Види грошей.

Грошима у сучасному розумінні є монета, паперові гроші, засоби, що замінюють гроші (чеки, векселі, кредитні картки), банківські рахунки, міжнародні гроші.

Монети.

В Україні перші монети було викарбувані за часів Володимира Великого наприкінці Х ст. Їх робили з золота і називали злотниками; на монеті було зображено тризубець. Спочатку в обігу були так звані справжні монети - зливки дорогоцінних металів з державним посвідченням їх вартості. У ХХ ст. монети стали символічними грошима, бо їх карбують з малоцінних металів, вартість металу, що містить монета, менше ніж зазначена на ній вартість. Монети використовуються для розмінювання паперових грошей.

Паперові гроші.

Ними є банкноти, або банківські білети. Банкнотом у середні віки називали посвідчення, видане банкіром, про те, що він одержав на зберігання певну кількість золота і зобов'язується повернути його на вимогу власника. До паперових грошей належать також казначейські білети. Їх випуском займається міністерство фінансів для покриття державних витрат. Казначейські білети ніколи не обмінювались на золото.

Засоби, що замінюють гроші.

До замінників грошей належать чеки, векселі, кредитні картки.

Чек - наказ власника банківського рахунку перерахувати певну суму на користь пред'явника чека. Наслідком цього розпорядження може бути або видача пред'явникові чека готівки, або безготівковий перерахунок грошей з одного банківського рахунку на інший.

Вексель - письмове зобов'язання боржника сплатити визначену суму грошей у визначений строк.

Кредитна картка - розрахунковий засіб, який найчастіше видається банками своїм клієнтам. Картка являє собою пластмасову платівку з ідентифікатором власника, тобто позначкою про номер рахунку в банку; її практично не можна підробити. При розрахунках кредитними картками у торговельних або інших установах картка вставляється у спеціальний апарат, і її номер надходить через комп'ютерну мережу в банк. У банк також надсилають дані про розрахунки за товари та послуги і він робить безготівкові перерахунки грошей на рахунок установ, що продали товари чи надали послуги.

Банківські рахунки.

Відображають і контролюють стан і рух коштів власника грошей, який передав їх у банк. Рахунки поділяють на безстрокові та строкові. Гроші з безстрокового рахунку власник може зняти у будь-який час, зі строкового - через певний час. Банківські рахунки є дуже різноманітними. Їх розрізняють за обсягами (дрібні та великі), за способами одержання грошей (чекові та безчекові), за швидкістю перетворення в готівку. Частка банківських рахунків у грошовій масі дуже велика.

Міжнародні гроші.

Міжнародні гроші - гроші, створені міжнародними організаціями для здійснення розрахунків між країнами. До них належать: СДР - "спеціальні права запозичення", створені Міжнародним валютним фондом, та ЕКЮ - міжнародна розрахункова одиниця, створена Європейським фондом валютного співробітництва. Запитання: що визначає їх суспільну цінність, якщо сучасні гроші не мають золотого забезпечення. По-перше, гроші наділено феноменальною суспільною корисністю - здатність обмінюватись на товари та послуги, бути гарантом економічного кругообігу не лише у поточному періоді, а й у майбутньому. По-друге, гроші мають суспільну корисність тому, що вони визнане державою, тобто держава оголосила їх законним платіжними засобами. По-третє, цінність грошей визначається їх суспільною спроможністю.

Суспільна цінність грошей забезпечується тими функціями, які вони виконують, визнанням їх державою та їх купівельною спроможністю.

Проблеми конвертованості грошей

При вивченні даного питання теми необхідно засвоїти зміст таких понять як валюта, валютний курс, конвертована грошова одиниця, конвертованість валюти тощо. Категорію “валюта” можна розглядати у двох визначеннях. По-перше — це грошова одиниця держави (гривня, карбованець, долар, марка тощо). По-друге, валюта — це грошові знаки іноземних країн, а також кредитні та платіжні документи, які виражені в іноземних грошових одиницях та застосовуються у міжнародних розрахунках.

В залежності від режиму використання, валюти діляться на вільно конвертовані, частково конвертовані, неконвертовані (національна валюта, яка функціонує лише в одній державі і не обмінюється на іншу іноземну валюту). Конвертованість валюти — це законодавчо закріплена спрямованість національної грошової одиниці, тобто можливість обміняти її на іноземну валюту для всіх бажаючих без прямого втручання держави в процес обміну. Таким чином, конвертованість валюти — це гарантована державою можливість обміну національної валюти на іноземну.

Валютний курс — це ціна грошової одиниці національної валюти, виражена в грошових одиницях іншої країни. На практиці застосовуються такі валютні курси:

а) коливний курс — вільно змінюється під впливом попиту та пропозиції;

б) плаваючий курс — використання ринкового механізму ринкового регулювання;

в) фіксований курс — офіційно встановлення співвідношення між національними валютами, яке ґрунтується на визначених у законодавчому порядку валютних паритетах.

Проблеми конвертованості грошей в решті – решт випливають із мети конвертованості, яку можна звести до: а) розвитку зовнішньої торгівлі; б) залучення іноземних інвестицій; в) забезпечення національної незалежності країни; г) забезпечення відкритої економіки.