- •49044, М. Дніпропетровськ, вул. Рогальова, 8 вступ
- •1. Мета роботи:
- •2. Використовувані прилади та обладнання
- •3. Теоретичні відомості про мостові вимірювальні схеми
- •4. Література та навчальні посібники
- •5. Контрольні питання
- •6. Порядок виконання роботи
- •7. Оформлення результатів досліджень
- •Короткі теоретичні відомості та розрахункові формули.
- •Лабораторна робота № 2
- •5. Контрольні питання
- •6. Порядок виконання роботи
- •Короткі теоретичні відомості та розрахункові формули.
- •Лабораторна робота № з
- •1. Мета роботи:
- •2. Використовувані прилади та обладнання
- •3. Теоретичні відомості про індуктивні первинні перетворювачі
- •4. Література та навчальні посібники
- •5. Контрольні питання
- •6. Порядок виконання роботи
- •7. Оформлення результатів досліджень
- •8. Зміст і форма звіту
- •Короткі теоретичні відомості та розрахункові формули.
- •2. Використовувані прилади та обладнання
- •3. Теоретичні відомості про електричні перетворювачі температури
- •4. Література та навчальні посібники
- •5. Контрольні питання
- •6. Порядок виконання роботи
- •7. Оформлення результатів досліджень
- •8. Зміст і форма звіту
- •Короткі теоретичні відомості та розрахункові формули.
- •4. Л:тература та навчальні посібники
- •5. Контрольні питання
- •6. Порядок виконання роботи
- •8. Зміст і форма звіту
- •1. Мета роботи:
- •2. Використовувані прилади та обладнання
- •3. Теоретичні відомості про поляризовані реле
- •4. Література та навчальні посібники
- •5. Контрольні питання
- •6. Порядок виконання роботи }
- •Короткі теоретичні відомості та розрахункові формули.
- •Лабораторна робота № 7
- •4. Література та навчальні посібники
- •Увійшовши в директорію lab, запустіть файл kurs.Exe .
- •7. Оформлення результатів досліджень
- •8.2.Короткі теоретичні відомості та розрахункові формули.
- •Лабораторна робота № 8
- •1. Мета роботи:
- •3. Теоретичні відомості про частотноімпульсні системи телеуправ ління і телесигналізації'
- •4. Література та навчальні посібники
- •Лабораторна робота № 9 дослідження кодоімпульсної системи телеуправління
Лабораторна робота № 2
ДОСЛІДЖЕННЯ ПОТЕНЦІОМЕТРИЧНОГО ПЕРВИННОГО ПЕРЕТВОРЮВАЧА
1. Мета роботи:
Ознайомлення з конструкцією потенціометричного датчика.
Зняття статичної характеристики.
Визначення похибки потенціометричного датчика.
Аналіз роботи потенціометричного датчика.
2. Використовувані прилади та обладнання
2.1. Лабораторний стенд.
3. Теоретичні відомості про потенціометричні первинні перетворювачі
Основними типами первинних перетворювачів активного опору є потенціометричні, вугільні датчики, тензометри і термометри опору.
Потенціометричні датчики використовуються для вимірювання пересувань. їх основними перевагами є простота конструкції і можливість роботи без додаткового підсилення сигналу. До основних недоліків відносяться наявність ковзного електричного контакту, відносно великі пзресування движка і значні зусилля для здійснення цих пересувань. Простий реостат, що змінює струм в електричному колі під час пересування движка, майже не використовується в автоматиці через значну нелінійність його характеристики.
Рис. 3.1. Підключення потенціометра
Як правило, опір вмикається за схемою потенціометра (рис. 3.1). У цьому випадку характеристика датчика може бути наближена до лінійної за рахунок правильного вибору режиму роботи потенціометра.
Статичною характеристикою потенціометричного датчика називається залежність напруги Uвиx на опорі навантаження RH від пересування движка потенціометра, тобто Uвиx= f(xi).
9
При рівномірному намотуванні потенціометра значення опору гг пропорційне пересуванню движка X1, тобто r2=k1Х1. У тому разі, коли опір навантаження набагато більший, ніж внутрішній опір потенціометра
,
статична характеристика потенціометра
буде зображена
прямою лінією (рис. 3.2). Тому під час роботи з потенціометричним датчиком необхідно оцінити похибку вимірювання, яка можлива через нелінійність характеристик, або обмежувати робочу дільницю інтервалом характеристики 0 - rд, що має малу нелінійність.
Похибка практично рівна нулю, коли напруга з потенціометра подається, наприклад, на вхід електронного підсилювача. У цьому випадку Rn » Ri і вихідна напруга
U1 =Ur2/R = k1Ux1/R = Uα,
де α = r2/R = x1/1 - відношення величини пересування движка х1 до довжини намотування потенціометра l;R- загальний опір потенціометра.
Чутливість датчика за наявності навантаження визначається похідною
і залежить від величини α
. При малих пересуваннях або дуже
великому
опорі навантаження чутливість S=
| dU2/dα
| α
=o
=
U,
тобто визначається
напругою живлення.
о
Рис.
3.2. Статична характеристика
потенціометричного
датчика
4. Література та навчальні посібники
Головинський О.И. Основи автоматики. - М.: Высшая школа, 1987.
Тутевич В.Н. Телемеханика. -М.: Высшая школа, 1985.
