
- •Модуль 1 Елементи лінійної алгебри, вектори та аналітична геометрія. Вступ до математичного аналізу
- •1.1 Елементи лінійної алгебри
- •1.1.1 Поняття матриці . Визначники 2-го і 3-го порядків
- •1.1.2 Скалярний, векторний, змішаний добутки векторів, їх властивості та вираз через координати
- •1.2 Аналітична геометрія
- •1.2.1 Рівняння прямої на площині
- •1.2.2 Рівняння площини і прямої в просторі
- •1.3 Теорія границь
- •1.3.1 Поняття границі функції. Властивості границь
- •1.3.2 Розкриття невизначеностей
- •1.4 Диференціальне числення функцій однієї та декількох змінних
- •1.4.1 Похідна функції. Формули та правила диференціювання
- •1.4.2 Застосування похідних для дослідження функцій
- •1.4.3 Диференціальне числення функцій декількох змінних
- •Модуль 2 Невизначений, визначений і невласний інтеграли. Диференціальні рівняння. Кратні, криволінійні і поверхневі інтеграли
- •2.1 Інтегральне числення функцій однієї змінної
- •2.1.1 Неозначений інтеграл, його властивості. Основні методи інтегрування
- •2.1.2 Властивості визначеного інтеграла. Заміна змінного та інтегрування частинами
- •2.1.3 Невласні інтеграли
- •2.2 Диференціальні рівняння
- •2.2.1 Основні поняття. Диференціальні рівняння 1–го порядку: з відокремлюваними змінними, однорідні, лінійні
- •2.2.2 Диференціальні рівняння 2–го порядку
- •2.3 Інтегральне числення функцій декількох змінних
- •2.3.1 Кратні інтеграли
- •2.3.2 Криволінійні і поверхневі інтеграли
- •Модуль 3 Числові і функціональні ряди. Ряди Фур’є. Комплексні числа та аналітичність функцій комплексної змінної
- •3.1 Числові ряди
- •3.1.1 Необхідна і достатня ознаки збіжності рядів
- •3.1.2 Ряди з чергуванням знаків членів. Ознака Лейбніца.
- •3.2 Функціональні ряди
- •3.2.1 Степеневі ряди. Знаходження області збіжності рядів
- •3.2.2 Ряди Фур’є
- •Модуль 4 Теорія ймовірностей і елементи математичної статистики
- •4.1 Випадкові події. Класична та статистична ймовірності. Основні формули та теореми теорії ймовірностей
- •4.2 Випадкові величини. Закони розподілу
- •Література
2.1.2 Властивості визначеного інтеграла. Заміна змінного та інтегрування частинами
Обчислення
визначених інтегралів для
неперервної функції
полягає
в наступному: спочатку
знаходять
невизначений інтеграл (або первісну
),
а потім користуються
формулою
Ньютона-Лейбніца:
.
(2.1.7)
Приведемо без доведення основні властивості визначеного інтеграла:
1.
Якщо
,
то
.
2.
,
де
- інтегрована на відрізку
функція,
(
).
3.
.
4.
Якщо
функція
інтегрується на найбільшому з відрізків
,
,
,
то вона інтегрована на двох інших
відрізках, причому
,
де
.
5.
Якщо
функція
інтегрована на відрізку
,
то функція
,
де
– постійне число, також інтегрована,
причому
.
6.
Якщо
функції
,
,
…,
інтегровані
на відрізку
,
то їх алгебраїчна сума також інтегрована,
причому
.
○ Приклад
2.1.5. Обчислити
інтеграли: а)
;
б)
.
Розв'язання.
а)
;
б)
.
●
Методи обчислення визначених інтегралів такі ж, як і при знаходженні невизначених інтегралів.
Метод
заміни змінної.
Якщо виконані умови: 1.
функція
неперервна на відрізку
;
2.
відрізок
є множиною значень функції
,
що визначена на відрізку
і має на ньому неперервну похідну; 3.
,
,
то справедлива
формула
.
(2.1.8)
○ Приклад 2.1.6. Обчислити інтеграли:
а)
;
б)
.
Розв'язання.
а)
;
б)
.
●
Метод інтегрування частинами. Якщо функції , мають неперервні похідні на відрізку , то справедлива формула
.
(2.1.9)
○ Приклад
2.1.7. Обчислити
інтеграли: а)
;
б)
.
Розв'язання. а)
;
б)
.
●
2.1.3 Невласні інтеграли
Розрізняють невласні інтеграли I– го і II– го роду.
Невласними
інтегралами I–
го
роду
називаються
інтеграли з нескінченним проміжком
інтегрування
(або
,
або
),
які визначаються формулами:
;
(2.1.10)
;
(2.1.11)
,
(2.1.12)
Невласні інтеграли можуть мати як скінчене, так і нескінченне значення. Якщо границі не існують або дорівнюють нескінченності, то невласні інтеграли називаються тими, що розбігаються.
○ Приклад 2.1.8. Дослідити на збіжність інтеграли:
а)
;
б)
.
Розв'язання.
а)
.
Інтеграл збігається і його значення
дорівнює 1;
б)
.
Оскільки границя не існує, то інтеграл розбігається. ●
Невласним
інтегралом II
–
го роду
від
функції
на
за умови, що
має розрив другого роду при
називається інтеграл, що визначається
за формулою
,
(2.1.13)
де
,
.
Інтеграл (2.1.13) збігається, якщо границі в (2.1.13) скінчені і існують. В протилежному випадку інтеграл є таким, що розбігається.
Якщо
підінтегральна функція має розрив II
–
го роду в точках
або
,
то відповідні інтеграли II – го роду
обчислюються за формулами:
,
(2.1.14)
.
(2.1.15)
○ Приклад
2.1.9. Дослідити
на збіжність інтеграли: а)
;
б)
.
Розв'язання.
а)
.
Інтеграл збігається;
б)
.
Оскільки границя не існує, то інтеграл розбігається. ●
Література: [1, с. 173 – 195, 198-203], [2, с. 251 ‑ 312], [4, с. 284 – 341], [5].