
- •Модуль 1 Елементи лінійної алгебри, вектори та аналітична геометрія. Вступ до математичного аналізу
- •1.1 Елементи лінійної алгебри
- •1.1.1 Поняття матриці . Визначники 2-го і 3-го порядків
- •1.1.2 Скалярний, векторний, змішаний добутки векторів, їх властивості та вираз через координати
- •1.2 Аналітична геометрія
- •1.2.1 Рівняння прямої на площині
- •1.2.2 Рівняння площини і прямої в просторі
- •1.3 Теорія границь
- •1.3.1 Поняття границі функції. Властивості границь
- •1.3.2 Розкриття невизначеностей
- •1.4 Диференціальне числення функцій однієї та декількох змінних
- •1.4.1 Похідна функції. Формули та правила диференціювання
- •1.4.2 Застосування похідних для дослідження функцій
- •1.4.3 Диференціальне числення функцій декількох змінних
- •Модуль 2 Невизначений, визначений і невласний інтеграли. Диференціальні рівняння. Кратні, криволінійні і поверхневі інтеграли
- •2.1 Інтегральне числення функцій однієї змінної
- •2.1.1 Неозначений інтеграл, його властивості. Основні методи інтегрування
- •2.1.2 Властивості визначеного інтеграла. Заміна змінного та інтегрування частинами
- •2.1.3 Невласні інтеграли
- •2.2 Диференціальні рівняння
- •2.2.1 Основні поняття. Диференціальні рівняння 1–го порядку: з відокремлюваними змінними, однорідні, лінійні
- •2.2.2 Диференціальні рівняння 2–го порядку
- •2.3 Інтегральне числення функцій декількох змінних
- •2.3.1 Кратні інтеграли
- •2.3.2 Криволінійні і поверхневі інтеграли
- •Модуль 3 Числові і функціональні ряди. Ряди Фур’є. Комплексні числа та аналітичність функцій комплексної змінної
- •3.1 Числові ряди
- •3.1.1 Необхідна і достатня ознаки збіжності рядів
- •3.1.2 Ряди з чергуванням знаків членів. Ознака Лейбніца.
- •3.2 Функціональні ряди
- •3.2.1 Степеневі ряди. Знаходження області збіжності рядів
- •3.2.2 Ряди Фур’є
- •Модуль 4 Теорія ймовірностей і елементи математичної статистики
- •4.1 Випадкові події. Класична та статистична ймовірності. Основні формули та теореми теорії ймовірностей
- •4.2 Випадкові величини. Закони розподілу
- •Література
3.1.2 Ряди з чергуванням знаків членів. Ознака Лейбніца.
Знакопереміжним рядом називається ряд, у якого члени поперемінно то додатні, то від’ємні, тобто
.
(3.1.7)
Ознака
Лейбніца. Якщо
члени знакопереміжного ряду спадають
за абсолютною величиною
і границя його загального члена при
дорівнює нулю, тобто
,
тоді ряд збігається, а його сума не
перевершує першого члена:
.
Зауваження. Умова в ознаці Лейбніца може виконуватися не обов'язково з перших членів ряду.
○ Приклад
3.1.4. Дослідити
на збіжність знакопереміжний ряд
.
Розв’язання.
Оскільки:
1) члени ряду спадають за абсолютною
величиною
,
в загальному вигляді
і
2)
,
тоді знакопочережний ряд збігається
за ознакою Лейбніця. ●
3.2 Функціональні ряди
3.2.1 Степеневі ряди. Знаходження області збіжності рядів
Функціональний
ряд
називається збіжним в деякій точці
,
якщо збігається відповідний числовий
ряд
.
Множина усіх точок збіжності функціонального ряду називається областю його збіжності.
Степеневим рядом називається функціональний ряд виду
,
(3.2.1)
де
– дійсні числа, які є коефіцієнтами
ряду. Степеневим
рядом називається
також ряд
.
(3.2.2)
Теорема Абеля:
1.
Якщо
степеневий ряд
збігається при деякому значенні
,
тоді він збігається абсолютно при усіх
значеннях
,
для яких
;
2.
Якщо
степеневий ряд
розбігається при деякому значенні
,
тоді він розбігається при усіх значеннях
,
для яких
.
Радіусом
збіжності степеневого ряду
називається
число
таке, що при
ряд збігається, а при
розбігається. Радіус збіжності степеневого
ряду визначається формулою
,
(3.2.3)
якщо ця границя існує.
Областю
збіжності степеневого ряду
називається
інтервал
,
де
– радіус збіжності. На границях інтервалу,
при
і
,
ряд може як сходитися, так і розходитися.
Зауваження
1.
У
деяких рядів інтервал збіжності
вироджується в точку (
),
у інших охоплює усю вісь
(
).
Зауваження
2. Якщо
досліджується ряд (3.2.2),
тоді інтервал збіжності визначається
із співвідношення
або
.
Зауваження
3. При
дослідженні збіжності ряду (3.2.1)
на кінцях інтервалу при
не має сенсу застосовувати ознаку
д′Аламбера, оскільки в цьому випадку
завжди виходитиме
Рекомендується застосовувати інші
ознаки (наприклад, ознаки порівняння).
○ Приклад 3.2.1. Знайти область збіжності степеневого ряду:
а)
;
б)
;
в)
.
Розв’язання.
а)
Оскільки
і
,
тоді за формулою (3.2.3) :
.
Таким чином, область збіжності степеневого
ряду
;
б)
Оскільки
і
,
тоді
.
Таким чином, область збіжності ряду ;
в)
.
Інтервал
збіжності ряду
.
Дослідимо ряд на границях інтервалу збіжності:
при
отримаємо ряд
.
Цей ряд збігається за ознакою Лейбніця;
при
отримаємо ряд
.
Збіжність цього ряду можна довести за
узагальненою ознакою порівняння.
Розглянемо
узагальнений гармонійний ряд
.
Оскільки
і
,
і
,
тоді ряд збігається, оскільки збігається
еталонний ряд порівняння.
Таким
чином, область збіжності ряду
.
●