Латинізми і грецизми

Так слова старогрецького походження частково засвоєні ще до прийняття християнства внаслідок безпосередніх зв'язків східних слов'ян з Візантією та її колоніями в Криму. У словниковому складі української мови особливе місце посідають запозичення грецького походження. Вони означають:

назви рослин, тварин: кедр, мигдаль, мак, кит, крокодил;

назви побутових предметів: парус, миска, ванна;

поняття церковно-релігійного вжитку: вівтар, архангел, ангел, демон, амвон, антихрист, ікона, келія, ієрей, ладан, ідол, літургія, келар, канон, монастир, піп;

терміни науки, культури, мистецтва: апостроф, граматика, діафрагма, логіка, математика, філософія, кафедра, ідея, театр, музей, корал, бібліотека, комедія, хор, сцена, планета, магніт, іподром, гігант.

З грецької мови засвоєно чимало власних імен людей, наприклад: Софія, Олена, Василь, Петро, Степан, Федір, Олександр, Олексій.

У сучасній українській мові, крім прямих запозичень, використовуються грецькі корені, префікси, суфікси. Наприклад, із грецьких коренів утворена термінологічна лексика: аероплан, мікроскоп, спектроскоп, термометр, термостат, антитоксин. Корені -філ, -фоб поширені у складних словах, другим елементом яких є корінь не грецького походження: радіофоб, радіофобія, слов'янофіл, ситіофобія.

Поширені префікси анти-, архі-, пан-, суфікси -іт (-ит): антисанітарний, архіскладний, синусит, плеврит.

Грецьким лексичним запозиченням властиві фонетичні ознаки:

- голосний (а) на початку слова (архів, алфавіт);

- (е) на початку, приголосний (ф) (фаланга, епоха, етика);

- сполучення приголосних кс, пс, мв, мп, ск (лексика, психіка, олімпіада);

- префікси а-, ан-, ев- (анабіоз, анестезія, евкаліпт);

- суфікси -ад, -ид, -ід, -іск (тріада, обеліск).

Слова латинського походження входили до української мови в різні часи. Деякі засвоєні давньоруською мовою через грецьке посередництво в X-XI ст. (коляда, фортуна), але більшість латинізмів зайшла пізніше, коли латинська мови, яка була надзвичайно поширена в Західній Європі, стала вивчатися в школах України (XV-XVI ст.)

В українській мові чимало слів латинського походження, вони належать переважно до понять науки, техніки, мистецтва, політичних, суспільних відносин, медичної, юридичної термінології. Наприклад: індустрія, реакція, мотор, меридіан, аргумент, префікс, ангіна, операція, ординатор, консиліум, юстиція, юрист, прокурор, нотаріус, ректор, декан, екзамен, студент, університет, гумор, цирк, екскурсія, експедиція, депутат, консул, секретар, адміністрація.

З латинської мови запозичені деякі власні імена людей, наприклад: Юлія, Клавдія, Валерій, Віктор, Віталій, Павло.

З латинської мови запозичені суфікси, префікси: -ист, -іст, -изм, -аці, тор-, контр-: моделіст: ботулізм, вакцинація, медитація, контрудар.

Словам латинського походження властиві фонетичні та морфологічні ознаки:

- приголосний ц перед е, и (целюлоза, церемонія, циркуляр);

- префікси де-, екс-, ім-, ін-, інтер-, ре-, ультра- (ревакцинація, інтерпретація, іммобілізований, ультрафіолетовий);

• суфікси -аці, -ент, -тор, -тур, -ій, -ум, -ус (резонатор, ультиматум, санаторій).