4. 3Агальпа характеристика господарства.

У світовому виробництві на частку країн Західної Європи припа­дає 1/4 промислової продукції і 1/5 - сільськогосподарської.

- галузева структура господарства країн Західної Європи харак­теризується переважанням частки промисловості і невиробничої сфери;

- у галузевій структурі промисловості регіону провідну роль відіграють обробні галузі, що співвідносяться до видобувних при­близно як 9 : 1;

- промисловість і сільське господарство регіону орієнтуються на виробництва, що зберігають сировину, енергію, витрати праці і використовують новітні науково-технічні досягнення;

- у галузевій структурі сільського господарства лідирує тварин­ництво;

- у сільському господарстві чітко простежується приміська і зональна спеціалізація: Північна Європа - найбільший у світі район інтенсивного м'ясо-молочного тваринництва, де також виро­щують льон, картоплю, жито, ячмінь, цукровий буряк; Середня Європа спеціалізується на вирощуванні зернових (пшениця, куку­рудза, ячмінь тощо), овочів і фруктів помірного поясу в поєднанні з м' ясо-молочним тваринництвом; Південна (Середземноморська) Європа - район тропічного сільського господарства, де вирощують також зернові;

- господарство країн Західної Європи високо розвинене і характеризується високими показниками сумарного ВВП.

У чому ж причини такого успішного розвитку західноєвропей­ських країн? На території регіону відбувалися битви двох світових війн, що руйнували господарство практично повністю, однак висо­кий рівень життя західноєвропейського населення швидко віднов­лювався. Однією з головних причин є інтенсивні зв'язки регіону ­як зовнішні, так і внутрішні.

Західна Європа посилила внутрішню єдність створенням Євро­пейського Союзу і до кінця тисячоліття, використавши свій вплив, можливості і ресурси, вийшла на світову арену як єдине ціле ­в торгівлі, економіці, політиці, культурно-технічному обміні.

Підписаний у 1991 р. Маастрихтський договір поклав початок існуванню найбільшого у світі торгово-економічного блоку- Європейського Союзу . Він концентрує на внутрішньому ринку 40% торгівлі товарами, і 30% - послугами.

5. Транспорт.

Західноєвропейська транспортна мережа дуже якісно виконує вимоги інтеграційних процесів у регіоні, забезпечуючи внутрішні і зовнішні перевезення. Найбільший обсяг пасажиро- і вантажопе­ревезень припадає на автомобільний транспорт, в той час як зна­чення залізничного транспорту дещо зменшується. Водний транс­порт забезпечує зовнішні і частково внутрішні (основна артерія ­)річка Рейн) перевезення. Зростає роль повітряного і трубопровідно­го транспорту. Транспортна система Західної Європи постійно удо­сконалюється і модернізується в технічному відношенні.

6. Зовнішньоекономічні відносини.

у структурі імпорту західноєвропейських країн переважають сиро­винна, енергоносії, напівфабрикати. Регіон експортує машини, промис­лове обладнання, хімікати. Близько 2/3 зовнішніх операцій припадає на взаємну торгівлю країн регіону, 1/5 - на країни, що розвиваються, 1/10 - на США і Японію. Відновлюється обсяг торгових операцій з ко­лишніми соціалістичними країнами, який раніше складав 4-5 % .

У.Закріплення нових знань і умінь учнів

УІ. Підсумок уроку

Заключне слово вчителя:

- регіон Західна Європа характеризується виключно вигідним географічним положенням і різноманітністю природно-ресурсного потенціалу, що сприяє високому рівню розвитку господарства;

- для населення західноєвропейських країн притаманне «старін­ня», зумовлене зниженням природного приросту; розселено населен­ня нерівномірно, більша його частина мешкає в міських агломераціях.

- господарство країн високо розвинене і характеризується високими показниками сумарного ВВП,

- одна з головних особливостей регіону – інтенсивні інтеграційні процеси в усіх сферах життя.

Франція

Площа - 551 тис. км2. Населення - 57,7 млн чоловік. Столиця - Париж.

Франція - одна з провідних і економічно розвинутих країн Західної Європи і світу. Країна знаходиться у західній частині регіону. На північному сході і сході межує з Бельгією, Люксембургом, Німеччиною, Швейцарією, Італією та Монако, На південному заході - з Іспанією та Андоррою. На заході і півночі Франція оми­вається водами Атлантичного океану, на півдні - Середземним морем. Франції на­лежить острів Корсика в Середземному морі. Країна має також заморські департа­менти і території.

Офіційна назва країни - Французька Республіка, за державним устроєм ­республіка. Законодавчим органом Франції є двопалатний парламент у складі Національних зборів і Сенату. Глава держави - президент - обирається строком на 7 років. Уряд формально відповідальний перед парламентом, але фактично підпорядковується президенту.

Природно-ресурсний потенціал. Франція багата на корисні копалини. За запасами залізних руд країна займає провідне місце в Європі (зосереджені на сході, в Ло­тарингії). Значні запаси бокситів - на півдні. Калійні солі є на сході в Ельзасі, по­клади урану - в Центральному масиві та в Бретані. Але Франція залежить від імпорту багатьох руд кольорових металів, енергоносіїв, насамперед нафти і газу.

у країні переважають два типи клімату - морський та перехідний від морського до помірно континентального. Південне узбережжя країни та острів Корсика мають середземноморський клімат. Практично вся територія Франції комфортні для проживання людей, а кліматичні умови більшої частини території мають ре­креаційний характер.

Прісними водами країна забезпечена краще за інші західноєвропейські країни гірські річки використовують як джерела. гідроенергії. Крім того, в енергетиці використовується енергія морських припливів

Грунти представлені здебільшого карбонатними та бурими лісовими типами і в цілому сприятливі для сільськогосподарського використання. Ліси займають четверту частину площі країни, більшість з них має штучне походження.

Франція – класична країна туризму, розвитку якого сприяє наявна інфраструктура гостинності і державна політика.

Населення. За національною ознакою Франція - однонаціональна країна (85 % населення - французи), національні меншини живуть на окраїнах держави. Це бретонці, баски, фламандці, корсиканці, ельзасці. Певну частину становлять особи іноземного походження, що іммігрують до країни на роботу (італійці, Іспанці, португальці та вихідці з Північної Африки - близько 4 млн чоловік). При родний приріст населення дуже низький. Державна політика заохочування народжуваності дещо поліпшила показники приросту. 3/4 населення країни живе в містах. для сільської місцевості типовими є хутори і неве ликі села.

Більшість населення (80 %) становлять робітники і службовці, 15 % - дрібні буржуа, 5 % - підприємці. В обробній промисловості працює близько 20 % еко­номічно активного населення. В сільському господарстві - близько 9 %, у неви­робничій сфері - понад 60 %.

Господарство. У 90-х роках країна посідала 5-6 місце в світі за розмірами ВВП та промислового виробництва. Франція має широку мережу зовнішньоекономічних зв'язків, інвестує значні капітали в економіку інших країн, І водночас в її економіці надходять капіталовкладення розвинутих країн, насамперед США та країн ЄС. Головну роль у господарстві відіграють кілька десятків промислових монополій, що володіють автомобільною, нафтовою, хімічною промисловістю і точним машино­будуванням. Разом з тим у легкій, харчовій промисловості, торгівлі та сільськомугосподарстві переважають дрібні підприємства.

Промисловість - провідна галузь господарства країни. В її структурі пе­реважають галузі, пов'язані з науково-технічним прогресом. Найвищими темпами зростання характеризуються машинобудування, хімічна, нафтогазова промисло­вість та атомна енергетика. В машинобудуванні провідне місце посідають електро­ніка, автомобілебудування, які добре забезпечені кадрами. Традиційна галузь - ме­талургія - переживає застій. Енергетика забезпечує потреби господарства за рахунок власних ресурсів тільки на 1/10. Особливо гостро відчувається дефіцит нафти і видобуток - 1-2 млн тонн, переробка - 110 млн тонн), яка імпортується з краін Перської затоки, Північної Африки та інших регіоюв світу. Значну роль в енергетиці країни відіграють атомні електростанції, які забезпечують 1/4 потреб в структурі енергобалансу. Це - один з найвищих показників у світі. Уран імпортується з Африки (Нігер, Південно-Африканська Республіка тощо), частково видобувається в Центральному масиві (Лодев, Ла-Круаз'єр).

Хімічна промисловість зазнала істотних струкрних змін - зросло виробництво синтетичних продуктів. Потужні нафтопереробні та нафтохімічні комбінати знахо­дяться в портах (Марсель - Бер, Гавр - Руан та ін.). У Великому Парижі зосереджені підприємства парфумерії, фармацевтики, тонкої хімії. Авіаційне машинобудування розміщується в Парижі, Тулузі, Бордо, Бурже, Мариньяні. Головні судноверфі

знаходяться в Нанті, Дюнкерку. Військові кораблі будують у Бресті, Тулоні, Еербурі. Розвинуто також виробництво побутової техніки. Провідна донедавна галузь легкої промисловості - текстильна - втратила своє значення але в Європі за виробництвом тканин Франція поступається тільки Італії та Німеччині. Ліон, відомий центр шовкопрядіння в минулому, нині виробляє синтетичні тканини. Трикотажна промисловість зосереджена в Парижі, Труа, Рубе. Промисловість розміщена нерівномірно: на 17 % території країни

Сільське господарство Франції посідає провідне місце в Західній Європі. Структура цієї алузі харакктеризується приблизно. рівним співвідношенням рослинництва (головна продукція - зерно, овочіІ, цукрові буряки, картопля, в ок­ремих районах - хміль, льон, тютюн, рапс, біля Ніцци - плантації квітів) та тва­риництва. Велику роль відіграє рибальство (рибу чова промис­виловлюють у північних районахАтлантики). Головні рибні порти - Булонь, Лор'ян, Ла-Рошель. Харчова промисловість представлена. Молочною, м'ясною, виноробною, консервною,галузями

Транспорна система Франціі розвинута і досконала. У внутрішніх перевезеннях переважає автомобільний транспорт.ВІн перевозить 40 % вантажів і 50 % паса­жирів країни. Зберігає значення залізничний транспорт. Сухопутна транспортна ме­режа має радіальну будову з центром у Парижі. Річкові шляхи разом з каналами забезпечують 6 % вантажоперевезень. Зовнішньоторговельні перевезення здійснюєпереважно морський транспорт (на континентальних напрямах - автомобільний). Головними портами Франції є Марсель (другий порт в Європі за вантажооборотом),

Гавр, Кале, Булонь. Повітряний транспорт здебільшого використовується для Ззовнішніх пасажирських перевезень.

Зовнішньоекономічні зв'язки. Головну роль у зовнішньоекономічній діяльності відіграє зовнішня торгівля. Переважає торгівля з розвинутими країнами, головним чином Європейського співтовариства. Імпортують нафту, машини, продовольство (кава, какао, чай, тропічні продукти), хімічну продукцію. Еекспортують машини та обладнання, напівфабрикати та продовольство. За вартістю експорту сільгосппродукції (вина, зерно,молочні продукти, цукор) Франція поступається в світі тільки США. На світовий ринок країна постачає автомобілі, літаки, судна та обладнання для АЕС, сталь, алюміній, зброю, про­дукцію eлектротехніки, хімікати, тканини, одяг.

Німеччина

Німеччина була учасницею двох великих війн, причому в обох з них зазнала поразки, після Другої Світової війни вона була поділена на дві частини – східну НДР, і західну – ФРН, господарство яких було однаково зруйноване. Обєднання Німеччини у 1989 стала подією яка вплинула на поділ сил у всьому світі.

Площа – 357 тис км. Населення – 82 млн. ч. Столиця – Берлін. Офіційна назва – Федеративна Республіка Німеччина. До її складу якої входить 16 земель. Вища законодавча влада належить бундестагу (палаті депутатів) і бундесрату (палаті земель, до якої входять члени феде­ральних урядів), що обираються на 4 роки. Виконавча влада нале­жить уряду, який очолює федеральний. канцлер.

1. ЕГЛ і ЛГЛ Німеччини.

Німеччина розташована в центрі Європи, що є однією з найваж­ливіших особливостей її ЕГП. На території країни перетинаються численні шляхи сполучення - автомобільні, залізничні, авіаційні, річкові і морські.

Вигідне «сусідське» розташування, вихід до морів, переважання помірного клімату і рівнинного рельєфу, а також досить велика для європейської країни площа (356 тис.км²) виключно сприятливі для розвитку господарства Німеччини.

Завдання.

1.За допомогою карт атласу визначити:

- з якими державами межуєх Німеччина? Якими морями омивається?

2. Природно-ресурсний потенціал.

Німеччина лідирує в Європі за запасами кам'яного і бурого вугілля .Основні родовища кам'яного вугілля знаходяться в Pypському, Саарському і Ахенському басейнах, велика частина запасів бурого вугілля - в Східній Німеччині . Родовища нафти і природного газу пов'язані з Північногерманською низовиною. Німеччина має запаси залізної руди, але вона низької якості. Є запаси солей калію і магнію великі запаси сировини для виробництва будівельних матеріалів і скляної промисловості. Мінеральні ресурси країни загалом досить виснажені, ФРН споживає їх більше, ніж видобуває.

3.Рельєф країни різноманітний: рівнинний на півночі, на півдні він дещо підвищується. Великі форми рельєфу: Північногерманська низовина, Середньогерманські гори, Баварське плоскогір'я, Альпи.

Кліматичні умови Німеччини сприятливі для мешкання населення і господарювання: клімат помірний, перехідний від морського до континентального. На відміну від багатьох європейських країн Німеччина має густу річкову мережу

Населення забезпечується питною водою практично повністю на 90 % - з підземних джерел. У Німеччині багато джерел цілющих мінеральних вод, наприклад, всесвітньо відомий бальнеологічний курорт в місті Баден-Баден.

Первинні ліси в Німеччині практично не збереглися, сучасні ліси займають 30 % загальної площі країни. Негативний вплив на ліси мають кислотні дощі,що є наслідком погіршення екологічної си­туації у повітряному басейні над усією Європою.

3. Населення.

Населення Німеччини найчисленніше в Європі - близько 84 млн чол. при середній густо ті 235 чол.км². Характерне зни­ження народжуваності і природного приросту населення, особливо в східних землях; коефіцієнти народжуваності і смертності однако­ві -11 чоловік на 1000 жителів на рік.

При цьому темпи приросту населення Німеччини становлять 0,4 % на рік. За рахунок чого це відбувається? Загальна кількість населення Німеччини зростає за рахунок притоку іммігрантів з Ту­реччини, республік колишньої Югославії, колишніх соціалістич­них країн.

Національний склад корінного населення Німеччини однорідний: майже все населення складається з німців. Переважаюча релігія ­християнство, на півдні і заході - католицизм, на іншій терито­рії - протестантство.

Урбанізація становить 87 %, найбільшою міською агломерацією є Рурська.

За часткою зайнятого в промисловості і будівництві економічно активного населення близько 45 % Німеччина випереджає інші розвинені європейські країни.

4. Господарство.

За обсягом ВВП і промислового виробництва Німеччина поступа­ється лише США і Японії.

На галузеву і територіальну структуру господарства Німеччини дуже вплинув· сорокарічний роздільний розвиток НДР і ФРН - держав з різним соціально-економічним і політичним устроєм. Колишня НДР стала своєрідною «чорною дірою» в економіці Об'єднаної Німеччини. Уряд прийняв найбільш шоковий варіант трансформації господарства Східної Німеччини, відмінний від східноєвропейських реформ.

Незважаючи на труднощі перспективні прогнози передбачають, що Німеччина залишиться у провідній групі економічних гігантів і в ХХІ ст.

Завдання

За допомогою карт атласу визначте і назвіть основні галузі промисловості Німеччини і їх розміщення.

Розповідь учителя

Енергетика.

Понад половини своїх потреб в енергії Німеччина забезпечує за рахунок імпорту. Основні енергоносії - нафта і газ. Нафта надходить у танкерах і нафтопроводами з Північного моря, Росії, Африки (Нігеріїя Лівія), країн Персидської затоки. Найбільші нафтопереробні заводи ФРН знаходяться в Гамбурзі, Кельні, Карлсруе, Нігольштадті, Шведті. Газова промисловість працює на сировині з Нідерландів, норвезького сектору Північного моря, Росії і власних родовищ.

Кам'яновугільна промисловість - колишня основа енергетики - в останні роки втратила конкурентоздатність і знаходиться у кризовому стані. ФРН з великого експортера вугілля перетвори лася на його імпортера, оскільки на світовому ринку вугілля коштує в 3-4 рази дешевше німецького. Великі обсяги вугілля ввозяться з Польщі, США, ПАР і навіть Австралії. Основну частку енергії в ФРН виробляють теплові електростанції, які працюють на вугіллі, природному газі і мазуті. Атомні електростанції виробляють 30 % електроенергії, гідроелектростанції діють в основному на півдні країни - на гірських річках.

Чорна металургія.

3а виплавкою чавуна, сталі і виробництвом прокату ФРН займає І-е місце в Європі і 5-е у світі. Найбільші заводи зосереджені в Рурі і на Нижньому Рейні, також заводи повного циклу є в Саарському районі і східних землях. Центри переробної металургії і заводи з ви­робництва прокату знаходяться у всіх землях Німеччини.

Кольорова металургія.

Кольорова металургія Німеччини працює в основному на імпорт­ній і повторній сировині (лом кольорових металів). Підприємства цієї галузі розташовуються там, де забезпеченість енергоресурсами поєднується із зручністю доставки сировини.

Машинобудування і· металообробка.

Машинобудування і металообробка - одна з найбільш розвине­них галузей промисловості ФРН. На машинобудування припадає близько половини всієї промислової продукції і експорту країни. Найбільші центри машинобудування Німеччини - це Мюнхен, Нюрнберr, Ерланген, Мангейм, Берлін, Лейпциr, Гамбурr. 3а виро­бництвом автомобілів Німеччина поступається лише США і Японії.

3емлі Баден-Вюртемберr і Тюрингія характеризуються високою концентрацією підприємств оптико-механічної промисловості. Аерокосмічна промисловість ФРН є високорозвиненою і виробляє цивільні літаки, військову авіаційну і ракетну техніку. 3а експортом продук­ції хімічної промисловості ФРН посідає І-е місце у світі, хоча по­ступається США за обсягом самого виробництва.

Сільське господарство.

Після об'єднання Німеччина стала найбільшим сільськогосподар­ським виробником в Європі, при цьому галузь не задовольняє внут­рішні потреби населення країни. Тому Німеччина поділяє з Японією 1-е місце у світі за імпортом сільськогосподарської продукції - зерна, олії, овочів і фруктів.

Понад 2/3 продукції галузі припадає на тваринництво, яке спеціалізується на розведенні великої рогатої худоби і свинарстві. Основна продовольча культура ФРН - пшениця, також вирощують жито, овес, ячмінь (де які сорти «пивні»). Необхідний для виробництва пива хміль займає величезні площі сільськогосподарських угідь.

Транспорт.

Велика інтенсивність економічних відносин з партнерами по ЄС і центральне положення Німеччини в Європі обумовили високу частку - 43 % - транзитних перевезень у загальному вантажообігу всіх видів транспорту. Основою транспортної мережі ФРН є залізниці. У сумарному вантажообігу основна частка - близько 2/3 - припадає на автомобільний транспорт, 1/5 - на залізничний 1/6 -на внутрішній водний і трубопровідний транспорт. Німеччина має єдину воднотранспортну систему, оскільки її річки поєднані cyдноплавними каналами. Морський найбільший порт - Гамбург) і повітряний транспорт забезпечують велику частину зовнішньоеконо

мічних перевезень. '

5. Зовнішньоекономічна діяльність

В експорті ФРН переважає продукція високорозвиненої обробної промисловості: електротехнічні вироби, автомобілі, оптика, обладнання, прилади тощо. В імпорті переважають енергоносії і сировина: нафта і продукти нафтопереробки, природний газ, залізна руда і руди кольорових металів. Головними торговими партнерами Німеччини є країни ЄС (половина усього торгового обороту) і СЩА. В останні роки ФРН активно освоює ринок постсоціалістичного про стору Східної Європи за допомогою створення дочірніх філіалів німецьких фірм або спільних підприємств. Найбільш активно ця діяльність протікає в Угорщині, Чехії і Україні.

За оцінками інституту розвитку управління (Швейцарія).в першій чверті ХХІ ст. Німеччина разом з США, Японією і Китаєм, складе передову групу країн, що матимуть у своєму розпорядженні найдовершеніші технології. Аргументи на користь об'єднаної Hiмеччини вельми серйозні: вона має висококваліфіковані трудові peсурси, що забезпечують високу, продуктивність праці і всесвітньо відому німецьку якість продукції і послуг.