3.2. Проблеми глобалістського підходу

Глобалізм як багатоскладова проблематика сучасності. Природнича географія і проблеми глобалізму. Об'єкти глобальних природничо-географічних досліджень. Нові глобальні об'єкти. Предмети глобальних природничо-географічних досліджень. Інтегративність вирішень глобальних проблем.

Глобалізм як багатоскладові проблеми сучасності

Глобалістський підхід, як зазначено в підрозділі 2.2, враховує і науково-пізнавально забезпечує вирішення проблем глобалізму. Ці проблеми є сукупністю життєво важливих світових реалій, від зняття напруженості в яких залежить подальша доля людства, його соціальний прогрес. Проблеми глобалізму, глобалістики, або глобальні проблеми створені різними поєднаннями неблагополучних складових всеземних реальностей у їхніх спадкоємних сучасних і майбутніх проявах. їх означують переважно позитивними формулюваннями: збереження миру на Землі; охорона навколишнього середовища; мирне освоєння космосу і багатств Світового океану; запобігання негативним наслідкам науково-технічного прогресу; енергетична, сировинна, продовольча, демографічні проблеми - перенаселення й депопуляції тощо. Вони мають різні наукові відображення конкретно-наукового і міждисциплінарного змісту, відповідно до пізнавально-дослідницьких можливостей сучасності.

Наукові відображення глобальних проблем - є і знаннєві, тобто предметні, й пізнавальні, тобто методологічні. Предметні відображення -багаті, різноманітні своїми тематичними спрямуваннями і змістовними аспектами. Вони фіксують у знаннях різних наук розмаїтий спектр вияву глобалістських складових у різнорідних реаліях сучасності: в природі, в її антропогенних змінах, загалом у антропічній сфері, тобто в усьому, що стосується людського суспільства, набутків і втрат цивілізації, їхніх матеріальних і духовних основ. Методологічні відображення реалізують себе через глобалістський загальнонауковий дослідницький підхід.

Сучасні проблеми глобалізму мають складний зміст, комплексний багатоаспектний вияв. Вони зумовлені певними небажаними змінами, конфліктними ситуаціями, неблагополуччями, які мають місце на Землі. Теперішні проблеми глобалізму стосуються земної природи і людини в ній, різноманітних напружень - міждержавних, міжетнічних, міжконфесійних, соціально-економічних, середовищних. До них належать окремі проблеми загальноземлезнавчого, геополітичного, інтефативного екологічного змісту. Це світові проблеми, причинами яких є: вичерпність мінеральних та біотичних ресурсів; ерозія орних земель; спустинення (експансія пустинь) і спустелювання (експансія антропогенних спустошень природи); руйнування озонного шару в атмосфері Землі; обмеженість запасів прісної води; забруднення поверхневих і підземних вод, акваторій морів та океанів, територій суходолу - промисловими, побутовими відходами, транспортом тощо. Істотні фінансово-економічні проблеми країн, що розвиваються; проблеми виживання малочисельних народів; продовольчі проблеми в країнах третього світу й таке інше. Ряд глобалістських і заодно екологічних проблеми пов'язані з біотою Землі. На планетарній ролі живої речовини наголошував ще В.І.Вернадський.

Щодо значної частини глобальних проблем природничо-географічні науки мають прямі або опосередковані відношення. Ряд відношень, особливо опосередкованих, вивчені ще недостатньо, або і взагалі не вивчені. Тому поєднання глобалізму з природничою географією двобічно проблематичне. Воно стосується, з одного боку, розгортання і поглиблення досліджень, що вже склались, а з іншого - започаткування чи відновлення тих досліджень, які раніше не велись або були припинені.

Зокрема, у вітчизняній науці на весь радянський період із ідеологічних причин було припинено дослідження зі складних детерміністських проблем геополітичного змісту. Відома драматична роль і непроста історична доля геополітики як загарбницької доктрини імперіалізму. За тією доктриною агресивну політику імперіалістичних держав обґрунтовували географічним середовищем - особливостями їхнього просторового положення, природними умовами, багатством чи бідністю надр тощо. За браком неупереджених наукових знань із проблем геополітики обмежимось наведеною констатацією та припущенням про можливість тут результативних досліджень і причинних, і ймовірнісних зв'язків - відповідно до новітнього розуміння розвитку складних реалій.

Згадане завдання є переважно політологічним. Воно діалектичне, цілком реальне: виявити, простежити і пояснити певні відповідності між регіональними і планетарними рисами природи й політичною картою світу. Завдання складне, посильне для об'єднаних зусиль істориків, географів, політологів. Дослідницьке поле таких проблем культивується давно, з часів антропогеографії К.Ріттера (1779-1859) і Ф.Ратцеля (1844-1904). Але тепер тут потрібні оновлені, осучаснені, ідеологічно неупереджені погляди і положення, ґрунтовані на нових фактах, опрацьовані з новітніх науково-методологічних і світоглядних позицій.

Характерна особливість відображення і вирішення проблем глобалізму -врахування їхньої співвідносності зі знанням про Землю в цілому. При цьому частина глобальних проблем безпосередньо стосується планетарних явищ, частина - опосередковано. Є проблеми не глобальні, але такі, що потребують співвіднесення знань про них зі знаннями про світове, планетарне тло їхнього вияву. Це проблеми, що стосуються континентальних, зонально-регіональних, локальних, інших природно-земних реалій - і міжнаціональних, різних етнічних і соціальних реалій.

Глобалістський дослідницький підхід і природнича географія

На кінець XX століття виявлено і означено десятки конкретних глобальних проблем. їхнє осмислення, обгрунтування шляхів вирішення набуло всебічного наукового забезпечення. Ті проблеми, що пов'язані з середовищем існування людства, у другій половині XX ст. спричинили проведення цільових міжгалузевих географічних досліджень і здобули багаті природничо-географічні опрацювання. Триває розвиток предметних географічних знань, зокрема інформативно-пізнавальних і теоретичних знань глобалістської проблематики. Відбувається діяльний вплив на географію глобалістського міждисциплінарного підходу, що сприяє збагаченню методології й теорії природничо-географічних наук.

Теоретична основа глобалістського підходу полягає в діалектичному розумінні глобальності проблем як причетності їх до інтересів людства в цілому, як неможливості вирішення їх у межах окремих регіонів чи держав і неможливості успішного їх вирішення ізольовано одна від одної. Таким чином, глобальність проблем не є простим свідченням повсюдності їхніх причин або наслідком хижацької природи людини, як дехто вважає. Разом із тим, головний внесок географії до теоретичних основ і стратегії цього підходу, поряд із залученням численних галузей географічного пізнання, - поєднане кількарівневе опрацювання вирішень його проблем, із регіональним і, при потребі, з локальним включно.

Методологічна основа застосування глобалістського підходу як міждисциплінарного пізнавального апарату також діалектична. Вона поєднує різні, в тому числі й протилежні погляди на вирішення глобальних проблем. Один із таких поглядів передбачає пріоритетність загальнолюдських інтересів і цінностей проти всіх інших інтересів, включаючи національні. Є протилежний погляд: що успішність вирішення глобальних проблем залежить від повноти врахування регіональних потреб і національних інтересів, бо вони взаємопов'язані. Загальновизнаною вимогою до реалізації цього підходу є його комплексність. Тут її трактують як співробітництво вчених різних спеціальностей, представників суспільних, природничих і технічних наук, що є запорукою успішності при вирішенні цих проблем.

Методика глобалістського підходу конкретизує його методологію; зокрема, залученням системного аналізу забезпечується реалізація діалектичного принципу й принципу комплексності; методичну специфіку глобалістського підходу певною мірою репрезентує застосування глобального моделювання, якісного - та кількісного, математичного.

Можливості залучення фахівців-географів, географічних знань до наукового опрацювання проблем глобалізму значні, потенціал природничої географії у вирішенні їх очевидний. Це найперше стосується напрямів географічних досліджень, які мають прямий вихід на розгляд глобальних проблем. Такий напрям, що у географії саме розвивається, - прогнозно-географічний. Є нові напрями досліджень пошукового змісту.

Незаперечним є зв'язок предметів глобальних, тобто планетарних проблем із науковим географічним знанням про Землю як планету - із загальним землезнавством. Це не єдина природничо-географічна наука, про яку повинно йтись у цьому контексті. Ландшафтознавство має планетарний об'єкт - ландшафтну оболонку, яка є також комплексним об'єктом загального землезнавства. До цього ряду належать і галузеві природничо-географічні науки, об'єктами яких є властивості геокомпонентів, самі геокомпоненти, їхні геосферні утворення, теж планетарні за проявом і рангом. Закономірно, що проблемні глобалістські питання, які ставить час на порядок денний і які мають відношення до згаданих природних сутностей, розглядають і в своїх частинах вирішують природничо-географічні науки.

Кожна з наук природничої географії у своїх потенційних можливостях щодо вирішення глобальних проблем сучасності багатогранна. Кожна з них реалізує свою об'єктну відповідність, а отже, і можливу резонансність стосовно цих проблем. Заодно реалізується предметно-теоретична й методологічна спроможність і методична адекватність опрацювання та вирішення глобальних проблем.

Різні пізнавальні спрямування природничої географії забезпечують всебічність наукових опрацювань проблемних глобалістських досліджень. Це єдність субстантивних масо-енергетичних, речовинно-агрегативних, інформаційних, просторово-часових опрацювань, із ретроспективними й перспективними - прогнозними дослідженнями включно.

Об'єкти глобальних природничо-географічних досліджень

Головним і найповнішим об'єктом глобальних проблемних природничо-географічних досліджень є ландшафтна оболонка, яку вивчають загальне землезнавство і ландшафтознавство. Опосередковане відношення до вирішення глобальних земних проблем мають інопланетні віддалені аналоги ландшафтної оболонки. Наукове знання про них використовують у загальному землезнавстві та планетології. На основі принципу ергодичності воно дає можливість виконувати далекосяжні ретроспективні та перспективні побудови щодо минулого і майбутнього ландшафтної оболонки, її окремих частин, рис і властивостей.

Значний ряд глобальних земних об'єктів проблемних природничо-географічних досліджень складають природні компоненти, елементи і фактори у їхніх планетарних проявах, геосферах. Антропосфера - теж явище глобальне; це об'єкт глобалістських досліджень зміненості природи.

Термінологічне уточнення: об'єктами географічних наук є ті частини геосфер і такі геосфери, які на планеті складають поверхневі плівкові, а не повносферичні утворення. Для понять про них оптимальним змістовним відповідником є термін оболонка. Отже, планетарні прояви природних компонентів - це геооболонкові єдності великих мас речовини у різних агрегатних станах, а саме: літооболонка в твердому стані; гідрооболонка в рідкому, твердому (сніг, лід) і газоподібному (водяна пара); атмооболонка в газоподібному; біооболонка в особливому живому; педооболонка поєднує елементи всіх названих компонентних оболонок, що перебувають у властивих для них станах. Окремо вирізняється антропооболонка з підпорядкованими їй технооболонкою та соціооболонкою - це також поєднані, різної агрегативності речовинні спільності природно-антропічного походження.

Усім згаданим геокомпонентним оболонкам властиві певні небажані для людства стани, які складають зміст пов'язаних із ними глобальних проблем. Із природних геоелементів-полів та геофакторів подібні об'єктні ситуації утворюють два геофактори: рельєф земної поверхні та земні клімати. їхнім природним і антропічним змінам теж властиві стани, що породжують глобальні проблеми. Для рельєфу, зокрема, це розвиток лінійної та площинної ерозії, а для клімату - глобальні потепління. Рельєф є властивістю морфолітокомпоненту; клімати - це багаторічні режими погод у конкретних регіонах ландшафтної оболонки.

Крім згаданих природних геофакторів як об'єктів глобальних проблемних досліджень природничої географії, саме у якості впливових геофакторів проявляють себе багато властивостей земних реалій - ландшафтних і ландшафтоутворюючих геореалів. Йдеться про властивості позиційності, симетричності-дисиметричності, нуклеарностк організованості, ритмічності та ін., неодноразово описані фізико-географами і зокрема ландшафтознавцями. Кожен із цих факторів, пов'язаних із властивостями геореалів відношеннями, геоінформацією, може бути окремим об'єктом глобального природничого дослідження. Але звичайно ці геофактори є лише істотними обставинами досліджуваних проблемних ситуацій у ландшафтній оболонці і враховуються дослідниками при вирішенні глобальних проблем попутно.

Велику групу складають нові глобальні об'єкти: зрідження озонного шару - озонні діри та аерозольні хмари в атмосфері, нафтові плівки в океанах і морях, синантропні (супутні людині) популяціїтварин і рослин, мутанти; нові глобальні процеси і потоки речовини в геооболонках, нерідко антропогенно зумовлені: геохімічна міграція, ерозія і дефляція, опустинення та інші нові механізми міжкомпонентної взаємодії, що мають регіональне поширення і потенційний глобальний вплив; нові ланки кругообігів у природі (водного, біотичного) та нові, підтримувані людиною ланцюги сутнісних зв'язків. Всі ці явища потребують окремого вивчення з позицій глобалізму або врахування їх при вирішенні інших сутнісно близьких глобальних проблем сучасності.

Для природничо-географічних досліджень, спрямованих на вирішення глобальних проблем, залишається важливою традиційна географічна "лінія на регіоналізацію". Йдеться про те, що кожна глобальна проблема виражена не лише планетарно, а й регіонально - через велетенський спектр регіональних проявів та комбінацій соціальних, політичних, етно-національних структур. Все це реалізується на природному тлі, планетарно закономірному, а регіонально завжди чимось особливому. Часом регіональність проявляється вкрай різко, попереджаючи про небезпеку подібних процесів у світовому масштабі (сахельські посухи, скорочення площ лісів Амазонії, висихання Аральського моря, збіднення іхтіофауни та біопродуктивності Азово-Чорноморського басейну).

Було б неправильно змовчати про локальний рівень впливу та прояву глобальних процесів. Такий вплив і прояв непросто простежити, але він є, як існує всезагальний зв'язок реальних явищ. Такий вплив і прояв може сприймати і трансформувати в собі будь-яка матеріальна чи ідеальна сутність ландшафтної оболонки. За переліком О.Ю.Ретеюма, це може бути тіло, розсіяння, поле, полум'я, хвиля, знак чи ідея, тобто зосередження маси, енергії та інформації.

Наприклад, у випадку погіршення стану озонного екрану планети поширюватиметься поле ультрафіолетової радіації, дози якого по-різному впливатимуть на різні види живих організмів Землі. За масштабами впливу це буде щонайменше регіональне явище; за змістом впливу - інформаційне, воно діятиме навіть на генетичний код. Отже, явище - глобальне у своїх причинах, а регіональне у впливах; за масштабами неоднакових, вибіркових проявів у біоті воно буде регіонально розсіяним і локальним. Зокрема, якщо для певної популяції рослин чи тварин те опромінення виявиться згубним, то така популяція зникне - результат, найімовірніше, локальний. Інша річ, що подібних результатів може бути кілька - тоді прояви набудуть чіткішоїрегіональності.

Наведений загальний перелік глобалістинних об'єктів природничо-географічних досліджень можна вважати наближеним до повного. В ньому намічене характерне врахування глобальних впливів на регіональні та локальні виконувати далекосяжні ретроспективні та перспективні побудови щодо минулого і майбутнього ландшафтної оболонки, її окремих частин, рис і властивостей.

Значний ряд глобальних земних об'єктів проблемних природничо-географічних досліджень складають природні компоненти, елементи і фактори у їхніх планетарних проявах, геосферах. Антропосфера - теж явище глобальне; це об'єкт глобалістських досліджень зміненості природи.

Термінологічне уточнення: об'єктами географічних наук є ті частини геосфер і такі геосфери, які на планеті складають поверхневі плівкові, а не повносферичні утворення. Для понять про них оптимальним змістовним відповідником є термін оболонка. Отже, планетарні прояви природних компонентів - це геооболонкові єдності великих мас речовини у різних агрегатних станах, а саме: літооболонка в твердому стані; гідрооболонка в рідкому, твердому (сніг, лід) і газоподібному (водяна пара); атмооболонка в газоподібному; біооболонка в особливому живому; педооболонка поєднує елементи всіх названих компонентних оболонок, що перебувають у властивих для них станах. Окремо вирізняється антропооболонка з підпорядкованими їй технооболонкою та соціооболонкою - це також поєднані, різної агрегативності речовинні спільності природно-антропічного походження.

Усім згаданим геокомпонентним оболонкам властиві певні небажані для людства стани, які складають зміст пов'язаних із ними глобальних проблем. Із природних геоелементів-полів та геофакторів подібні об'єктні ситуації утворюють два геофактори: рельєф земної поверхні та земні клімати. їхнім природним і антропічним змінам теж властиві стани, що породжують глобальні проблеми. Для рельєфу, зокрема, це розвиток лінійної та площинної ерозії, а для клімату - глобальні потепління. Рельєф є властивістю морфолітокомпоненту; клімати - це багаторічні режими погод у конкретних регіонах ландшафтної оболонки.

Крім згаданих природних геофакторів як об'єктів глобальних проблемних досліджень природничої географії, саме у якості впливових геофакторів проявляють себе багато властивостей земних реалій - ландшафтних і ландшафтоутворюючих геореалів. Йдеться про властивості позиційності, симетричності-дисиметричності, нуклеарностк організованості, ритмічності та ін., неодноразово описані фізико-географами і зокрема ландшафтознавцями. Кожен із цих факторів, пов'язаних із властивостями геореалів відношеннями, геоінформацією, може бути окремим об'єктом глобального природничого дослідження. Але звичайно ці геофактори є лише істотними обставинами досліджуваних проблемних ситуацій у ландшафтній оболонці і враховуються дослідниками при вирішенні глобальних проблем попутно.

Велику групу складають нові глобальні об'єкти: зрідження озонного шару - озонні діри та аерозольні хмари в атмосфері, нафтові плівки в океанах і морях, синантропні (супутні людині) популяціїтварин і рослин, мутанти; нові глобальні процеси і потоки речовини в геооболонках, нерідко антропогенно зумовлені: геохімічна міграція, ерозія і дефляція, опустинення та інші нові механізми міжкомпонентної взаємодії, що мають регіональне поширення і потенційний глобальний вплив; нові ланки кругообігів у природі (водного, біотичного) та нові, підтримувані людиною ланцюги сутнісних зв'язків. Всі ці явища потребують окремого вивчення з позицій глобалізму або врахування їх при вирішенні інших сутнісно близьких глобальних проблем сучасності.

Для природничо-географічних досліджень, спрямованих на вирішення глобальних проблем, залишається важливою традиційна географічна "лінія на регіоналізацію". Йдеться про те, що кожна глобальна проблема виражена не лише планетарно, а й регіонально - через велетенський спектр регіональних проявів та комбінацій соціальних, політичних, етно-національних структур. Все це реалізується на природному тлі, планетарно закономірному, а регіонально завжди чимось особливому. Часом регіональність проявляється вкрай різко, попереджаючи про небезпеку подібних процесів у світовому масштабі (сахельські посухи, скорочення площ лісів Амазонії, висихання Аральського моря, збіднення іхтіофауни та біопродуктивності Азово-Чорноморського басейну).

Було б неправильно змовчати про локальний рівень впливу та прояву глобальних процесів. Такий вплив і прояв непросто простежити, але він є, як існує всезагальний зв'язок реальних явищ. Такий вплив і прояв може сприймати і трансформувати в собі будь-яка матеріальна чи ідеальна сутність ландшафтної оболонки. За переліком О.Ю.Ретеюма, це може бути тіло, розсіяння, поле, полум'я, хвиля, знак чи ідея, тобто зосередження маси, енергії та інформації.

Наприклад, у випадку погіршення стану озонного екрану планети поширюватиметься поле ультрафіолетової радіації, дози якого по-різному впливатимуть на різні види живих організмів Землі. За масштабами впливу це буде щонайменше регіональне явище; за змістом впливу - інформаційне, воно діятиме навіть на генетичний код. Отже, явище - глобальне у своїх причинах, а регіональне у впливах; за масштабами неоднакових, вибіркових проявів у біоті воно буде регіонально розсіяним і локальним. Зокрема, якщо для певної популяції рослин чи тварин те опромінення виявиться згубним, то така популяція зникне - результат, найімовірніше, локальний. Інша річ, що подібних результатів може бути кілька - тоді прояви набудуть чіткішоїрегіональності.

Наведений загальний перелік глобалістинних об'єктів природничо-географічних досліджень можна вважати наближеним до повного. В ньому намічене характерне врахування глобальних впливів на регіональні та локальні утворення ландшафтної оболонки, передбачена можливість проявів глобального у регіональному та в локальному. Конкретні представлення численних і різноманітних глобалістських реалій, та ще з їхніми регіональними і локальними впливами і проявами, у подібних коротких оглядах - невиконанні.

Предмети глобальних природничо-географічних досліджень

Про різноманітність глобалістичних природничо-географічних досліджень значною мірою свідчить уже спектр їхніх об'єктів. Вся ця різноманітність може бути згрупована також за основними предметними напрямами природничої географії та за змістом глобальних проблем. У тому колі предметів -природоохоронні й ширші - екологічні проблемні предмети, ресурсологічні, економічні, політологічні, етнолого-соціологічні - аж до ноосферологічних.

Слід підкреслити: проблеми глобалістики складні, багатоскладові; природничо-географічний предметний зміст, як правило, їх далеко не вичерпує. Адже будь-який регіональний, а тим більше глобальний прояв проблемної ситуації - це не просто подія в природі, яку може дослідити колектив географів-природознавців; ця подія ускладнює, а нерідко і унеможливлює проживання на споконвічних землях тисяч, мільйонів корінних жителів - як сталося в Приараллі та в Сахелі. Але тим самим подібні проблеми, крім етносоціальних, набувають ще й міждержавних складових. Та вирішувати всі такі проблеми треба, якими б складними вони не були. Тому далі мова, по можливості, - про ті природничо-географічні складові основних груп проблем глобалізму, які для природничої географії є окремими глобальними проблемами. Предметний розгляд цих проблем означає, що йтиметься про їхній теоретичний природничо-географічний зміст.

Загальноземлезнавчі глобальні проблеми охоплюють наукові теоретичні питання загального землезнавства: загальні риси та специфіку ландшафтної оболонки, з'ясування механізмів міжгеосферних зв'язків, еволюційно-динамічні процеси в ландшафтній оболонці, географію Світового океану, дослідження ролі людини в розвитку ландшафтної оболонки, в змінах її геокомпонентних властивостей тощо.

Названі загальноземлезнавчі проблеми належать теорії загального землезнавства, як і глобаліспгські складові ландшафтознавства, що теж спрямовані на суто наукове комплексне вивчення ландшафтної оболонки як цілого, Ойкумени - земного дому людства. Так само є теоретичні питання галузевих природничо-географічних наук, що пов'язані з глобальними аспектами знань про компонентні та елементні геооболонки і геосфери.

Таке переадресування можна пояснити двома причинами. По-перше, органічністю глобальних складових для комплексних і галузевих природничо-географічних наук. По-друге, вузькою науковою тематичністю згаданих проблем, нетиповою для глобалістики. Справжня, повна глобалістська

проблематика сучасності переважно інтегративна, вона пов'язана з економічним прагматизмом, екологічною, соціальною геополітичною чи військово-політичною злобою дня. Географічні, зокрема природничо-географічні аспекти у таких проблем, як правило, є, але далеко не для всіх проблем вони головні.

Наведеному визначенню, інтегративній сутності глобалістики відповідають ті з наукових проблем, котрі мають щонайменше подвійне змістовне спрямування: екологічне і глобалістське, економічне і глобалістське, соціологічне і глобалістське, політологічне і глобалістське. Не в кожному з цих поєднань природничо-географічні предметні складові на першому місці, але, як було зазначено, загальногеографічний зміст без них неможливий.

Глобальні проблеми органічно виростають із регіональних проблем, вирішення яких в окремих країнах чи регіонах планети стають недостатніми. Регіональна недостатність вирішення глобальних проблем пов'язана з тим, як вони вирішуються - із регіональними можливостями, а часто з неможливостями їх остаточного вирішення. Багато залежить від того, беруться чи взагалі не беруться за вирішення певних проблем в окремих країнах і регіонах.

Наприклад, у відповідь на повідомлення про руйнування озонного шару земної атмосфери в торгових мережах західноєвропейських країн з'явилися аерозолі з екологічною символікою, створені не на згубній для озону фреоновій основі. Хоч така продукція дещо дорожча, екологічно грамотні й свідомі європейці її купують. А в країнах, що входили до СРСР, нема такої матеріалізованої турботи про зменшення викидів у атмосферу речовин, які руйнують молекули озону. Є, правда, ґрунтовні наукові дослідження, присвячені цій проблемі. Є і відкриття фреону, законсервованого в антарктичних льодах доісторичного часу - це відкриття українських гляціологів. Воно означає, що не всі фреони ландшафтної оболонки Землі мають антропічне походження. Отже, проблема озонного шару зумовлена не лише антропогенними, а й природними чинниками.

Ряд змістовних дослідницьких предметів природничо-географічного спрямування пов'язані з опрацюванням майже утилітарних проблем сучасності, що мають глобальне значення і об'єднані відношенням "людина - природа". Це проблеми вичерпності не відновлюваних ресурсів, оптимальних шляхів подолання енергетичних криз, забезпечення продовольством, питною і взагалі прісною водою, збереження навколишнього середовища. Предметні зв'язки цих проблем із природничою географією безпосередні, адже всі вони стосуються природничо-географічних об'єктів, комплексних і галузевих, використовуваних у різних виробництвах і тому змінених, навіть перетворених - та природних, що підлягають охороні.

Іншу предметну групу складають по-своєму глобалістські природничо-географічні дослідження, які об'єднані дослідницьким відношенням "людина- суспільство". Із цим відношенням пов'язані проблеми науково-технічного прогресу, освіти і культури, зростання народонаселення, охорони природи, адаптації людини в умовах суспільного прогресу та змін навколишнього середовища, проблеми майбутнього людини. Предметні складові природничої географії є або безпосередніми частинами названих проблем - і тоді вони по-своєму відповідальні за прогрес науки чи повноту освіти, або утворюють необхідне тло для вирішення проблем, тобто є частинами наукового забезпечення розв'язань названих проблем.

Із відношеннями поміж основними соціальними спільностями людства, включаючи нації та держави, пов'язана група глобалістських проблем, названих інтерсоціальними. Це проблеми війни, миру та роззброєння, соціального розвитку й економічного зростання, праці та зайнятості. Природнича географія має пряміше предметне стосування до тих із названих проблем, які мають відношення до політології. Із соціальними проблемами природничо-географічні науки мають більш опосередковані зв'язки.

Окрему групу глобальних проблем складають нерозв'язані питання географії, що мають відношення до прогнозних досліджень. Змістовним доповненням до них і науковим забезпеченням прогнозування є опрацювання глобальних реконструкцій палеогеографічного змісту, галузевих - палеомагнітних, палеокліматологічних, інших, та комплексних - палеоландшафтознавчих.

Особлива предметна складова вивчення сучасності та прогнозних географічних досліджень у глобалістиці - опрацювання ноосферологічного підходу. Про нього йтиметься у наступному підрозділі.

На завершення слід підкреслити, що вирішення проблем глобалістики, або хоча б пом'якшення їх, одержане завдяки природничо-географічним науковим забезпеченням, було б великою справою сучасності та значним здобутком географічної науки.