
- •Орфоепічні норми
- •Акцентуаційні норми
- •Лексичні норми
- •Морфологічні норми
- •Синтаксичні норми
- •Стилістичні норми
- •1.2 Поняття культури мови й культури мовлення
- •Основні комунікативні ознаки культури мовлення
- •1.4 Культура ведення дискусії
- •2 Специфіка мовлення фахівця
- •2.1 Мова і професія
- •2.2 Публічне монологічне мовлення
- •2.3 Доповідь, правила її підготовки та виголошення Представлення доповідача
- •Попередня інформація для доповідача
- •Обдумування та формулювання теми, встановлення кола питань, які вона охоплює, виділення принципових питань;
- •Добір теоретичного та фактичного матеріалу (наукове опрацювання літератури, інформації, відібраної усним способом).
- •3. Складання плану, тобто визначення порядку розташування окремих частин тексту, їх послідовності та обсягу.
- •Складання тез виступу.
- •5. Складання тексту виступу.
- •Страх перед аудиторією
- •Зв'язок з аудиторією
- •4.2 Професійна лексика
- •5 Типи термінологічних словників
- •6 Точність і доречність мовлення. Складні випадки слововживання. Пароніми та омоніми. Вибір синонімів
- •6.1 Доречність мовлення
- •6.2 Точність мовлення
- •6.3 Пароніми в діловому мовленні
- •6.4 Омоніми в діловому мовленні
- •6.5 Синоніми в діловому мовленні
- •7.2 Дієслівні форми на -но, -то
- •7.3 Невластиві українській мові пасивні конструкції
- •Орудний відмінок діяча в дієприкметникових зворотах
- •7.5 Узгодження підмета з присудком
- •7.6 Складні випадки керування
- •8.2 Формуляр документа
- •8.3 Основні правила оформлення реквізитів
- •8.4 Вимоги до тексту документа
- •8.5 Оформлення сторінки
- •9 Документи щодо особового складу
- •9.1 Заява
- •9.2 Характеристика
- •9.3 Автобіографія
- •9.4 Особовий листок з обліку кадрів
- •9.5 Резюме
- •Довідково-інформаційні документи
- •10.1 Службові листи
- •Реквізити листа та їх оформлення
- •Вимоги до тексту листа
- •Оформлення листа
- •10.2 Службові записки (дововідна, пояснювальна)
- •10.3 Протокол, витяг з протоколу
- •10.4 Телеграма
- •10.5 Факс
Орудний відмінок діяча в дієприкметникових зворотах
Розгляньмо, наприклад, такі речення: Зразки випробували за методикою, попередньо розробленою науковцями. Завод не виплачував зароблені працівниками гроші. Зроблені дослідниками спостереження мали велике наукове значення. Усі ці конструкції містять діяча в орудному відмінку й тому не відповідають нормам української мови. Уникнути цього можна, замінивши їх підрядними частинами: Зразки випробували за методикою, яку попередньо розробили науковці. Завод не виплачував гроші, що їх заробили працівники. Спостереження, що їх зробили дослідники, мали велике наукове значення.
Якщо конструкція з підрядними частинами, що замінила орудний відмінок діяча, обтяжує вислів, речення зазвичай можна перебудувати так, щоб у ньому не було ні орудного відмінка діяча, ні підрядної частини. Наприклад: Завод не виплачував працівникам зароблені гроші. Спостереження дослідників мали велике наукове значення.
Отже, українській мові невластиві конструкції з діячем в орудному відмінку – їх треба уникати. Але додаток може бути в орудному відмінку, коли він позначає знаряддя і відповідає на питання чим?, а не ким?
Розробляючи фахові тексти (зокрема нормативні документи) або перекладаючи іншомовні, треба не калькувати чужі синтаксичні конструкції, а вживати лише властиві українській мові.
Пасивні конструкції штучні та неприродні, вони спотворюють логіку висловів і руйнують традиції української мови, тому їх треба уникати.
Трикомпонентну конструкцію з дієсловами пасивного стану на -ся треба заміняти двоскладною активною конструкцією або означено-особовим реченням.
Замість двокомпонентних конструкцій з дієсловами недоконаного виду пасивного стану на -ся треба вживати форми на
-но, -то (якщо йдеться про подію) або неозначено-особове речення (якщо йдеться про процес).
Додаток може бути в орудному відмінку тільки тоді, коли він позначає знаряддя дії та відповідає на питання чим?, а не ким?[57].
7.5 Узгодження підмета з присудком
Основні правила узгодження:
Якщо підмет містить складений числівник, що закінчується на одиницю, присудок при ньому має форму однини (131 голос був поданий проти; 1841 об'єкт не підключений до...).
Якщо числівник у складі підмета закінчується на іншу цифру, крім одиниці, присудок має форму множини (2 акціонери зайняли місця в залі; На нараді присутні 117 зв'язківців, 44 – не з'явилися).
При підметах на зразок п'ятнадцять депутатів, сто сорок чоловік, 25 тонн присудок має форму як однини, так і множини:
15 депутатів працює (працюють); сто сорок чоловік сидить (сидять); 25 тонн міститься (містяться).
Підмети зі словами більшість, меншість, частина, багато, кілька, як правило, узгоджуються з присудком в однині (Більшість делегатів схвалила..., Багато конгресменів не проголосувало...).
При підметі, вираженому займенником хто, присудок ставимо у формі однини чоловічого роду (Хто сьогодні відсутній? Хто не здав своєї анкети? Усі, хто не з'явився...; Ті, хто прийшов...).