних спиртів та кетонів з вторинних спиртів:

2. Окиснення спиртів.

Окисненням первинних спиртів добувають альдегіди, а окис-ненням вторинних – кетони:

3. Окиснення метилбензенів

Якщо окиснювати арени, що містять метильну групу, в середовищі оцтового ангідриду, то спочатку утворюється гем-диацетат, який при подальшому гідролізі перетворюється на альдегід:

4. Гідроліз гем-дигалогеналканів.

А томи галогену в гемінальних дигалогеналканах під час гідролізу заміщуються за S_N2-механізмом на гідроксильні групи. При цьому утворюються нестійкі гем-діоли, які легко вилучають воду, перетворюючись на альдегіди й кетони:

бензальдегід

пентанон-2

5. Термічний розклад (піроліз)солей карбонових кислот.

П ри нагріванні кальцієвих солей карбонових кислот утворюються кетони:

ацетат кальцію ацетон

Піролізом суміші кальцієвих солей мурашиної та будь-якої карбонової кислоти добувають відповідні альдегіди:

6. Гідратація алкинів (реакція Кучерова)

Ацетилен приєднує воду за умов реакції Кучерова (див. хімічні властивості алкинів) і перетворюється на оцтовий альдегід, всі інші алкини перетворюються на відповідні кетони:

7. Відновлення хлорангідридів кислот і нітрилів.

Х лорангідриди відновлюють три-трет-бутоксиалюмогідридом літію до відповідних альдегідів:

Нітрили відновлюють алюмогідридом літію в розчині тетрагідрофурану з наступним розкладом під дією розчина кислоти:

8. Синтез кетонів ацилюванням по Фріделю-Крафтсу.

Це реакції електрофільного заміщення в ароматичному ядрі в присутності каталізаторів – кислот Льюїса, найчастіше це хлорид алюмінію:

ацетилхлорид ацетофенон

бензоілхлорид бензофенон

9. М агнійорганічний синтез.

пропаноілхлорид метилмагній бутанон-2

бромід

8. 8.5. Окремі представники карбонільних сполук

Мурашиний альдегід (формальдегід) - НСНО. У промисловості його у величезній кількості добувають каталітичним окисненням метанолу. 40% розчин формальдегіду в суміші з метанолом має назву формаліну й використовується для консервації анатомічних препаратів, дублення шкір, протравлення зерна. Найбільше він використовується для добування феноло-формальдегідних і карбамідних смол та штучних волокон. При взаємодії формаліну з амоніаком утворюється уротропін – лікувальний засіб, з якої також добувають вибухову речовину гексоген:

уротропін гексоген

О цтовий альдегід (ацетальдегід) – СН₃СНО. Добувають гідратацією ацетилену. Використовують як вихідну сполуку для синтезу багатьох органічних сполук:

Ацетон – Н₃ССОСН₃. Використовують для добування хлороформу й кетену, але, головним чином, як дешевий розчинник

А кролеїн  СН₂=СНСНО. Вихідна сполука для синтезу багатьох органічних сполук:

У промисловості його добувають реакцією конденсації або каталітичним окисненням:

Як вже зазначалося, багато альдегідів і кетонів мають приємний запах, що зумовлює їх застосування в парфумерії, наприклад:

Цитраль –

Має інтенсивний лимонний запах, входить до складу багатьох синтетичних пахучих композицій та ефірних олій.

Ванілін -

У сім відомий ароматизатор для харчової промисловості, використовують також в парфумерії.

-іонон – душиста речовина фіалки.

Бутандіон (діацетил) має запах сиру, його застосовують як харчовий додаток для надання запаху масла або сиру. Гептанон-2 має запах гвоздики, фенілетаналь – гіацинтовий запах, бензальдегід – мигдалевий.