Лабораторна робота №7

Дослідження мікроклімату приміщень

Мета роботи

1. Вивчити основні принципи нормування метеорологічних умов виробничих приміщень.

2. Ознайомитися з приладами для визначення параметрів мікроклімату на робочих місцях.

2. Дослідити мікроклімат у приміщенні лабораторії.

Прилади та обладнання: психрометр аспіраційний, кататермометр шаровий, барометр, піпетка для зволоження обгортки вологого термометра психрометра, лабораторний штатив, електрична плитка, склянка з водою.

Загальні положення

Оточуюче людину середовище має здатність сприймати тепло, яке виробляється організмом людини. Це тепло надходить в оточуюче середовище за рахунок теплопровідності через одяг, конвекції під час омивання повітрям відкритих частин тіла, випромінювання, випаровування вологи з поверхні шкіри та нагріву повітря, що видихається.

Нормальний тепловий та функціональний стан людини забезпечується при наявності балансу між кількістю тепла, що виробляється організмом, та кількістю тепла, що відводиться. Цей баланс зберігається і під час виконання робіт різної важкості, навіть при деяких відхиленнях метеорологічних умов (температури, відносної вологості та швидкості руху повітря) середовища від нормальних, завдяки чому температура тіла людини залишається сталою (приблизно 36,6 °С). Така здатність організму людини – підтримувати незмінність температури при зміні метеорологічних умов та при виконанні робіт різної важкості – називається терморегуляцією.

Враховуючи, що метеорологічні умови безпосередньо виливають на напруження реакції терморегуляції, а отже на тепловий і фізіологічний стан людини, ГОСТ 12.1.005-88 «Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны» встановлює оптимальні та допустимі норми таких показників мікроклімату:

• температури повітря;

• відносної вологості повітря,

• швидкості руху повітря;

• інтенсивності теплового випромінювання.

Оптимальні норми метеорологічних умов забезпечують нормальне функціонування та тепловий стан організму людини без напруження реакції терморегуляції.

Допустимі норми метеорологічних умов можуть викликати зміни функціонального та теплового стану організму, які швидко нормалізуються, та напруження реакції терморегуляції. При цьому стан здоров'я не порушується, але можуть спостерігатися дискомфортні відчуття та пониження працездатності.

При нормуванні метеорологічних умов ГОСТ 12.1.005-88 враховує категорію виконуваної роботи та період року.

Встановлені такі категорії робіт:

1) легкі фізичні роботи (категорія I) - види діяльності з витратами енергії не більше 150 ккал/год (174 Вт).

Легкі фізичні роботи поділяються на категорію Iа – енерговитрати до 120 ккал/год (139 Вт) і категорію Iб – енерговитрати 121...150 ккал/год (140... 174 Вт).

До категорії Іа належать роботи, які виконуються сидячи, стоячи і супроводжуються незначним фізичним напруженням (ряд професій на підприємствах точного приладо- і машинобудування, у годинниковому, швейному виробництвах, у сфері управління тощо).

До категорії Iб належать роботи, які виконуються сидячи, стоячи чи пов'язані з ходінням і супроводжуються деяким фізичним напруженням (ряд професій у поліграфічній промисловості, на підприємствах зв'язку, контролери, майстри у різних видах виробництва тощо); ,

2) фізичні роботи середньої важкості (категорія II) – види діяльності з витратами енергії в межах 151...250 ккал/год (175...290 Вт).

Фізичні роботи середньої важкості поділяють на категорію IIа – енерговитрати 151...200 ккал/год (175...232 Вт) і категорію IIб – енерговитрати 201...250 ккал/год (233...290 Вт).

До категорії IIа належать роботи, які пов’язані з постійним ходінням, переміщенням мілких (до 1 кг) виробів або предметів у положенні стоячи або сидячи і потребують певного фізичного напруження (ряд професій в механоскладальних цехах машинобудівних підприємств, у прядильно-ткацькому виробництві тощо).

До категорії IIб належать роботи, які пов’язані з ходінням, переміщенням і переносом виробів до 10 кг і супроводжуються помірним фізичним напруженням (ряд професій в механізованих ливарному, прокатному, ковальському, термічному, зварювальному цехах машинобудівних підприємств тощо);

3) важкі фізичні роботи (категорія ІII) - види діяльності з витратами енергії більше 250 ккал/год (290 Вт).

До категорії III належать роботи, які пов'язані з постійним рухом, переміщенням і переносом значних (більше 10 кг) вантажів і які потребують великих фізичних зусиль (ряд професій в ковальських цехах з ручною набивкою і заливкою опок машинобудівних і металургійних підприємств).

Рік складається з двох періодів: теплого, що характеризується середньодобовою температурою зовнішнього повітря +10 °С і вище та холодного, що характеризується середньодобовою температурою зовнішнього повітря нижче +10 °С.

Встановлені ГОСТ 12.1.005-88 норми температури, відносної вологості та швидкості руху повітря наведені в табл. Д.1 додатка.