V. Завдання для семінарських занять модуль 1

ТЕМА № 1. Поняття та юридична природа міжнародного права.

1. Міжнародне право як галузь права: поняття, сутність, функції.

2. Періодизація історії міжнародного права.

3. Система міжнародного права.

4. Співвідношення міжнародного та національного права.

5. Міжнародне право у правовому регулюванні сучасних міжнародних відносин.

Ключові поняття: Міжнародне право. Публічно-правові відносини. Імперативні та диспозитивні норми міжнародного права. Соціальне середовище міжнародного права. Координація та субординація у міжнародному праві. Зобов’язувальна сила міжнародного права.

Питання для повторення та обговорення:

1. Яким чином співвідносяться поняття міжнародне право як галузь права, міжнародне право як наука та міжнародне право як навчальна дисципліна?

2. Що складає предмет правового регулювання міжнародного права?

3. Яким є особливий порядок створення міжнародно-правових норм?

4. Які основні етапи розвитку і становлення міжнародного права?

5. Хто виступає засновником науки міжнародного права?

6. Як змінилась роль державного суверенітету у міжнародних відносинах в контексті прогресивного розвитку міжнародного права?

7. В чому полягагають фундаментальні відмінності у юридичній природі міжнародного та національного права?

8. У яких формах існує примус у міжнародному праві?

9. Що слід розуміти під поняттям „універсальне (загальне) міжнародне право”?

10. Які елементи включає поняття „система міжнародного права”?

11. В який спосіб міжнародне право забезпечує вирішення глобальних проблем сучасності?

12. В чому полягає відмінність між імплементацією та трансформацією?

ТЕМА № 2. Джерела міжнародного права.

1. Загальна характеристика джерел міжнародного права та їх класифікація.

2. Міжнародний договір у системі джерел міжнародного права.

3. Міжнародно-правовий звичай як джерело міжнародного права.

4. Допоміжні джерела міжнародного права: загальні принципи права, доктрина міжнародного права, акти міжнародних судів.

5. Односторонні акти держав та акти міжнародних міжурядових організацій в механізмі міжнародно-правового регулювання.

6. Кодифікація міжнародного права.

Ключові поняття: Основні та допоміжні джерела міжнародного права. Нормотворчість. „М’яке” право. Прогресивний розвиток міжнародного права. Суб’єкти міжнародного права. Принцип сумлінного виконання міжнародних зобов’язань (pacta sunt servanda). Імперативна норма міжнародного права (jus cogens).

Питання для повторення та обговорення:

1. Яке значення має стаття 38 Статуту Міжнародного суду ООН у визначенні джерел міжнародного права?

2. У яких двох аспектах розглядається поняття „джерело права” в доктрині міжнародного права?

3. На чому грунтується класифікація джерел міжнародного права на дві категорії – основні та допоміжні?

4. Які основні змістовно-правові характеристики міжнародного договору як джерела міжнародного права?

5. В чому проявляється роль імперативної норми під час створення нових норм міжнародного права?

6. Яка відмінність між міжнародним договором та міжнародно-правовим звичаєм?

7. Котрі критерії є обов’язковими для формування міжнародного звичаю?

8. В яких сферах міжнародних відносин міжнародно-правовий звичай відіграє домінуючу роль?

9. Яким є співвідношення понять „загальні принципи права” та „основні принципи міжнародного права”?

10. Чому акти міжнародних судів не розглядаються як правотворчі акти?

11. В яких випадках норма міжнародного договору може існувати у звичаєво-правовій формі?

12. Які існують види односторонніх актів держав?

13. Що складає зміст поняття „кодифікація”?

ТЕМА № 3. Суб’єкти міжнародного права.

1. Поняття правосуб’єктності у міжнародному праві.

2. Типологізація суб’єктів міжнародного права та їх загальнотеоретична характеристика.

3. Держава як основний суб’єкт міжнародного права.

4. Міжнародні міжурядові організації як носії міжнародних прав і обов’язків.

5. Правосуб’єктність націй (народів), які борються за своє самовизначення.

6. Юридична природа державоподібних утворень як суб’єктів міжнародного права.

7. Визнання у міжнародному праві: види і форми.

8. Міжнародно-правове регулювання правонаступництва.

Ключові поняття: Певинні та вторинні суб’єкти міжнародного права. Правосуб’єктність. Суверенітет. Юрисдикція. Привілеї та імунітети. Форми самовизначення. Повне і часткове визнання. Правонаступництво.

Питання для повторення та обговорення:

1. Які категорії суб’єктів виокремлюють у теорії міжнародного права?

2. Що означає поняття „універсальна (загальна)” правосуб’єктність?

3. З яких елементів складається поняття „держава” в розумінні положень Конвенції „Про права і обов’язки держав” 1933 р.?

4. В чому полягає відмінність правосуб’єктності міжнародних міжурядових організацій від правосуб’єктності держав?

5. Котра із форм самовизначення народів позначається на зміні державних кордонів і територіальній цілісності держави?

6. Чи може виступати національна меншина суб’єктом самовизначення в контексті принципу права націй (народів) на самовизначення?

7. Яким чином державоподібні утворення реалізують правосуб’єктність у міжнародно-правових відносинах?

8. Яка із існуючих теорій визнання носить домінуючий характер на сучасному етапі розвитку міжнародних відносин?

9. Що може виступати об’єктом визнання у міжнародному праві?

10. Які міжнародно-правові акти регулюють питання правонаступництва?

ТЕМА №4. Міжнародно-правова відповідальність.

1. Міжнародно-правове регулювання відповідальності.

2. Міжнародні правопорушення: ознаки і класифікація.

3. Види і форми відповідальності у міжнародному праві.

4. Обставини, які виключають відповідальність у міжнародному праві.

5. Міжнародно-правова відповідальність міжнародних організацій та інших утворень.

Ключові поняття: Міжнародна законність. Зловживання правом. Міжнародно-протиправне діяння. Репарація. Сатисфакція. Реституція. Субституція. Обмеження суверенітету.

Питання для повторення та обговорення:

1. Які міжнародно-правові акти регламентують питання відповідальності у міжнародному праві?

2. На яких принципах грунтується міжнародно-правова відповідальність?

3. Хто виступає суб’єктом міжнародно-правової відповідальності?

4. Який критерій покладено в основу класифікації міжнародних правопорушень?

5. Які виокремлюють ознаки міжнародного правопорушення?

6. Що служить підставою для настання матеріальної відповідальності?

7. До якої із форм відповідальності належить ординарна (звичайна) сатисфакція?

8. В яких випадках підлягає застосуванню субституція як один із видів відповідальності?

9. Чому форс-мажор відносять до однієї із обставин, що виключає відповідальність у міжнародному праві?

10. Коли може наступати відповідальність за правомірну діяльність, яка не заборонена нормами міжнародного права?

ТЕМА №5. Право міжнародних договорів.

1. Поняття та система права міжнародних договорів.

2. Процедура укладення міжнародних договорів.

3. Форма і структура міжнародного договору. Класифікація міжнародних договорів.

4. Дія та чинність міжнародного договору.

5. Тлумачення міжнародного договору.

Ключові поняття: Міжнародний договір. Преамбула. Принцип сумлінного виконання міжнародних зобов’язань. Договірна ініціатива. Встановлення автентичності тексту договору. Надання згоди на обов’язковість договору. Ратифікація. Застереження. Депозитарій. Анулювання договору. Денонсація договору.

Питання для повторення та обговорення:

1. Що складає об’єкт права міжнародних договорів як галузі міжнародного права?

2. Які акти національного законодавства України визначають порядок укладення міжнародних договорів?

3. В чому полягає відмінність між поняттями „учасник договору” та „третя сторона”?

4. Яким чином класифікують міжнародні договори за органом від імені якого укладається угода?

5. Між ким регулює відносини Віденська конвенція про право міжнародних договорів 1969 р.?

6. Яким терміном позначається спосіб встановлення автентичності тексту договору шляхом проставляння уповноваженими своїх ініціалів під текстом договору?

7. Чи може обмін документами виступати як форма вираження згоди на обов’язковість договору?

8. На яких стадіях укладення міжнародного договору допускається застереження до положень договору?

9. Які юридичні наслідки має реєстрація міжнародного договору?

10. Яка сутність історичного тлумачення?

11. Що мають на меті пролонгація та денонсація договору?

12. Які функції виконує депозитарій договору?

ТЕМА №6. Право міжнародних організацій.

1. Право міжнародних організацій як галузь міжнародного права: поняття, джерела, функції.

2. Юридична природа міжнародної міжурядової організації.

3. Внутрішньоорганізаційний механізм ООН.

4. Спеціалізовані установи ООН.

5. Регіональні міжнародні організації.

Ключові поняття: Міжнародна міжурядова організація. Установчий акт міжнародної організації. Первинні члени міжнародної організації. Привілеї та імунітети міжнародної організації. Активне і пасивне право посольства.

Питання для повторення та обговорення:

1. Які основні ознаки міжнародної міжурядової організації з точки зору особливостей її юридичної природи?

2. Що є спільного і відмінного між міжнародною міжурядовою та міжнародною неурядовою організацією?

3. Який зміст включає поняття „внутрішнє право міжнародних організацій”?

4. Котрі види органів виділяють у структурі міжнародної організації?

5. Що означає договірна правоздатність міжнародної організації?

6. Коли вперше на міжнародному рівні було визнано правосуб’єктність міжнародних організацій?

7. В якому із органів системи ООН держави-члени наділені правом вето?

8. В чому полягає необхідність у реформуванні Безпеки ООН?

9. Яким органом ООН обираються члени Економічної та Соціальної Ради?

10. Чи можуть строною у Міжнародному суді ООН виступати фізичні особи та міжнародні організації?

11. Яка із спеціалізованих установ ООН уповноважена регулювати діяльність держав у сфері безпеки польотів цивільної авіації?

12. Які особливості правосуб’єктності ОБСЄ?

Тема № 7. Право Європейського Союзу.

1. Історія становлення права Європейського Союзу.

2. Загальна характеристика права Європейського Союзу.

3. Внутрішньоорганізаційний механізм Європейського Союзу.

4. Юридична природа Європейського Союзу.

5. Європейський Союз як суб’єкт міжнародного права.

Ключові поняття: Інтеграція. План Шумана. Пряма дія норм права ЄС. Наднаціональність міжнародної організації. Політичний союз. Імплементація.

Питання для повторення і обговорення:

1. Які історичні передумови виникнення Європейського Союзу?

2. Котрі ознаки міжнародної міжурядової організації характерні для правової природи Європейського Союзу?

3. В чому проявляється договірний характер ЄС?

4. Яка відмінність між Радою та Комісією ЄС?

5. До якого виду джерел права ЄС належать регламенти і директиви?

6. Що включає в себе виключна компетенція ЄС у сфері укладання міжнародних угод?

Тема № 8. Територія у міжнародному праві.

1. Загальна характеристика і види територій у міжнародному праві.

2. Юридична природа державної території.

3. Підстави зміни державної території.

4. Процедура встановлення державного кордону.

5. Міжнародно-правовий режим Антарктики.

6. Механізм вирішення територальних спорів.

Ключові поняття: Державна територія. Анклав. Демілітаризація. Нейтралізація. Оренда території. Надра. Морська економічна зона. Континентальний шельф. Прилегла зона. Делімітація. Демаркація. Редемаркація. Орографічний кордон. Геометричний кордон. Астрономічний кордон. Територіальний спір. Окупація. Анексія. Цесія. Акреція. Ад’юдикація.

Питання для повторення та обговорення:

1. Які основні змістовно-правові характеристики територій з точки зору міжнародного права?

2. Що означає територіальне верховенство?

3. На якому критерії грунтується розмежування правових та неправових підстав зміни державної території?

4. Які існують юридичні механізми, що забезпечують цілісність та непорушність державної території?

5. В чому полягає необхідність редемаркації державного кордону?

6. Чим обумовлена проблема реалізації принципу рівноправ’я самовизначення народів як підстави зміни державної території?

7. Які передумови сприяли підписанню договору про Антарктику 1959 р.?

8. В чому полягає відмінність правового режиму Антарктики Арктики?