Сполуки ациклічної будови

Як вже згадувалося, за раціональною номенклатурою, парафінові вуглеводні розглядуються як похідні метану. Згідно з номенклатурою IUPAC в структурній формулі поперед усе вибирають найдовший вуглецевий ланцюг. Цей ланцюг визначає основу назви сполуки - корінь. Бічні частини розглядують як замісники в головному ланцюгу, їх назви як радикалів позначаються попереду кореневої назви в алфавітному порядку з локантами (локант – номер вуглецевого атому, з яким сполучений замісник). Нумерацію ланцюга починають з боку найближчого розгалуження. Для назв розгалужених радикалів (до 5 вуглецевих атомів) рекомендовано використовувати їх раціональні назви:

Формула радикалу	Назва
CH3― CH3-CH2― СН3СН2СН2 С Н3СНСН3 СН3СН2СН2СН2 С Н3СН2СНСН3 (СН3)2СНСН2 (СН3)3С (СН3)2СНСН2СН2 (СН3)3С СН2 СН2	Метил Етил Пропіл Ізопропіл Бутил Втор-бутил Ізобутил Трет-бутил Ізопентил Неопентил Феніл Бензил Нафтил Фенілен Метилен

дибутилізобутилметан (P)

4-бутил-2-метилоктан (IUPAC)

Кількість однакових замісників позначається за допомогою множників: ди-; три; тетра-; пента і т.д.

До назви аліциклічних вуглеводнів додається частинка цикло-

Номенклатура ненасичених вуглеводнів

За раціональною номенклатурою вуглеводні з одним подвійним зв’язком розглядують як похідні етилену, з потрійним зв’язком – як похідні ацетилену.

За правилами IUPAC кратні зв’язки обов’язково повинні входити до головного ланцюга, а нумерувати його слід таким чином, щоб кратний зв’язок мав найменший локант:

метилізопропілетилен (Р) етилізобутилацетилен (Р)

4-метилпентен-2 (IUPAC) 6-метилгептин-3 (IUPAC)

Назви деяких ненасичених радикалів

Формула	Назва
СН2= СН2=СН СНС СН2=СНСН2 СНС СН2 СН3СН=СН	Метилен Вініл Етиніл Аліл Пропаргіл Пропеніл

Номенклатура сполук, що містять функційні групи

Відповідно із загальним принципом раціональної номенклатури назви складаються з назви радикалу, яка додається до назви прототипу або до групової назви певного класу органічних сполук. Прототипом до назв одноатомних спиртів є метанольний залишок, який має назву карбінол, до назв карбонових кислот – оцтова кислота, альдегіди отримували назви відповідних кислот із заміною закінчення –ова кислота на –овий альдегід і т. д.

метилетилкарбінол ізопропілоцтова к-та метилпропенілкетон

втор.бутиловий спирт ізовалер’янова к-та

За правилами ІUPAC вибирають найдовший вуглецевий ланцюг, який містить усі функційні групи, Нумерацію атомів проводять таким чином, щоб старша функційна група отримала найменший номер.

Послідовність нумерації: головна функційна група, подвійний зв’язок, потрійний зв’язок, другорядні функційні групи, бічні ланцюги.

назву старшої групи позначають в суфіксі, а інших – у префіксі

Клас сполук	Формула	Префікс	Суфікс
Карбонові кислоти Сульфонові кислоти Нітрили Альдегіди Кетони Спирти, феноли Аміни	СООН (С)ООН SO3H (C)N CN СНО (С)НО С=О ОН NH2	Карбокси- Сульфо- Ціано- Форміл- Оксо- Оксо- Гідрокси- Аміно-	Карбонова кислота -ова кислота -сульфонова к-та -карбонітрил -нітрил -карбальдегід -аль -он -ол -амін

Групи, що завжди позначаються в префіксі

Клас сполук

Формула

Префікс

Галоїдпохідні F, Cl, Br, I фтор-, хлор-, бром-, йод-

Нітрозосполуки NO нітрозо-

Нітросполуки NO₂ нітро-

Діазосполуки N₂ діазо-

Етери OR алкокси-

Якщо в склад молекули входять кілька замісників, які можна позначити в суфіксі, то позначають тільки найстарший, а інші в алфавітному порядку позначають в префіксі.

При наявності кількох однакових замісників або кратних зв’язків використовують множники: ди-, три-, тетра-, пента, гекса- і т.д.

Загальна схема назви:

Локант  префікс + корінь + суфікс  локант

Бічні ланцюги та родоначальна структура: головна функційна

другорядні функ- вуглецевий ланцюг або група або кратні

ц ійні групи цикл або аромат. ядро зв’язкі

Значна кількість тривіальних назв ароматичних сполук затверджена правилами ІЮПАК як корінні назви, а їх похідні називають згідно вище наведеним правилам. Одновалентні групи С₆Н₅- і С₆Н₅-СН₂- називають відповідно феніл і бензил.