IV. Критерії оцінок практики

Відмінно:

Виконання програми практики: дотримання режиму практики, відсутність негативних відгуків від працівників архіву, позитивний відгук керівника практики від установи, на базі якої проходила практика, своєчасне виконання індивідуального плану.

Ведення документації: регулярне ведення щоденника практики, своєчасне і якісне оформлення звіту.

Оцінка професійних якостей: морально-етичний обрис, загальна культура, професійний такт, комунікабельність, організаторські здібності.

Добре:

Виконання програми практики: неістотні зауваження щодо режиму практики, відсутність негативних відгуків, позитивний відгук керівника практики від установи, на базі якої проходила практика (із зазначенням окремих зауважень), своєчасне виконання індивідуального плану.

Ведення документації: регулярне ведення щоденника практики, неістотні зауваження щодо змісту і оформлення щоденника, своєчасне оформлення звіту.

Оцінка професійних якостей: морально-етичний обрис, загальна культура, професійний такт, комунікабельність, організаторські здібності.

Задовільно:

Виконання програми практики: нерегулярне дотримання режиму практики, наявність негативних зауважень у відгуку керівника практики від установи і організації, на базі якої проходила практика, зауваження щодо виконання індивідуального плану.

Ведення документації: нерегулярне ведення щоденника практики. Переважна більшість питань програми у звіті висвітлена, однак мають місце неточності, помилки, логічні похибки.

Оцінка професійних якостей: характеристика студента в цілому позитивна.

Незадовільно:

Виконання програми практики: недбале дотримання режиму практики, неповний об’єм годин, негативний відгук керівника практики від установи чи організації, де проходила практика.

Ведення документації: нерегулярне ведення щоденника практики або його відсутність, неякісне і несвоєчасне оформлення звіту.

Оцінка професійних якостей: нетактовне, неуважне ставлення до колег, працівників і користувачів архівними фондами.

V. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ

АРХІВНОЇ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ

5.1. Звіт з архівної практики, правила його оформлення

Матеріали звіту про проходження практики складаються з індивідуального плану проходження практики, щоденника студента-практиканта та підсумкового звіту.

Індивідуальний план оформлюється на початку практики самостійно з урахуванням власного практичного і дослідницького інтересу, специфіки установи, в якій проходитиме практика. Індивідуальний план складається з таких позицій, як: вид роботи, порядковий номер, термін виконання та позначка про виконання (див. додаток №1) і підписується студентом і керівником практики.

Щоденник практики регулярно заповнюється у процесі її проходження. У ньому фіксуються дата проведення роботи студента-практиканта і безпосередньо зміст роботи.

Для щоденника використовується загальний зошит або канцелярська книга з твердою обкладинкою. Всі сторінки нумеруються. На титульній сторінці вказується назва науково-педагогічної практики і перелік назв архівних установ, на базі яких проходитиме практика; курс та назва факультету (інституту); прізвище, ім'я та по-батькові студента; прізвище, ім'я та по-батькові, вчене звання та посада керівника практики; її початок і завершення (див. додаток №2).

Звіт. Результати дослідницької роботи студентів-магістрантів з архівної практики оформлюються у вигляді підсумкового звіту. Звіт складається з плану, вступу, джерел з теми та коментарі до них, висновків, списку використаних джерел.

У вступній частині необхідно вказати місце проходження практики, подати коротку характеристику даної установи (архіву). Студент повинен обгрунтувати обрану ним тему, визначити доцільність її дослідження згідно з темою магістерської роботи.

Основна частина звіту містить власне самі документи (ксерокопії, законспектовані (набрані на комп’ютері) документи) (див. додатки №№ 5, 6, 7, 8, 9). При групуванні джерел необхідно використовувати хронологічний, тематичний, проблемний підходи (залежно від обраної теми, позиції автора чи наявності джерел).

Важливо пам’ятати: використані джерела повинні відповідати обраній темі і розкривати її.

У висновках автором подаються загальні підсумки дослідження, вказуються проблеми, які виникли в процесі роботи, виносяться пропозиції щодо організації та проведення архівної науково-педагогічної практики.