
- •Модуль 1 Елементи лінійної алгебри, вектори та аналітична геометрія. Вступ до математичного аналізу
- •1.1 Елементи лінійної алгебри
- •1.1.1 Поняття матриці . Визначники 2-го і 3-го порядків
- •1.1.2 Скалярний, векторний, змішаний добутки векторів, їх властивості та вираз через координати
- •1.2 Аналітична геометрія
- •1.2.1 Рівняння прямої на площині
- •1.2.2 Рівняння площини і прямої в просторі
- •1.3 Теорія границь
- •1.3.1 Поняття границі функції. Властивості границь
- •1.3.2 Розкриття невизначеностей
- •1.4 Диференціальне числення функцій однієї та декількох змінних
- •1.4.1 Похідна функції. Формули та правила диференціювання
- •1.4.2 Застосування похідних для дослідження функцій
- •1.4.3 Диференціальне числення функцій декількох змінних
- •Модуль 2 Невизначений, визначений і невласний інтеграли. Диференціальні рівняння. Кратні, криволінійні і поверхневі інтеграли
- •2.1 Інтегральне числення функцій однієї змінної
- •2.1.1 Неозначений інтеграл, його властивості. Основні методи інтегрування
- •2.1.2 Властивості визначеного інтеграла. Заміна змінного та інтегрування частинами
- •2.1.3 Невласні інтеграли
- •2.2 Диференціальні рівняння
- •2.2.1 Основні поняття. Диференціальні рівняння 1–го порядку: з відокремлюваними змінними, однорідні, лінійні
- •2.2.2 Диференціальні рівняння 2–го порядку
- •2.3 Інтегральне числення функцій декількох змінних
- •2.3.1 Кратні інтеграли
- •2.3.2 Криволінійні і поверхневі інтеграли
- •Модуль 3 Числові і функціональні ряди. Ряди Фур’є. Комплексні числа та аналітичність функцій комплексної змінної
- •3.1 Числові ряди
- •3.1.1 Необхідна і достатня ознаки збіжності рядів
- •3.1.2 Ряди з чергуванням знаків членів. Ознака Лейбніца.
- •3.2 Функціональні ряди
- •3.2.1 Степеневі ряди. Знаходження області збіжності рядів
- •3.2.2 Ряди Фур’є
- •Модуль 4 Теорія ймовірностей і елементи математичної статистики
- •4.1 Випадкові події. Класична та статистична ймовірності. Основні формули та теореми теорії ймовірностей
- •4.2 Випадкові величини. Закони розподілу
- •Література
1.1.2 Скалярний, векторний, змішаний добутки векторів, їх властивості та вираз через координати
Радіус-вектором
точки
називається вектор
,
початок якого співпадає з початком
координат, а кінець знаходиться в точці
(рис. 1.1.2).
Декартовими
прямокутними координатами
вектора
називаються його проекції на координатні
осі
,
,
:
;
;
.
Одиничні
вектори координатних осей
(рис. 1.1.2) - взаємно перпендикулярні (
)
і їх довжини дорівнюють одиниці (
),
їх називають ортами.
В
координатній формі їх можна записати
у вигляді :
;
;
.
Рис.
1.1.2 - Одиничні вектори декартових
прямокутних координатних осей
Вектор
можна виразити через вектори
за правилом паралелепіпеда, як показано
на рис. 1.1.2:
.
(1.1.7)
Довжину вектора можна виразити через його координати за формулою
.
(1.1.8)
Координати
довільного
вектора
:
,
(1.1.9)
Довжину вектора можна знайти за формулою
.
(1.1.10)
Основні лінійні операції над векторами.
1.
Якщо вектор
помножити на число
,
то отримаємо вектор
з координатами
.
Таким
чином, якщо вектори
і
колінеарні, то їх координати зв'язані
співвідношеннями
.
(1.1.11)
2.
Якщо додати вектор
до
,
то отримаємо вектор
з координатами
.
3.
Якщо від вектора
відняти вектор
,
то отримаємо вектор
з координатами
.
○ Приклад
1.1.4. В
трикутнику
з вершинами
,
і
знайти: а) довжини сторін трикутника;
б) використовуючи координатне представлення
векторів
,
і
,
перевірити правильність співвідношень:
і
.
Розв'язання.
а)
Знайдемо координати векторів
,
і
за формулою (1.1.9):
;
;
.
За формулою (1.1.10) знайдемо довжини цих векторів:
;
;
.
Справедлива
нерівність
:
.
б) За правилом додавання векторів:
.
За правилом віднімання векторів:
.
Таким чином, обидва співвідношення (правила додавання і віднімання векторів) вірні. ●
○Приклад
1.1.5. Вектор
виходить з точки
.
Знайти координати точки
,
якщо відомо, що вектор
паралельний вектору
.
Розв'язання.
Так
як
,
то за умовою колінеарності векторів
(1.1.11) отримаємо
Таким
чином, координати точки
.
●
Скалярним
добутком двох векторів
і
називається число, яке дорівнює добутку
довжин цих векторів на косинус кута між
ними. Скалярний добуток двох векторів
і
позначається як
і згідно означення
,
(1.1.12)
де
– кут між векторами
і
.
Скалярний
добуток двох векторів
і
,
заданих у координатній формі, дорівнює
сумі добутків відповідних координат
векторів
.
(1.1.13)
Косинус кута між векторами і визначається за формулою
.
(1.1.14)
Необхідна і достатня умова перпендикулярності двох векторів і :
.
(1.1.15)
○ Приклад
1.1.6. Знайти
кути трикутника з вершинами,
,
і
.
Розв'язання.
Знайдемо
координати векторів
і
,
що виходять з вершини
:
і
,
тоді
;
;
.
За формулою (1.1.15) знайдемо
і
.
Відповідно:
і
.
●
○ Приклад
1.1.7. Знайти
параметр
,
при якому вектори
і
перпендикулярні.
Розв'язання.
За
умовою вектори перпендикулярні, тому
з формули (1.1.15) отримаємо:
.
●
Векторним
добутком
вектора
на вектор
називається вектор
,
що позначається як
і задовольняє умовам:
1)
,
де
– кут між векторами
і
;
2) вектор перпендикулярний векторам і ;
3) вектори , і утворюють праву трійку векторів (рис. 1.1.3).
Векторний добуток двох векторів і , які задані в координатній формі, обчислюється за формулою
.
(1.1.16)
Рис. 1.1.3 - Геометричний зміст векторного добутку векторів
○ Приклад
1.1.8. Знайти
векторний добуток векторів:
і
.
Розв'язання. За формулою (1.1.17):
.
●
○ Приклад
1.1.9. Знайти
площу трикутника
з вершинами
,
і
.
Розв'язання.
Розглянемо
вектори
і
,
що мають спільну вершину
:
і
.
Тоді площу трикутника можна знайти за
формулою
.
Знайдемо
,
.
Тоді
площа трикутника
.
●
Якщо
вектор
помножити векторно на
та
векторний добуток
помножити скалярно на
,
то в результаті отримаємо число, яке
називається змішаним
добутком
трьох векторів
,
і
.
Змішаний добуток трьох векторів
,
і
,
які задані в координатній формі,
обчислюється за формулою
.
(1.1.17)
Умова
компланарності векторів
,
і
:
.
Об'єм
паралелепіпеда, побудованого на векторах
,
і
:
.
○ Приклад
1.1.10. Показати,
що вектори
,
і
компланарні.
Розв'язання. Знайдемо за формулою (1.1.17) змішаний добуток
.
Оскільки
,
то вектори
,
і
– компланарні.
●
○ Приклад
1.1.11. Знайти
об'єм трикутної піраміди з вершинами
,
,
і
.
Розв'язання.
Розглянемо
вектори
,
і
,
що виходять із спільної вершини
:
,
і
. Тоді їх змішаний добуток
.
Об'єм
паралелепіпеда, побудованого на векторах
,
,
як на сторонах, можна визначити як:
.
Тоді об'єм піраміди
.
●
Література: [1, с. 9 ‑ 42], [2, с. 9 – 35, 63-68], [3, с. 9 – 27, 79 ‑ 121], [4], [5].