
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Зміст розділів робочої програми
- •І. Вступ
- •1.1. Опис
- •Тема 6. Доведення і спростування
- •1.2. Рівень
- •1.3. Цілі та завдання
- •1.4. Викладацький склад
- •1.5. Методика і форми навчання
- •1.6. Мова викладання
- •Іі. Навчальна програма курсу «Логіка» Тема 1. Вступ. Предмет і мова формальної логіки
- •Тема 2. Поняття
- •Тема 3. Судження
- •Тема 6. Доведення і спростування
- •Ііі. Список методичної літератури Основна:
- •Додаткова:
- •Іv. Модульне планування
- •Базовий варіант розподілу навчального навантаження
- •Для студентів історичного факультету (магістратура і рівень «спеціаліст»)
- •V. Організація самостійної роботи студента
- •Vі. Організація поточного, модульного, підсумкового контролю
- •Додаткові роз’яснення для якісного виконання із
- •Реферат з курсу “Логіка”
- •Підсумковий тест
- •Система оцінювання академічних досягнень студентів з дисципліни
- •Карта самостійної роботи студента
1.3. Цілі та завдання
Мета вивчення курсу «Логіка». Логіка є однією з найбільш значимих дисциплін теоретичного гуманітарного циклу і сприяє формуванню раціональних параметральних засад мислення. Саме культивація цих якостей є метою вивчення курсу “Логіка”, бо знання та практичні навички вірного мислення потрібні не лише на теоретичному рівні, але і на широкому практичному, світоглядному рівні, на рівні повсякденної практики свідомої розвиненої людини.
Проблема засвоєння формальної логіки є тим більш необхідною у контексті транзитивних, інтеґраційних, глобалізаційних процесів сучасного, зокрема, українського суспільства. Курс фокусує увагу на розвиткові раціональних засад мислення, які є визначальними для розвиненої європейської людини-громадянина взагалі, а також фахівця у царині економіки зокрема.
Завдання вивчення курсу «Логіка». Базовим завданням є засвоєння теоретичних засад вірного мислення, тобто з’ясування закономірного зв’язку між поняттями, судженнями, умовиводами. Окремими завданнями є:
засвоєння теоретичних положень традиційної формальної логіки у контексті їх історичного розвитку;
засвоєння навичок точного визначення термінів, класифікації понять, аргументованого проведення діалогу;
формування у студентів здатності самостійно вирішувати логічні задачі, які безпосередньо пов’язані з майбутньою практичною діяльністю;
засвоєння сучасних методів перевірки правильності будови міркування, перевірки гіпотез.
1.4. Викладацький склад
До викладання логіки на різних факультетах та спеціальностях ДонНУ залучені такі викладачі кафедри філософії – у якості лекторів та керівників семінарських занять:
професор, доктор філософських наук Андрєєва Тетяна Олександрівна;
професор, доктор філософських наук Ємельянова Наталя Миколаївна;
доцент, кандидат філософських наук Попов Володимир Юрійович;
доцент, кандидат філософських наук Волошин Володимир Вікторович;
доцент, кандидат філософських наук Білецький Віталій Володимирович;
доцент, кандидат філософських наук Камаралі Ганна Володимирівна;
старший викладач Сєдих Олександр Олександрович;
1.5. Методика і форми навчання
Використовується модульно-рейтингова методика навчання.
Домінуючі аудиторні форми навчання: лекції (інформаційні та аналітичні), семінарські заняття.
1.6. Мова викладання
На всіх факультетах передбачено викладання даної навчальної дисципліни як українською так і російською мовами – відповідно до мови навчання конкретних учбових груп студентів.
Іі. Навчальна програма курсу «Логіка» Тема 1. Вступ. Предмет і мова формальної логіки
Специфіка чуттєвого і теоретичного пізнання, їх різновиди. Переваги теоретичного пізнання. Атрибути дисциплінованого і розвиненого мислення. Опосередкований характер теоретичного пізнання. Знак. Різновиди знаків. Специфіка логіки як науки, її мова і категоріальний апарат. Стисла історія розвитку логіки як науки: вузькопрофесійна спрямованість мовних конструкцій софістів, логіка Аристотеля, призначення логіки у Середньовіччі. Сучасний стан логіки як науки, її різновиди.