- •8. Оксосполуки (Альдегіди й кетони)
- •8.1 Класифікація карбонільних сполук
- •Бензохінон-1,4 нафтохінон-1,4
- •8. 2 Номенклатура та ізомерія
- •8.3 Будова та властивості оксосполук
- •8.3.1 Фізичні властивості
- •8.3.2 Хімічні властивості оксосполук
- •8.3.2.1 Нуклеофільне приєднання
- •Ціангідринний синтез
- •Приєднання гідросульфіту натрію
- •Реакція гідратації
- •Приєднання спиртів
- •Приєднання магнійорганічних сполук (реактивів Ґриняра)
- •Приєднання аміаку та його похідних
- •Відновлення карбонільних сполук
- •8.3.2.2 Реакції окиснення
- •8.3.2.3 Реакція Канніццаро
- •8.3.2.4 Реакціі карбонільних сполук по радикалу
- •8.3.2.5 Реакції заміщення карбонильного кисню
- •8.3.2.6 Галоформна реакція на метилкетони
- •8.3.2.7 Реакції полімеризації
- •8.4 Методи добування карбонільних сполук
- •8.5. Окремі представники карбонільних сполук
8.3.1 Фізичні властивості
Альдегіди й кетони киплять при нижчій температурі, ніж відповідні спирти, що пояснюється відсутністю асоціації. Але це не стосується гідроксипохідних оксосполук, наприклад, температура топлення саліцилового альдегіду - 1,6оС, а п-гідроксибензальдегіду – 116оС. Така різниця пояснюється тим, що внаслідок утворення внутрішньомолекулярного водневого зв’язку в молекулі саліцилового альдегіду зменшується можливість утворення міжмолекулярних водневих зв’язків:
саліциловий альдегід п-гідроксибензальдегід
Нижчі альдегіди й кетони розчиняються у воді, всі оксосполуки добре розчиняються в органічних розчинниках (спиртах, ефірі).
Багато оксосполук, особливо вищі та ароматичні, мають приємні запахи, що нагадують запахи овочів та фруктів, тому знаходять застосування в парфумерії.
8.3.2 Хімічні властивості оксосполук
В першу чергу вони визначаються наявністю карбонільної групи.
Як вже зазначалося, подвійний зв’язок С=О карбонільної групи полярний, через це його хімічна активність значно вища, ніж подвійного зв’язку С=С в алкенах і, завдяки цьому, оксосполуки здатні брати участь в реакціях приєднання за нуклеофільним механізмом (АN):
тригональна форма тетрагональна форма
Вуглецевий атом карбонільної групи реактанту тригональний, але в перехідному стані він починає набувати тетраедричної конфігурації, яку зберігають також і продукти реакції. Таким чином, групи, що сполучені з цим С-атомом, трохи зближуються й слід чекати можливих просторових утруднень (великі алкільні радикали R i R у більшому ступені чинитимуть опір цьому зближенню, ніж групи меншого розміру або атоми водню). У перехідному стані кисневий атом починає набувати негативний заряд, власне саме ця схильність атома кисню притягувати електрони та його здатність набувати негативний заряд і є дійсною причиною реакцій карбонільної групи з нуклеофілами.
П
орівнюючи
реакційну здатність альдегідів і
кетонів, слід зауважити, що альдегіди
реакційноздатніші в реакціях нуклеофільного
приєднання, ніж кетони. Це пояснюється
характером перехідного стану та спільним
впливом електронних і просторових
факторів. По-перше, на відміну від
альдегіду кетон містить замість водню
алкільну або арильну групу, що збільшує
просторові перешкоди. По-друге, алкільний
радикал є донором електронів, він зменшує
позитивний заряд на атомі кисню й тим
самим зменшує реакційну здатність
карбонільної групи до реакцій АN.
Взагалі будова радикалу має великий вплив на реакційну здатність оксосполук. Радикали з позитивним індуктивним ефектом (+І) зменшують позитивний заряд на вуглецевому атомі, тобто зменшують реакційну здатність карбонільної групи до реакцій АN. Радикали з негативним індукційним ефектом збільшують позитивний заряд вуглецевого атома й підвищують активність альдегідів і кетонів у цих реакціях. Так, наприклад, реакційна здатність зменшується в ряду:
8.3.2.1 Нуклеофільне приєднання
Р
еакція
приєднання починається атакою
нуклеофільного реагенту електрофільного
вуглецевого атома з наступним приєднанням
протона до кисневого атома карбонільної
групи:
