3.2. Обов’язки науково-методичного керівника та групових керівників практики

Методисти практики:

• складають робочі програми практики;

• проводять інструктаж студентів з питань організації та проведення практики;

• організовують за необхідності зустрічі студентів з адміністрацією архівної установи, ініціюють проведення ознайомчих екскурсій по архіву;

• надають методичну допомогу щодо ведення поточної (індивідуальний план, щоденник) та оформлення звітної документації (письмовий підсумковий звіт);

• забезпечують поточний контроль і керівництво практикою;

• підтримують постійний зв’язок з адміністрацією та працівниками архіву;

• на засіданнях кафедри інформують про хід практики;

• оцінюють роботу студентів, підводять підсумки і звітуються на кафедрі про результати проведення архівної науково-педагогічної практики.

3.3. Обов’язки та права студента-практиканта

Обов’язки студента:

• одержати від керівника практики консультації щодо організації роботи, оформлення звіту;

• одержати від наукового керівника магістерської роботи консультації щодо напрямку роботи в архівах відповідно до обраної науково-дослідної теми;

• у повному обсязі виконувати всі завдання передбачені програмою практики і вказівки її керівників;

• свою роботу узгоджувати з адміністрацією архівної установи та керівниками практики;

• ознайомитись і дотримуватись правил охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії, внутрішнього розпорядку архівної установи, розпоряджень адміністрації;

• бути прикладом організованості, дисциплінованості;

• нести відповідальність за виконану роботу;

• у визначений термін подати звіт і скласти залік з архівної практики, взяти участь у підсумковій конференції.

Обов’язки старости груп:

• вести облік відвідування студентами-практикантами архівних установ;

• виконувати доручення керівників практики;

• інформувати практикантів про проведення незапланованих планом практики консультації її керівників.

Права студента:

• отримати детальну інформацію щодо організації та проведення практики, ведення поточної та оформлення звітної документації з архівної практики від її керівників;

• обирати місце проходження практики;

• проходження практики відповідно з індивідуальним графіком роботи в архівах;

• користуватися правом ознайомлення та роботою з архівними фондами;

• вносити пропозиції щодо вдосконалення організації та проведення архівної практики.

3.4. Хід архівної практики

І. Пропедевтичний етап.

1. Настановчі збори (конференція), на яких з’ясовується ряд організаційних моментів: ознайомлення студентів із конкретними завданнями і змістом практики, визначення напрямку роботи в архівах відповідно до теми магістерської роботи (окремого розділу, підрозділу); розподіл учасників практики на дослідницькі групи; встановлення місця, часу проведення практики; оформлення студентами дозволу на роботу в архівах у науковому відділі Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова.

ІІ. Змістовний етап.

1. Відвідування архіву, попереднє знайомство з відповідною установою, його структурою, діяльністю відділів. Ознайомлення з системою виявлення, надходження, обліку і збереження документальних матеріалів, їх науково-технічною обробкою. Формування уявлень про архівний документ, фонди, описи, справи, історичну, наукову і державну цінність архівних матеріалів. Ознайомлення з науково-довідниковим апаратом архіву. Знайомство з видами використання архівних матеріалів: тематичні і бібліографічні запити, картотеки, довідки, публікації.

2. Робота з джерелами, збір та накопичення архівного матеріалу, його опрацювання (згідно з науково-дослідною темою (підтемою).

Практична робота студентів у фондах за планом роботи відділу за запитами. Підбір документального архівного матеріалу по темах і розділах обраного навчального курсу, що викладається студентам під час навчання в магістратурі (під час проходження асистентської практики). Розробка тематичної екскурсії студентів в архів з урахуванням його особливостей; цільова установка, відбір архівних матеріалів для ознайомлення з ними студентів, його використання на семінарському (лабораторному) занятті (демонстрація, цитування витримок).

3. Групування, осмислення опрацьованого матеріалу.

ІІІ. Заключний етап.

1. Звітна документація. Оформлення звіту про проходження архівної практики (відповідно до вимог):

- індивідуальний план роботи з відміткою про його виконання;

- щоденник архівної практики, де відмічена робота по днях;

- письмовий звіт з аналізом проведеної роботи.

Звіт перевіряється і оцінюється керівником.

Оцінювання за результатами практики проводиться на засіданні кафедри педагогіки і психології вищої школи або комісії, створеної кафедрою. Кафедра (комісія) заслуховує і протоколює інформацію керівника про роботу студентів, дає остаточну оцінку. У разі необхідності, якщо студент не впорався із завданнями, комісія виносить рішення про повторне проходження ним архівної практики. Комісія відбирає і рекомендує на виставку кращі звіти студентів.

2. Підсумкова звітна конференція. У ній беруть участь усі студенти-практиканти, керівник архівної практики. На конференцію запрошуються студенти-магістранти інших інститутів (факультетів) університету. На конференції зачитуються доповіді, повідомлення. Під час підсумкової конференції організовується виставка кращих студентських робіт, відібраних комісією при зарахуванні практики.