
- •Модуль 1 Елементи лінійної алгебри, вектори та аналітична геометрія. Вступ до математичного аналізу
- •1.1 Елементи лінійної алгебри
- •1.1.1 Поняття матриці . Визначники 2-го і 3-го порядків
- •1.1.2 Скалярний, векторний, змішаний добутки векторів, їх властивості та вираз через координати
- •1.2 Аналітична геометрія
- •1.2.1 Рівняння прямої на площині
- •1.2.2 Рівняння площини і прямої в просторі
- •1.3 Теорія границь
- •1.3.1 Поняття границі функції. Властивості границь
- •1.3.2 Розкриття невизначеностей
- •1.4 Диференціальне числення функцій однієї та декількох змінних
- •1.4.1 Похідна функції. Формули та правила диференціювання
- •1.4.2 Застосування похідних для дослідження функцій
- •1.4.3 Диференціальне числення функцій декількох змінних
- •Модуль 2 Невизначений, визначений і невласний інтеграли. Диференціальні рівняння. Кратні, криволінійні і поверхневі інтеграли
- •2.1 Інтегральне числення функцій однієї змінної
- •2.1.1 Неозначений інтеграл, його властивості. Основні методи інтегрування
- •2.1.2 Властивості визначеного інтеграла. Заміна змінного та інтегрування частинами
- •2.1.3 Невласні інтеграли
- •2.2 Диференціальні рівняння
- •2.2.1 Основні поняття. Диференціальні рівняння 1–го порядку: з відокремлюваними змінними, однорідні, лінійні
- •2.2.2 Диференціальні рівняння 2–го порядку
- •2.3 Інтегральне числення функцій декількох змінних
- •2.3.1 Кратні інтеграли
- •2.3.2 Криволінійні і поверхневі інтеграли
- •Модуль 3 Числові і функціональні ряди. Ряди Фур’є. Комплексні числа та аналітичність функцій комплексної змінної
- •3.1 Числові ряди
- •3.1.1 Необхідна і достатня ознаки збіжності рядів
- •3.1.2 Ряди з чергуванням знаків членів. Ознака Лейбніца.
- •3.2 Функціональні ряди
- •3.2.1 Степеневі ряди. Знаходження області збіжності рядів
- •3.2.2 Ряди Фур’є
- •Модуль 4 Теорія ймовірностей і елементи математичної статистики
- •4.1 Випадкові події. Класична та статистична ймовірності. Основні формули та теореми теорії ймовірностей
- •4.2 Випадкові величини. Закони розподілу
- •Література
1.2 Аналітична геометрія
1.2.1 Рівняння прямої на площині
Рівняння прямої з кутовим коефіцієнтом – це рівняння виду
,
(1.2.1)
де
– кутовий коефіцієнт, який визначається
як
,
де
– кут між прямою і додатним напрямом
осі
,
– величина відрізка, що відсікається
прямою на осі
.
Рівняння
прямої, що проходить через дану точку
в
заданому напрямі
(який
визначається кутовим коефіцієнтом
)
має вигляд
.
(1.2.2)
Рівняння
прямої, що проходить через дві точки
і
:
.
(1.2.3)
Параметричне рівняннями прямої:
(1.2.4)
де
– параметр, що змінюється в межах
.
При
одержуємо координати точки
,
а при
– координати точки
.
Параметричне
рівняння відрізка
має вигляд (1.2.4), де
.
Рівняння прямої у відрізках:
,
(1.2.5)
де
– величина відрізка, що відсікається
прямою від осі
,
а
– від осі
.
Загальне рівняння прямої:
,
(1.2.6)
де
і
– числа, які одночасно не дорівнюють
нулю.
○ Приклад
1.2.1. Знайти
рівняння прямої, що проходить через дві
точки
і
.
Визначити її кутовий коефіцієнт.
Розв'язання. Підставимо координати точок в рівняння (1.2.3):
.
Знайдемо
кутовий коефіцієнт цього рівняння
.
●
Кут
між прямими
і
,
визначається за формулою
,
(1.2.7)
де – кут, на який потрібно повернути першу пряму проти годинникової стрілки, щоб вона збіглася з другою прямою.
Умова паралельності прямих:
.
(1.2.8)
Умову перпендикулярності прямих:
.
(1.2.9)
Якщо
прямі задати у загальному вигляді
і
,
то:
умова паралельності прямих заданих в загальному вигляді
або
.
(1.2.10)
умова перпендикулярності прямих заданих в загальному вигляді
або
.
(1.2.11)
Відстань
від точки
до прямої
.
,
(1.2.12)
де
.
○ Приклад
1.2.2. Відомі
координати вершин трикутника
:
,
,
.
Знайти: а) рівняння прямої, що проходить
через висоту, опущену з вершини
;
б) рівняння прямої, що проходить через
точку
паралельно стороні
;
в) знайти довжини висот трикутника,
опущених з вершин
і
.
Розв'язання.
а)
Висота, опущена з вершини
,
перпендикулярна стороні
трикутника. Знайдемо рівняння прямої,
що проходить через точки
і
:
.
Висота
перпендикулярна цій прямій, а значить
кутовий коефіцієнт висоти
.
За формулою (1.2.2) запишемо рівняння
висоти. Оскільки пряма проходить через
точку
,
то
.
б)
Побудуємо рівняння прямої, що проходить
через точки
і
:
.
Оскільки
пряма, що проходить через точку
,
паралельна прямій
,
то
.
За формулою (1.2.2) запишемо рівняння
прямої з кутовим коефіцієнтом
,
яка проходить через точку
:
.
в) Знайти довжину висоти, опущеної з вершини на сторону трикутника – це значить знайти відстань від точки до прямої .
Так
як координати точки
,
а пряма
описується рівнянням
,
то за формулою (1.2.12) отримаємо
.
Аналогічно,
.
●
○ Приклад
1.2.3. Знайти
кут між прямими
і
.
Розв'язання.
Перетворимо
рівняння:
і
.
Так
як
,
то ці прямі перпендикулярні, а значить
.
●