Опозиційна філософія Ван Чуна

Ван Чун є досить унікальним явищем в китайській культурі. Він не належав до жодної з філософських течій – ні формально (як член школи), ні змістовно. Він був видатним представником інтелектуальної опозиції, члени якої часто самоучки чи люди, що зневірились у конфуціанстві, знаходили у собі сміливість протистояти авторитетові школи урядовців, підкріпленому силою держави. До нас дійшов тільки один твір «Лунь-Хен» і численні посилання на нього в працях інших філософів.

Література:

1. Буланже П.А. Будда. Конфуций: Жизнь и учение. – М., 1995.

2. Великие мыслители Востока – М., 1999.

3. Дао: гармония мира. – Харьков: Фолио, 2000.

4. Ерышев А.А., Сластенко Е.Ф. Философия древнего Востока: Учебн. Методическое пособие – К., 1998.

5. Конфуций. Беседы и суждения Конфуция / Р.В. Грищенков (сост.), Л.С. Переломов (предисл.). – СПб.: “Кристалл”, 1999.

6. Конфуций: Жизнь, учение, мысли, изречения, афоризмы. – Минск, 2003.

7. Конфуций. Изречения / И.И. Семененко (пер.с кит.). – Х.: Фолио, 2005.

8. Лао-цзы. Книга пути и благодати – М., 2002.

9. Лукьянов А. Е. Лао-цзы и Конфуций: Философия Дао. – М., 2000. – 384 с.

10. Лукьянов А.Е. Становление философии на Востоке: (Древний Китай и Индия) – М., 1992.

11. Мистерия Дао: Мир “Дао дэ цзина”/ А.А. Маслов (сост.), А.А. Маслов (пер.). – М., 1996.

12. Мудрецы Поднебесной: Конфуций. Лао-Цзы. – Симферополь, 1998.