І. Загальна психологія

1.Психологія як наука

1.1. Виникнення терміну “психологія”

Психологія дуже стародавня наука. і одночасно зовсім молода. З часів зародження свідомості у людей їх цікавили питання, пов’язані із сновидіннями, мріями, уявою, переживаннями різних почуттів – страху, люті, приязні, любові, бажання чогось або нехоті, відрази до чогось тощо. Люди замислювались над будовою світу взагалі, його природою, власною природою, своїм місцем у світі і своїми зв’язками із світом. Так виникла наука філософія, а психологія була нероздільною з нею, тобто ще не була окремою самостійною наукою і називалась різними назвами: пневматологія (Г.В. Лейбніц,1646-1716), ментальна філософія.

Поняття «психологія» почало вживатися в університетських і теологічних колах Європи у ХVІ сторіччі, а широкого розповсюдження набуло після виходу праць Хрістіана Вольфа (1679-1754), учня Г.В. Лейбніца, і, до речі, вчителя М.Ломоносова, «Раціональна психологія» і «Емпірична психологія», тобто у ХVІІІ сторіччі. Авторство ж терміну «психологія» лексикографія приписує Ф. Меланхтону (1497-1560) - німецькому протестантському богослову, сподвижнику Мартіна Лютера. Вживання терміну “психологія” у науковому значенні було запроваджено лише з середини XIX сторіччя. Офіційно психологія започатковується як наука у 1879 році із створення експериментальної лабораторії у Лейпцигу Вільгельмом Вундтом (1832-1920), видатним німецьким психологом і філософом. Тому психологія вважається молодою наукою, оскільки для науки вік понад сто років є ще зовсім незначним.

Походження слова «психологія»пов’язане із грецькою міфологією. Психея – це ім’я молодої жінки, якій боги подарували безсмертя за її любов до Ерота, сина Афродіти. Психея стала символом безсмертної душі, що шукає свій ідеал, розвивається, вдосконалюється, оскільки, перш, ніж боги подарували Психеї безсмертя, зробивши її богинею, вона пройшла багато перешкод, випробувань і витримала їх.

1.2.Галузі психології.

Психологія сьогодні – це розгалужена система знань, що містить ряд окремих дисциплін і наукових напрямків. Розрізняють фундаментальні і спеціальні галузі психології. Фундаментальні вивчають психіку як таку безвідносно до діяльності людини. До них належить, наприклад, загальна психологія. Спеціальні галузі психології вивчають психічні явища, що виникають при різних видах людської діяльності. Так з’явились інженерна психологія, медична психологія, економічна психологія, космічна психологія тощо.

З точки зору джерел психологічних знань, можна говорити про народну або житейську або побутову психологію, релігійну психологію, парапсихологію і наукову психологію. Наукова ж психологія може бути розділена на теоретичну, науково-прикладну і практичну.

До теоретичної психології належать: загальна психологія, історія психології, експериментальна психологія, диференціальна психологія, соціальна психологія та ін.

Науково-прикладну можна також розділити на ряд галузей за різними ознаками, наприклад:

• за видами діяльності і поведінки людини (психологія праці. інженерна психологія, психологія творчості та ін.);

• за психологічними аспектами розвитку (вікова психологія, педагогічна психологія, психологія аномального розвитку та ін.

• в залежності від вивчення здорової чи хворої психіки (психологія здоров’я, медична психологія;

• у зв’язку з дослідженням проблем правової поведінки у суспільстві (юридична психологія, що розділяється на судову, кримінальну, виправно-трудову – пенітенціарну).

Практична психологія пов’язана безпосередньо із наданням психологічної допомоги різним її замовникам (окремим людям, групам людей ) у наступних формах або видах:

• психологічна діагностика;

• психологічне консультування;

• психологічна корекція;

• психотерапія.

Практична психологічна допомога здійснюється різними психологічними службами, що мають свою спрямованість і спеціалізацію, наприклад психологічна служба сім’ї, в системі освіти, психологічна служба в армії, пенітенціарних закладах тощо. Сьогодні у нашій державі система психологічних служб ще розвинута недостатньо, добре, якщо у відповідних установах і організаціях є хоча би посада психолога.

Стосовно парапсихології, що описує такі явища як телепатія, телекінез (пересування предметів дистанційно), левітація (долаючи силу тяжіння, пересування людини у просторі), екстрасенсорика (наприклад, рентгенівське бачення або розпізнавання кольору руками), яснобачення, проскопія, ретроскопія, полтергейст, пірогенія (запалювання вогню поглядом) тощо, вона знаходиться поки що за межами психологічної науки, оскільки парапсихічні явища не можуть бути досліджені її методами і однозначно описані якісно і кількісно з розкриттям їх природи і закономірностей прояву і перебігу.