Типологія сім'ї

Практика соціальної роботи із сім'єю завжди спирається на конкретну типологію сім'ї.

Класифікація типів сім'ї може бути здійснена за різноманітними основами (критеріям, ознакам і т.ін.).

Історичний підхід

Загальновизнаним вважається погляд на сім'ю як на продукт тривалого

історичного розвитку.

За цією ознакою можна виділити такі сім'ї [12,25-27].

Патріархальна традиційна сім'я. Це найбільш архаїчний тип сім'ї, де мешкають в однім "гнізді" різні покоління родичів. У ній багато дітей, які залежать від батьків, поважають старших; тут строго дотримуються сімейних, релігійних, національних та інших звичаїв. Цей тип сім'ї зберігся, в основному, у малих містах і в сільській місцевості.

Нуклеарна сім'я (тип сім'ї, що переважає). Вона, як правило, двопоколінна, тобто складається з подружжя і дітей до вступу в шлюб останніх. У вітчизняній практиці зустрічаються і сім'ї з трьох поколінь (трипоколінні), що включають батьків (або одного з них) із дітьми і бабусь, і дідусів (або одного з них) останніх. Ці сім'ї найчастіше носять змушений характер у зв'язку з відсутністю необхідних матеріальних засобів для роздільного проживання.

Мала сім'я, що складається з двох осіб: неповна (розлучення або смерть одного із подружжя); материнська (позашлюбна), де мати не була одружена з батьком своєї дитини; "порожніх гнізд" (подружжя, діти котрих "вилетіли з гнізда"); проміжна (подружжя, що знаходяться в цивільному шлюбі)".

Сім'я соціального ризику

Тут виділяються сім'ї, де з об'єктивних або суб'єктивних умов

їхнє соціальне функціонування утруднене, і вони неминуче знаходяться в стані життєвого утруднення.

Це сім'ї: біженців і змушених переселенців; малозабезпечені; із надлишковим утриманським навантаженням (багатодітні або які мають у своєму складі інвалідів); які виховують дітей-інвалідів; неповні; військових термінової служби; безробітні; які проживають у депресивних регіонах; пов'язані з підприємствами й закладами, де не виплачують заробітну плату; мінімізовані, де чоловіки не вважають себе зобов'язаними виконувати сімейні обов'язки як батьки; неповнолітні, де один (або обидва) з подружжя (батьків) не досягли віку повноліття; "альтернативні", коли затверджуються стійкі сценарії існування поза сім'єю, самотнього життя, партнерства однієї статі, проституції; "залежності" (алкогольної, наркотичної, агресивного поводження, асоціального способу життя, виштовхування дітей на вулицю) [25].

Соціально- антропологічний

підхід

Тут сімейна структура розглядається й порівнюється в різних товариствах за шістьма параметрами: формою сім'ї, формою шлюбу, зразком розподілу влади, вибором партнера, місцем проживання, а також за походженням і засобами спадкування майна.

Форма сім'ї характеризується й визначається поняттям "кровність", що означає сукупність соціальних відносин, заснованих на чинниках біологічного зв'язку, шлюбу й правових норм, правил, що стосуються усиновлення, піклування і т.п.; у загальній системі родинних стосунків існують два основних типи сімейної структури: нуклеарна сім'я і розширена сім'я.

Форма шлюбу: моногамія (шлюб між одним чоловіком і одною жінкою), полігамія (шлюб між одним і декількома іншими індивідами), полігінія (шлюб між одним чоловіком і декількома жінками), поліандрія (шлюб між одною жінкою й декількома чоловіками), груповий шлюб (між декількома чоловіками й декількома жінками).

Зразок розподілу влади (тип владних структур у сім'ї): патріархальний (влада чоловіків над іншими членами сім'ї), матріархальний (влада дружини й матері), егалітарний (вплив і влада розподіляється між чоловіком і дружиною рівною мірою).

Вибір партнера (партнер, якому віддана перевага). Тут в основному панують два правила. Перше - правило екзогамії (регулює шлюби поза визначеними групами). Друге - правило ендогамії (пропонує укладення шлюбу всередині визначених груп).

Вибір місця проживання. Тут існують визначені норми: неолокального місця проживання (молоді живуть окремо від своїх батьків), патрилокальне місце проживання (молода йде із сім'ї і живе в сім'ї чоловіка або поблизу від будинку його батьків), матрилокальне місце проживання (молоді живуть із батьками нареченої або поблизу від них).

Походження (родовід) і засіб успадкування майна: родовід по чоловічій лінії (основні родинні і спадкові зв'язки існують між батьком, сином і онуком); родовід по жіночій лінії (майно матері стає власністю дочки, і основну підтримку молодій сім'ї робить брат дружини); двосторонній родовід (при визначенні кровності й спадкування рівною мірою враховуються кровні родичі з боку батька й матері) [23,62-77].

Функціонально- конфліктний

підхід

Тут сім'я аналізується з погляду її функцій або соціальних потреб,

яким вона служить (функціоналізм), і з погляду розподілу влади всередині сім'ї (конфліктологізм).

Відповідно до сучасного варіанта цієї концепції сім'ї - це те місце, де здійснюється економічне виробництво й перерозподіл матеріальних засобів; при цьому виникає конфлікт між інтересами кожного члена сім'ї й інших її членів, а також суспільства в цілому. Тут основними функціями сім'ї є: генеративна (забезпечує продовження роду); первинної соціалізації дітей (забезпечує виховне спілкування дітей із батьками); економічна й господарсько-побутова (задоволення своїх вітальних потреб); гедоністична (здорового сексу); рекреаційна (забезпечує відновлення фізичних і психічних сил, витрачених на роботі); психотерапевтична (надання емоційного захистку, де людину приймають і підтримують такою, якою вона є).

У межах цього підходу виділяють: нуклеарні сім'ї (подружні пари без дітей або з дітьми); багатодітні сім'ї (повні і неповні); молоді сім'ї (перші три роки шлюбу, коли виникають визначені проблеми); літні сім'ї (головні клієнти соціального обслуговування); сім'я фактичного шлюбу (без реєстрації); маргінальні сім'ї (не здатні самостійно вирішити свої проблеми без соціальної підтримки); проблемні сім'ї (потребують допомоги з різноманітних причин) [23,63-74].

Соціально- педагогічний

підхід

Тут^- тип сім'ї визначається за різноманітними основами класифікації (залежно від мети і завдань діяльності соціального працівника в галузі освіти). [43,55-57]