56. Узагальнення результатів аудиту витрат і доходів та фінансових результатів, підготовка локального висновку та рекомендації для клієнта.

Після проведення етапу фізичної перевірки аудитором збирається вся накопичена інформація в робочих документах, систематизується, аналізується і на цій основі робиться висновок про необхідність (якщо є потреба) проведення додаткових процедур з перевірки (для цього аудитор переглядає за потреби розмір аудиторського ризику та рівень суттєвості отримання інформації).

Якщо потреби в проведенні додаткових процедур немає, аудитором складається чорновий варіант відповідного підрозділу (в розділі «Аудит п-ва») перевірки витрат і доходів підприємства.

За результатом проведення аудиту доходів і витрат аудитором складається локальний висновок, а також надаються рекомендації з виправлення помилок, якщо це передбачено договором.

Узагальнюючим документом аудитора (аудиторської групи) є аудиторський звіт, до складу якого входить робоча документація аудиторів (членів групи з перевірки), досьє аудитора, аудиторський висновок та рекомендації для клієнта.

Рекомендації для клієнта не завжди є складовою звіту, оскільки договором на перевірку може і не бути їх передбачено.

Також до аудиторського звіту можуть бути додані окремі бізнес-проекти (в разі, якщо їх складання передбачено договором)

За додаткову плату (окремим договором) може бути передбачене консультування аудитором управлінського персоналу з питань тих недоліків, які знайшли своє відображення у висновку.

57. Організація завершального етапу аудиторської перевірки.

Головний аудитор проводить аналіз локальних висновків аудиторів та їх помічників, вивчає зібрані ними докази, особливо ретельно вивчає ті, де були знайдені помилки (відхилення), ретельно вивчає ситуації, нетипові для п-ва (наприклад, введення нового для п-ва виду діяльності або виготовлення продукції на новітньому обладнанні, за рахунок чого були збільшені/ зменшені витрати. Далі аналізує та спів ставляє норми з фактичним обсягом виготовленої продукції, і такі відхилення фіксує у спеціальних файлах).

Провівши детальний аналіз локальних висновків, головний аудитор переглядає файли свого аудиторського досьє, на основі чого визначає ступінь виконання аудиторських процедур, передбачених планом перевірки, і за необхідності проводить розширення вибірки по тих об’єктах перевірки, які викликають найбільший сумнів (в разі, якщо розширення вибірки не допомогло, аудитор збільшує аудиторський ризик, після чого проводить аналіз фінансового стану підприємства і складає попередній варіант загального аудиторського висновку.

В разі, якщо головний аудитор проводить додаткові операції (розширення вибірки, зменшення рівня суттєвості), управлінський персонал підприємства повинен підтвердити листом-поясненням управлінського персоналу, що головному аудиторові було надано всю необхідну інформацію.

58. Узагальнення результатів аудиту фінансової звітності.

Мета аудиту фінансової звітності полягає в забезпеченні користувачів повною, правдивою та неупередженою інформацією про фінансовий стан підприємства.

Перед початком перевірки аудитор ознайомлюється з матеріалами інвентаризації, на основі чого робить висновок про можливість достовірності балансу, звіту про ФР, інших форм звітності та реальність статей будь-яких звітних форм.

Перевіряючи звітність, аудитор визначає повноту і взаємозв’язок між даними балансу та інших форм звітності.

Дослідивши правильність і повноту складання звітності, аудитор аналізує правильність її складання (наприклад, методом арифметичного підрахунку) - (бред)

Для аналізу показників фінансового стану підприємства-замовника, аудитор обирає найбільш оптимальну методику, виходячи з мети перевірки та особливостей діяльності підприємства-замовника.