1. Термін травматизм визначає:

А. пошкодження внутрішніх органів у двох або більше порожнинах або у поєднанні з пошкодженням опорно-рухового апарату;

В. пошкодження двох та більше внутрішніх органів у одній порожнині;

С. пошкодження, що спричинені різними травмівними агентами;

Д. травми, що повторюються за певних обставин у деяких груп людей, які

перебувають у однакових умовах праці, побуту та середовища;

Е. травми однієї людини, що повторюються у часі.

2. Поєднаними називаються травми:

А. пошкодження внутрішніх органів у двох або більше порожнинах або у поєднанні з пошкодженням опорно-рухового апарату;

В. пошкодження двох та більше внутрішніх органів у одній порожнині;

С. пошкодження, що спричинені різними травмівними агентами;

Д. травми, що повторюються за певних обставин у деяких груп людей, які

перебувають у однакових умовах праці, побуту та середовища;

Е. травми однієї людини, що повторюються у часі.

3. Комбінованими називаються травми:

А. пошкодження внутрішніх органів у двох або більше порожнинах або у поєднанні з пошкодженням опорно-рухового апарату;

В. пошкодження двох та більше внутрішніх органів у одній порожнині;

С. пошкодження, що спричинені різними травмівними агентами;

Д. травми, що повторюються за певних обставин у деяких груп людей, які

перебувають у однакових умовах праці, побуту та середовища;

Е. травми однієї людини, що повторюються у часі.

4. Численними називаються травми:

А. пошкодження внутрішніх органів у двох або більше порожнинах або у поєднанні з пошкодженням опорно-рухового апарату;

В. пошкодження двох та більше внутрішніх органів у одній порожнині;

С. пошкодження, що спричинені різними травмівними агентами;

Д. травми, що повторюються за певних обставин у деяких груп людей, які

перебувають у однакових умовах праці, побуту та середовища;

Е. травми однієї людини, що повторюються у часі.

5. До клінічних ознак забиття м'яких тканин не належить:

А. біль;

В. крововилив;

С. гіперемія шкіри с чіткими межами;

Д. набряклість;

Е. порушення функції органа.

6. Термін distorsio визначає:

А. розрив тканин;

В. розтягнення тканин;

С. забиття тканин;

Д. струс тканин;

Е. стиснення тканин.

7. Термін rиptio визначає:

А. розрив тканин;

В. розтягнення тканин;

С. забиття тканин;

Д. струс тканин;

Е. стиснення тканин.

8. Термін contusio визначає:

А. розрив тканин;

В. розтягнення тканин;

С. забиття тканин;

Д. струс тканин;

Е. стиснення тканин.

9. Термін commotio визначає:

А. розрив тканин;

В. розтягнення тканин;

С. забиття тканин;

Д. струс тканин;

Е. стиснення тканин.

10. Термін compressio визначає:

А. розрив тканин;

В. розтягнення тканин;

С. забиття тканин;

Д. струс тканин;

Е. стиснення тканин.

11. Як швидко розвивається клінічна картина травматичного токсикозу?

А. одразу після стискування кінцівки;

В. одразу після вивільнення кінцівки від стискування;

С. через 4-6 годин після вивільнення кінцівки від стискування;

Д. протягом 24-48 годин після вивільнення кінцівки від стискування;

Е. через 2-4 діб після вивільнення кінцівки від стискування.

12. Визначить основний патогенетичний фактор розвитку травматичного токсикозу:

А. больове подразнення;

В. жирова емболія внутрішніх органів;

С. плазмо- та крововтрата;

Д. порушення згортання крові;

Е. травматична токсемія.

13. Клінічна картина струсу головного мозку характеризується:

А. втратою свідомості в момент травми;

В. ретроградною амнезією;

С. випадінням функції тих або інших структур головного мозку;

Д. порушенням чутливості, геміпарезом;

Е. анізокорією.

14. Визначить основну локалізацію внутрішньочерепних гематом:

А. епідуральна;

В. субдуральна;

С. субарахноїдальна;

Д. інтрацеребральна;

Е. інтравентрикулярна.

15. При якій гематомі спостерігається найкоротший «світлий» проміжок:

А. епідуральній;

В. субдуральній;

С. субарахноїдальній;

Д. інтрацеребральній;

Е. інтравентрикулярній.

16. Порушення функції серцево-судинної системи при стисненні мозку характенизується:

А. тахікардією та підвищенням артеріального тиску;

В. брадікардією та підвищенням артеріального тиску;

С. тахікардією та зниженням артеріального тиску;

Д. брадікардією та зниженням артеріального тиску;

Е. функція серцево-судинної системи не порушується.

17. Кров у спинно-мозковій рідині має місце при:

А. епідуральній гематомі;

В. субдуральній гематомі;

С. субарахноїдальній гематомі;

Д. інтрацеребральній гематомі;

Е. екстрадуральній гематомі.

18. При розриві середньої мозкової артерії утворюється:

А. епідуральна гематома;

В. субдуральна гематома;

С. субарахноїдальна гематома;

Д. інтрацеребральна гематома;

Е. екстрадуральна гематома.

19. Різке підвищення тиску спинно-мозкової рідини спостерігається при:

А. епідуральній гематомі;

В. субдуральній гематомі;

С. субарахноїдальній гематомі;

Д. інтрацеребральній гематомі;

Е. екстрадуральній гематомі.

20. «Світлий» проміжок при внутрішньочерепних гематомах це:

А. ділянка просвітлення на рентгенограмі навколо гематоми;

В. проміжок часу після втрати свідомості на фоні травми;

С. проміжок часу між моментом травми та появою перших клінічних

проявів патології;

Д. проміжок часу на протязі якого у хворого після травми відбувається

прояснення свідомості;

Е. УЗД ознака внутрішньочерепного крововиливу.

21. Хворому зі струсом мозку показаний постільний режим на протязі:

А. 1-2 діб;

В.5-6 діб;

С. 7-10 діб;

Д. 12-14 діб;

Е. 17-21 доба.

22. Екстренна допомога при напруженому пневмотораксі має на увазі пункцію плевральної порожнини у:

А. VІІІ-ІХ міжребер’ї по задній аксилярній лінії на боці ураження;

В. VІІІ-ІХ міжребер’ї по задній аксилярній лінії на здоровому боці;

С. V-VI міжребер’ї по середній аксилярній лінії на боці ураження

Д. ІІ міжребер’ї по середньоключичній лінії на боці ураження;

Е. ІІ міжребер’ї по середньоключичній лінії на здоровому боці.

23. З метою діагностики гемотораксу пункцію плевральної порожнини проводять у:

А. VІІІ-ІХ міжребер’ї по задній аксилярній лінії на боці ураження;

В. VІІІ-ІХ міжребер’ї по задній аксилярній лінії на здоровому боці;

С. V-VI міжребер’ї по середній аксилярній лінії на боці ураження

Д. ІІ міжребер’ї по середньоключичній лінії на боці ураження;

Е. ІІ міжребер’ї по середньоключичній лінії на здоровому боці.

24. Остаточний діагноз гемотораксу встановлюється за даними:

А. клінічного обстеження хворого;

В. фізикального обстеження хворого;

С. лабораторного обстеження хворого;

Д. рентгенологічного обстеження хворого;

Е. за результатами торакоцентезу.

25. Гемоторакс легкого ступеня важкості вважається при потрапленні до плевральної порожнини до:

А. 100 мл крові;

В. 200 мл крові;

С. 500 мл крові;

Д. 700 мл крові;

Е. 1000 мл крові.

26. Який об’єм вільної рідини в плевральній порожнині може бути діагностований рентгенологічно:

А. більше 50 мл;

В. більше 100 мл;

С. більше 200 мл;

Д. більше 300 мл;

Е. більше 500 мл.

27. Термін гематоракс визначає:

А. виділення крові при кашлі;

В. підшкірна гематома грудної клітки;

С. крововилив в легеневу тканину;

Д. крововилив в плевральну порожнину;

Е. крововилив в середостіння.

28. Термін пневмоторакс визначає:

А. накопичення повітря в патологічних порожнинах легень;

В. накопичення повітря в плевральній порожнині;

С. накопичення повітря в легеневій тканині при форсованому вдосі;

Д. накопичення повітря в підшкірній клітковині грудної клітини;

Е. накопичення повітря в середостінні.

29. Вкажіть види пневмотораксу:

А. первинний, вторинний, рецидивуючий;

В. закритий, відкритий, змішаний;

С. закритий, відкритий, клапанний;

Д. зовнішній, внутрішній;

Е. спонтанний, ятрогенний.

30. Синонім клапанного пневмотораксу:

А. закритий;

В. відкритий;

С. рецидивуючий;

Д. напружений;

Е. вторинний.

31. Рентгенологічна картина пневмотораксу наступна:

А. наявність затемнення в проекції легеневої тканини;

В. наявність повітря в плевральній порожнині, ателектаз легені на боці ураження, зміщення органів середостіння в бік ураження;

С. наявність повітря в плевральній порожнині, ателектаз легені на боці ураження, зміщення органів середостіння в здоровий бік;

Д. наявність просвітлення в проекції легеневої тканини;

Е. підвищена пневмотизація легеневої тканини.

32. Особливістю дренування плевральної порожнини є:

А. використання дренажних трубок діаметром не менше 0,5 см;

В. використання лише сіліконових дренажів;

С. використання дренажів з бактеріальним фільтром;

Д. використання лише двохпросвітних трубок;

Е. наявність в дренажній системі клапана, що попереджає зворотній тік повітря.

33. Термін зростання переломаного ребра відповідає:

А. 1-2 тижням;

В. 3-4 тижням;

С. 5-6 тижням;

Д. 7-8 тижням;

Е. 9-10 тижням.

34. Остаточний діагноз при переломі ребер встановлюється:

А. клінічно;

В. лабораторно;

С. за даними УЗД;

Д. рентгенологічно;

Е. фізикально.

35. Клінічні ознаки тампонади серця з’являються при наявності в порожнині перикарду наступного об’єму крові:

А. більше 50 мл;

В. більше 100 мл;

С. більше 200 мл;

Д. більше 300 мл;

Е. більше 500 мл.

36. Вільний газ під куполами діафрагми на рентгенограмі хворого з закритою травмою живота свідчить про:

А. наявність у хворого після травми аерофагії;

В. парез кишечника на фоні травми;

С. розрив порожнистого органа черевної порожнини;

Д. пошкодження сечо-статевої системи;

Е. розрив під час травми парієнтального листка очеревини.

37. Ізольоване пошкодження нирки при закритій травмі клінічно проявляється:

А. гемоперитонеумом.

В. перитонітом;

С. лейкоцитурією;

Д. гематурією;

Е. циліндрурією.

38. Остаточний діагноз гемоперитонеуму встановлюється за даними:

А. клінічної картини;

В. фізикального обстеження хворого;

С. рентгенологічного дослідження;

Д. результату УЗД;

Е. лапароцентезу.

39. Травматичні розриви сечового міхура поділяються на:

А. повні та неповні;

В. внутрішньоочеревинні та позаочеревинні;

С. ранні та піздні;

Д. первинні та вторинні;

Е. зовнішні та внутрішні.

40. Основними проявами синдрому тривалого стиснення є:

А. анемія, гостра ниркова недостатність, гостра печінкова недостатність;

В. анемія, гостра печінкова недостатність, набряк легень;

С. анемія, набряк легень, гіповолемічний шок;

Д. анемія, гостра ниркова недостатність, гіповолемічний шок;

Е. гостра печінкова недостатність, гіповолемічний шок, виражений набряк

кінцівки.