4. Урок застосування знань, навичок і умінь

Застосування знань – складний психолого-педагогічний процес, який полягає в реалізації засвоєних понять, навичок і умінь в інтелектуальній діяльності. У школі застосування знань є одночасно і засобом, і метою учбово-виховного процесу. Як засіб навчання застосування тісно переплітається із засвоєнням знань, навичок і умінь. У процесі застосування посилюється мотивація навчання.

Структура уроку застосування знань, навичок і умінь залежить насамперед від структури самого процесу застосування їх і особливостей формування в учнів творчого підходу до вирішення нестандартних завдань. Виходячи із особливостей процесу застосування знань, навичок і умінь, можна запропонувати таку структуру уроку зазначеного типу:

1) Актуалізація опорних знань і дій учнів, необхідних для творчого вирішення поставлених завдань. Вона здійснюється на основі таких методів і прийомів:

а) постановка проблемного завдання;

б) цілеспрямована бесіда;

в) виявлення знань і дій, необхідних для виконання завдань;

г) визначення навчальних засобів, необхідних для виконання завдань;

д) виявлення в учнів навичок і умінь роботи із зазначеними навчальними засобами (контурними картами, аплікаціями, учбовими картинами, дидактичними картками).

2) Аналіз завдань, розкриття способів вирішення творчих його елементів. Реалізацію зазначеної ланки уроку слід починати з повідомлення учням теми, мети і завдань уроку; який характер має самостійне завдання; як підходити до його виконання; як будуть оцінюватись результати роботи кожного учня.

3) Підготовка необхідного обладнання.

4) Самостійне виконання учнями завдання під контролем і з допомогою вчителя. Учні виконують практичне завдання індивідуально, попарно і групами. Вчитель при цьому повинен спостерігати за учнями, способами виконання ними необхідних дій.

Складність керівництва діяльністю учнів на цьому етапі уроку полягає в тому, що у них неоднакова підготовка, різні здібності, а це приводить до різних темпів учбової роботи. Чималу роль у зазначеному процесі грають і такі особливості особистості учнів, як воля і характер, уміння поставити перед собою мету і знайти оптимальні засоби для її досягнення, проявити настирливість у подоланні перепон.

Все це вимагає від вчителя індивідуального підходу до учнів, диференціації завдань для самостійної роботи як на уроках, так і вдома. Для тих, наприклад, які помалу пишуть, слід підбирати такі завдання, які вимагають мінімум описуваної роботи.

5) Узагальнення і систематизація знань і способів виконання дій, отриманих і засвоєних на уроці. Виконавши завдання, учні аналізують отримані результати, систематизують їх і відображають у вигляді таблиць, діаграм, узагальнюють і формулюють висновки, фіксують їх в зошиті у вигляді лаконічного письмового звіту.

6) Контроль вчителя, контроль і взаємоконтроль учнів у процесі виконання завдань. На підставі звіту вчитель повинен перевірити знання учнів по даному матеріалу.

5. Урок узагальнення і систематизації знань

У підручниках з педагогіки підкреслюється велика роль повторення в процесі навчання. У школі повторення проводять з такою метою:

- щоб учні не забували вивченого;

- щоб закріпити необхідні елементи знань на тривалий період;

- для поглиблення і розширення відомостей про раніше вивчені явища, події, факти;

- для усвідомлення нового матеріалу;

- для уточнення набутих уявлень;

- для формування в учнів практичних навичок і умінь;

- для систематизації і узагальнення знань.

Структура уроку узагальнення і систематизації знань насамперед повинна відповідати структурі самого процесу узагальнення і систематизації знань, в якому передбачається наступна послідовність роботи: від засвоєння і узагальнення окремих фактів до формування в учнів понять, їх категорій і систем, а від них – до засвоєння все більш складної системи знань.

Структура уроку узагальнення і систематизації знань має такі елементи:

1) Мотивація учбової діяльності школярів.

2) Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

3) Узагальнення окремих фактів, подій, явищ. Цьому етапу уроку найбільше відповідають наступні методи узагальнення і систематизації знань (у різному їхньому поєднанні): бесіда, демонстрація наочності, аналіз таблиць. На уроках узагальнюючого повторення вчителі часто використовують серії таблиць, ілюстрації, схематичні зображення, діаграми, учбові карти.

Одним із важливих методів узагальнення і систематизації являється самостійна робота учнів з підручником на уроці. При цьому можуть застосовуватись різні прийоми роботи з текстом: читання і складання планів, тез, конспекту, порівняння історичних фактів, явищ, процесів, різних історичних епох. Робота з підручником пов`язується з розглядом узагальнюючих таблиць, діаграм, графіків, схематичних малюнків.

До уроку зазначеного типу учнів слід попередньо готувати: виробляти у них уміння узагальнювати матеріал по тексту, знаходити в підручнику необхідні для нього матеріали і факти, формулювати висновки. До роботи з підручником з метою узагальнення і систематизації знань слід привчати учнів поступово. Спочатку це можуть бути завдання на висвітлення фактів, подій, їхню оцінку, визначення причин і наслідків цих подій.

Для процесу узагальнення і систематизації на уроці велике значення має правильна постановка завдань для роботи з підручником. Завдання для порівняння і співставлення, для встановлення причинно-наслідкових зв`язків даються з метою уточнення окремих фактів і подій, отримання чітких уявлень про події, явища, процеси. Широкі узагальнення вимагають виконання таких завдань, які б стосувались всього матеріалу, сприяли засвоєнню чіткої системи понять. Наприклад, такі завдання можна давати учням 6 класу під час узагальнюючого повторення теми “Стародавній Єгипет”: Як змінився суспільний лад Стародавнього Єгипту з найдавніших часів до 1 тис. до н.е.? Як змінилося господарство Стародавнього Єгипту з найдавніших часів до 1 тис. до н.е.? Проте з такими завданнями справляться лише сильні учні. Доцільніше ці питання розчленувати і розв`язувати їх на підставі роботи з підручником по частинах. Наприклад: Охарактеризуйте заняття населення Стародавнього Єгипту в найдавніші часи? Які знаряддя праці тоді використовувались? Як з часом змінились знаряддя праці? Як це вплинуло на продуктивність праці? Значний ефект при роботі з підручником на уроках систематизації і узагальнення знань дає прийом порівняння і співставлення предметів, явищ, подій, фактів.

4) Повторення і узагальнення понять і засвоєння відповідної їм системи знань.

5) Повторення і систематизація основних теоретичних положень і провідних ідей науки.

6) Підсумки уроку.

7) Домашне завдання.