
- •Сімферополь, 2012 Введення
- •1. Предмет вивчення дисципліни та міждисциплінарні зв'язки
- •2. Цілі та завдання вивчення навчальної дисципліни
- •Тема 1. Адвокатура в Україні та її завдання. Правове регулювання діяльності адвокатури.
- •План семінарського заняття № 1.1
- •План семінарського заняття № 1.2
- •Література:
- •Тема 2. «Види і організаційні форми адвокатської діяльності».
- •Час: 2 години.
- •Тема 3. «Права та обов'язки адвоката. Гарантії адвокатської діяльності ».
- •1. Лекція і література, що рекомендується до неї.
- •2. Мультимедійний проектор План семінарського заняття
- •Тема 4. «Дисциплінарна відповідальність адвокатів. Правила адвокатської етики».
- •Час: 4 години. Питання до практичного заняття № 4.1.:
- •Питання до практичного заняття № 4.2.:
- •Тема 5. «Міжнародне співробітництво у сфері адвокатури. Міжнародно-правові принципи адвокатської діяльності »
- •Лекція і література, що рекомендується до неї.
- •Мультимедійний проектор Питання до практичного заняття:
- •Література до теми 5:
- •Тема 7. Адвокат в цивільному судочинстві
- •План семінарського заняття
- •Література до теми 7:
- •Список законодавчих та інструктивних актів. Нормативно-правові акти
- •Основна
- •Додаткова
Лекція і література, що рекомендується до неї.
Мультимедійний проектор Питання до практичного заняття:
1. Міжнародні акти про права людини і ролі адвокатів у їх реалізації.
2. Світовий досвід регулювання адвокатської діяльності.
3. Право на звернення до Європейського суду з прав людини.
Література до теми 5:
1. Загальна декларація прав людини. Прийнята і проголошена резолюцією 217А (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 р.
2. Міжнародний пакт про громадянські та політичні права. Прийнятий Генеральною Асамблеєю ООН 16 грудня 1966 p., резолюція 2200а (XXI). Ратифіковано Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 19 жовтня 1973 р. №2148-УІП.
3. Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права. Прийнятий Генеральною Асамблеєю ООН 16 грудня 1966 p.,
4. Резолюція 2200а (XXI). Ратифіковано Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 19 жовтня 1973 р. № 2148-УШ.
5. Мінімальні стандартні правила поводження з в'язнями. Затверджені І Конгресом ООН з профілактики злочинності і поводження з в'язнями ЗО серпня 1955 р. у Женеві. Схвалені Економічною і Соціальною Радою ООН, резолюція 663 CI (XXIV) від 31 липня 1957 р.
6. Декларація про основні принципи правосуддя для жертв злочину і перевищення влади. Прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 29 листопада 1985 p., резолюція 40/34.
7. Мінімальні стандартні правила Організації Об'єднаних націй, що стосуються відправлення правосуддя стосовно неповнолітніх ("Пекінські правила"). Прийняті 29 листопада 1985 р.
8. Звід принципів захисту всіх осіб, підданих затриманню чи ув'язненню в будь-якій формі. Затверджений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 9 грудня 1988 р. № 43/173.
9. Основні положення про роль адвокатів. Прийняті УПІ Конгресом ООН зі запобігання злочинам у серпні 1990 р.
10. Документи Ради Європи
11. Конвенція про захист прав і основних свобод людини. Рим, 4 листопада 1950 р. Ратифікована Законом України від 17 липня 1997 p. № 475/97-ВР.
12. Перший протокол до Конвенції про захист прав і основних свобод людини. Париж, 20 березня 1952 р. Ратифікований Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР.
13. Протокол № 4 до Конвенції про захист прав і основних свобод людини, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені Конвенцією і Першим протоколом до неї. Страсбург, 16 вересня 1963 р. Ратифікований Законом України від 17 липня 1997,р. № 475/97-ВР.
14. Протокол № 6 до Конвенції про захист прав і основних свобод людини, який стосується скасування смертної кари. Страсбург, 28 квітня 1983 р.
15. Протокол № 7 до Конвенції про захист прав і основних свобод людини. Страсбург, 22 листопада 1984 р. Ратифікований Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР.
16. Резолюція 78 (8) Комітету міністрів Ради Європи про юридичну допомогу і консультації від 2 березня 1978 р.
17. Рекомендація R (81) 7 Комітету міністрів Ради Європи державам — членам стосовно шляхів полегшення доступу до правосуддя від 14 травня 1981 р.
18. Рекомендація R (84) 5 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, спрямованих на вдосконалення судової системи від 28 лютого 1984 р.
19. Загальний кодекс правил для адвокатів країн Європейського Співтовариства. Прийнято делегацією дванадцяти країн-учасниць на пленарному засіданні у Страсбурзі в жовтні 1988 р.
20. Європейська угода про осіб, що беруть участь у процесі Європейського суду з прав людини. Страсбург, 5 березня 1996 р.
21. Рекомендації R (2000) 21 Комітету міністрів державам-учасницям Ради Європи про свободу здійснення професійних адвокатських обов'язків. Прийняті Комітетом міністрів Ради Європи на 72-й зустрічі заступників міністрів 25 жовтня 2000 р.
22. Конвенція Співдружності Незалежних Держав про права та основні свободи людини від 26 травня 1995 р.