2.2. Завдання практики

• формувати й вдосконалювати практичні вміння та навички роботи з архівними документально-фактологічними матеріалами;

• забезпечувати включення студентів у процес наукового дослідження шляхом пошукової роботи в архівних установах;

• вчити формулювати цілі й завдання дослідження, набувати вміння накопичувати фактичний матеріал, відбирати й аналізувати необхідну інформацію, робити узагальнення та висновки, оцінювати результати наукової роботи;

• розвивати у студентів історичне, логіко-системне, аналітичне мислення;

• формувати вміння критичного осмислення минулого, прогнозування майбутнього.

2.3. Принципи, на яких базується організація та проведення практики

• змістового взаємозв’язку з іншими видами практики (практики в науково-дослідних установах, музейній та асистентській практиками);

• свідомості й активності студентів;

• вільного вибору місця проходження архівної практики;

• індивідуалізації режиму роботи студентів в архівах;

• співпраці та співробітництві у системі „магістркерівникадміністрація архівупрацівник архіву”.

В основі організації архівної практики – індивідуально-лабораторний метод, суть якого полягає як в „активній” наочності, так і в можливості заглиблення у методику наукової роботи. Таким чином, під час проходження архівної практики створюються умови формування дослідницької позиції у студентів, спрямовуються зусилля на її збереження у подальшій науково-дослідній та викладацькій діяльності майбутнього викладача-науковця.

2.4. Вміння, якими повинні оволодіти студенти в результаті проходження архівної практики

• оптимальної організації пошукової роботи в архівних установах;

• збору документально-фактологічного матеріалу для написання магістерської роботи;

• застосування тематичного та хронологічного підходів у формуванні документальної бази наукового дослідження;

• аналізу, обробки, наукового опису й трактування архівного документу;

• відпрацювання логіки розміщення тексту архівних матеріалів у змісті наукової роботи.

2.5. Форма і термін проходження практики

Архівна практика проводиться без відриву від виробництва у І семестрі (жовтень-листопад). Календарні строки проведення практики – три тижні.

Зміст і тривалість практики регламентується програмою, яка розробляється кафедрою педагогіки і психології вищої школи згідно з навчальним планом підготовки магістрів за спеціальністю „Педагогіка вищої школи” і затверджується Вченою Радою Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова.

2.6. Теоретична база архівної практики

Теоретична база проходження архівної практики закладається у настановчих лекціях, що передують проведенні практики (2 год.), у навчальних курсах „Історія освітньо-виховних систем у вищій школі”, „Педагогіка і психологія вищої школи”, „Методика викладання у вищій школі”.

2.7. База архівної практики

Базою для проходження архівної практики слугують архіви (філіали архівів), які мають необхідне науково-методичне, матеріальне забезпечення і кадрове укомплектування.

ІІІ. ОРГАНІЗАЦІЯ, ПРОВЕДЕННЯ ТА КЕРІВНИЦТВО АРХІВНОЮ ПРАКТИКОЮ

Відповідальність за організацію, проведення і контроль архівною практикою покладається на кафедру педагогіки і психології вищої школи. Оперативне вирішення питань, пов’язаних з організацією практики, і контроль за її проходженням, здійснює її науково-методичний керівник. Він аналізує й підводить підсумок дослідницької роботи студентів.

3.1. Обов’язки профілюючої кафедри

Кафедра педагогіки і психології вищої школи:

• схвалює графік проведення архівної науково-педагогічної практики і визначає базу її проведення;

• затверджує склад груп студентів за архівними установами;

• здійснює перевірку підготовки до практики;

• контролює хід практики;

• бере участь у проведенні настановчої та підсумкової конференцій.