ПРОБЛЕМИ ВИХОВАННЯ *

Алла ВИСОЦЬКА

Рівні сформованості громадянської вихованості учнів молодших класів допоміжної школи

Теоретичний аналіз пробле­ми громадянського вихо­вання учнів з обмеженими інтелектуальними можливостя­ми, спостереження виховного процесу спеціальних навчаль­них закладів м. Києва, резуль­тати анкетування, проведеного з вихователями шкіл-інтернатів Київської області, підтвердили складність і надзвичайну акту­альність проблеми, засвідчили, що повноцінна соціальна адап­тація дітей неможлива без наяв­ності у них комплексу громадян­ських якостей і рис характеру, що стати б основою повсякден­них дій, вчинків і поведінки в цілому.

Ознайомлення з практикою реалізації у виховному процесі допоміжних шкіл-інтернатів пи­тань громадянського вихован­ня учнів переконало нас у то­му, що педагоги-вихователі од­нобічно розглядають комплекс особистісних якостей школя­рів, що має формуватися у про­цесі громадянського вихован­ня, виокремлюючи лише ос­новні показники патріотизму. Зважаючи на це, одним із об’єк­тів вивчення під час нашого експериментального досліджен­ня стало визначення таких якос­тей особистості, що складають основу розвитку всіх інших якостей і які слугували б орі­єнтиром при визначенні стану громадянської вихованості уч­нів. Зазначимо, що аналізуючи експериментальні матеріали, ми намагалися визначити не тільки головні якості особис­тості, а також основні показ­ники вияву кожної з них [1].

Окремим завданням нашо­го дослідження стало з’ясуван-

А. Висот.ка. 2005

ня стану громадянської вихо- ваності учнів молодших класів. Оскільки ми розглядаємо гро­мадянськість як найсуттєвішу психологічну характеристику особистості, що поєднує ре­зультати багатьох виховних впливів, то, відповідно, до ви­рішення проблеми формуван­ня громадянина підходимо ком­плексно, стверджуючи необ­хідність реалізації відповідних завдань у процесі морального, трудового, екологічного, есте­тичного та інших напрямів ви­ховання. Тому загальний рівень громадянської вихованості шко­лярів визначався на основі екс­периментальних матеріалів, от­риманих співробітниками ла­бораторії виховної роботи у спеціальних школах-іптернатах (А. Висоцька, Н. Квітка, А. Ла- пін, Я. Нікітіна, Г. Швидюк) у процесі дослідження індивіду­альних тем, у відповідності із загальними критеріями оціню­вання рівня громадянської вихо­ваності, визначеними нами |2|; із урахуванням комплексу від­повідних особистісних якостей, що мають формуватися у про­цесі громадянського виховання; а також згідно з показниками оцінювання сформованості мо­ральних властивостей особис­тості громадянського спряму­вання, громадянського ставлен­ня дітей до суспільно корисної праці, природоохоронної осві­ченості учнів, їхньої естетич­ної вихованості.

Дослідження проводилося у допоміжних школах-інтерна- гах м. Києва та Київської об­ласті. В експерименті брали участь учні 3 — 4 класів (близь­ко 100 дітей). .

При визначенні рівня гро­мадянської вихованості учнів аналізувалися:

• ступінь сформованості пізнавального, емоційного та поведінкового компонентів гро­мадянськості;

• стан сформованості гро­мадянських якостей;

• досвід самостійної діяль­ності (самостійно та за допо­могою педагога), застосування знань, умінь, навичок у різних життєвих ситуаціях;

• характеристики поведін­ки учня: вмотивованість, ус в і - домленість, адекватність.

Нами визначено три рівні громадянської вихованості (ви­сокий. середній, низький).

Високий рівень характери­зувався засвоєнням школярами необхідних понять з громадян­ської сфери життя, наявністю громадянських почуттів, готов­ності і вміння діяти відповід­но до правил поведінки.

Середній рівень характери­зувався наявністю в учнів знань і розумінням більшості понять із громадянської сфери життя, суперечливістю між громадян­ськими та індивідуалістичними почуттями, здатністю до здій­снення громадянських вчинків.

Низький рівень характери­зувався розумінням учнями су­ті відповідних понять (переваж­но на рівні побутових), доміну­ванням індивідуальної мотивації у вчинках, здатністю діяти від­повідно до встановлених пра­вил лише під примусом і стра­хом покарання.

Якщо ж у комплексі поведін- кових проявів учня жоден із пе­релічених компонентів не мав позитивного прояву. — ми кон-

СІ

Рівень грома­дянської вихо­ваності	Сформованість основних показників (у %)
	Сформованість моральних властивостей громадянського спрямування	Ставлення до суспільно корисної праці	Природо­ охоронна освіченість	Естетична вихованість
Високий	—	44	—	25,5
Середній	40	39	58	33,2
Низький	55	17	40	41,9
Громадянська невихованість	5	—	2	—

Рівень громадянської вихованості;

шкіл-інтернатів (за результатами

Таблиця 1

кчнів молодших класів допоміжних

експериментального дослідження)

статували фомадянську невихо­ваність (див. таблицю І).

У таблиці наведено дані що­до рівня сформованості основ­них показників громадянської вихованості молодших школя­рів (відповідно до основних на­прямів дослідження комплекс­ної теми лабораторії). При цьому основними показниками оці­нювання сформованості мораль­них властивостей особистості громадянського спрямування (дослідження Я. Нікітіної) ста­ли такі: наявність відповідних знань, понять та уявлень; мо­ральних ідеалів і громадянських почуттів; сформованість соці­ально значущих якостей осо­бистості, заснованих на нормах моралі; моральна вмотивова­ність громадянської поведінки, що спрямовує, регулює та за­безпечує контроль над діями і вчинками учнів.

Основними показниками оцінювання свідомого ставлен­ня дітей до суспільно корисної праці (дослідження А. Лапіна) стали: розуміння та усвідом­лення школярами суспільного значення праці, її зв’язку із су­спільними потребами; добро­вільність участі у справі, вияв інтересу до неї; ініціативність у її реалізації, наявність праг­нення до її вдосконалення, по­кращення якісних і кількісних показників кінцевого продук­ту; досить висока якість і хоро­ші кількісні показники резуль­тату праці; дбайливе ставлення до засобів праці та матеріалів, до громадського майна; неза­лежність прояву вищезгаданих рис особистості і показників роботи від наявності контролю й оцінки з боку педагога.

Показниками оцінювання природоохоронної освіченості школярів (дослідження Г. Шви- дюк) етапи: наявність знань про довкілля; усвідомлення учня­ми відповідальності за стан при­роди та довкілля; вміння оціни­ти позитивні і негативні явища у ставленні до природи; пози­тивне ставлення до цінностей природи; готовність оберігати природу рідного краю та від­новлювати її; вміння раціональ­но використовувати природні ресурси.

При оцінюванні естетичної вихованості учнів брались до ува­ги такі основні показники (до­слідження Н. Квітки): сформо­ваність елементарних знань та уявлень про різні види мистецтв; культура поведінки; розуміння змісту та засобів вираження прек­расного; адекватне сприйман­ня естетичних об’єктів; здатність до висловлювання естетичних суджень; здатність до оцінки ес­тетичних об’єктів; сформова­ність естетичних інтересів і сма­ків; здатність до різних видів естетичної діяльності [3].

Як бачимо з таблиці, висо­кий рівень громадянської ви­хованості учнів (за результата­ми дослідження індивідуаль­них тем) було констатовано за такими показниками, як сфор­мованість відповідного став­лення до суспільно корисної праці (44 %) і естетична вихо­ваність (25,5 %). За показника­ми сформованості моральних властивостей громадянського спрямування та природоохо­ронної освіченості високого рівня не виявлено, водночас, спостерігається громадянська невихованість (відповідно 5 %

і 2 %).

Якщо узагальнити резуль­тати оцінювання стану грома­дянської вихованості учнів мо­лодших класів, можна умовно виокремити 4 групи школярів.

До І групи відносимо учнів з високим рівнем вихованості за показниками ставлення до суспільно корисної праці (до продукту діяльності), а також за показниками естетичної ви­хованості. Діти виявили стійке позитивне ставлення до резуль­тату роботи, відповідальність, старанність, наполегливість. Ці учні охоче беруться до праці, спокійно, по-діловому; лише окремі відчувають певну не­впевненість, не знаючи, чи змо­жуть якісно виконати роботу. Учні, які входять до цієї групи, працюють досить раціонально й самостійно, зосереджуючись на головному. Під час праці во­ни, за власною ініціативою, виправляють допущені помил­ки; об’єктивно оцінюють влас­ну роботу і не байдужі до оцін­ного судження педагога. Голов­ним критерієм успіху для них є нормативні вимоги до якості продукту праці. У процесі здій­снення будь-якої діяльності во­ни утримуються від негативних дій та вчинків.

Більшість школярів цієї гру­пи володіє певними знаннями стосовно різних видів мистец­тва (музика, живопис, декора­тивно-прикладне мистецтво).

Вони здатні емоційно сприй­мати твори живопису, деко- ративно-прикладного мистец­тва, музично-театральні компо­зиції, але не завжди можуть дати адекватну естетичну оцінку сприйнятих об’єктів. Діти ма­ють елементарні естетичні пог­реби та виявляють інтерес до малювання, аплікації, худож­ньої самодіяльності, вишиван­ня тощо. Ці учні дотримуються елементарних правил культури поведінки і здатні до здійснен­ня простих видів естетичної ді­яльності (участь у різноманіт­них гуртках, художній самоді­яльності). Водночас виявляють заціка&гіеність до народних тра­дицій і української культури в цілому.

2. група — учні із середнім рівнем громадянської вихова­ності (за всіма визначеними на­ми показниками). Діти володі­ють деякими моральними знан­нями, уявленнями, оперують достатньою кількістю елемен­тарних моральних понять, в змо­зі дати їм визначення, вказати їх основні ознаки, але не мо­жуть аргументувати свою дум­ку. Школярі виявляють адек­ватне емоційне ставлення до громадянських понять і відпо­відних моральних категорій, але не завжди зрозуміло та повно висловлюють і виявляють свої почуття. їм притаманні адекват­ні поведінкові реакції, ;ше став­лення до оточуючих людей, їх­ніх вчинків, до явиш довкілля і подій, значною мірою зале­жить від настрою.

Моральні почуття і риси осо­бистості цих учнів виявляються у поведінці епізодично, запежно від обставин (наприклад, у при­сутності вихователя). Школярі цієї групи не виявляють самос­тійності та сталості в поведінці, сіле адекватно сприймають і ре­агують на вимоги інших. Зага­лом їхня поведінка га дотри­мання дисципліни забезпечу­ються спонуканням і контролем з боку педагогів.

Школярам властива нестій­кість у ставленні до результатів праці. Виявляючи в одному з видів роботи оптимізм і наполег­ливість, у другому — вони па­сивні й невпевнені. Школярі ці­єї групи, енергійно беручись до справи, швидко втрачають до неї інтерес: темп роботи упо­вільнюється, увага відволікаєть­ся. Частина з них прагне ста­ранно виконати робогу, інша — не вияізляє зацікавленості в якіс­ному її виконанні. Самооцінка у них дешо завищена, однак во­ни здатні переживати задово­лення від результату праці.

Водночас, учні виявляють поверховий інтерес до довкіл­ля, хоча позитивно сприйма­ють природу рідного краю і володіють певними знаннями про довкілля та необхідність раціонального використання природних ресурсів. Вони бе­руть посильну участь у приро­доохоронній роботі під керів­ництвом педагогів. При цьому мають недостатній рівень сфор- мованості навичок самокон­тролю поведінки: усвідомлю­ють, але не сприймають свою багатосторонню залежність від природи.

Значна частина учнів цієї гру­пи володіє неточними знання­ми щодо видів мистецтва. Діти поверхово сприймають естетич­ні об’єкти, а в оцінних суджен­нях не можуть аргументувати свою думку. Естетичні потреби та інтереси школярів виявля­ються, здебільшого, лише на побутовому рівні. Ці учні до­тримуються правил культурної поведінки за наявності контро­лю педагогів, виявляють недос­татню активність і зацікавле­ність у процесі естетичної ді­яльності.

Учні 3 групи оперують окре­мими елементарними мораль­ними поняттями, але виявляють низький рівень їх усвідомленос- ті: не можуть дати правильне, зрозуміле визначення цих по­нять. вказати їх основні ознаки.

а також висловити відповідні оцінні судження.

Поведінкові реакції цієї гру­пи школярів не завжди адек­ватні, ставлення до оточуючих нерівне, іноді з виявами жор­стокості й агресивності. Такі учні не завжди адекватно сприй­мають вимоги педагогів, часто ігнорують їхні зауваження. Во­ни схильні до порушень дис­ципліни та правил поведінки, не можуть пояснити мотивів здійснення певних вчинків.

Учні цієї групи песимістич­но ставляться до результатів праці. Вони дешо невпевнені, недостатньо організовані та ста­ранні. Такі діти часто відволі­каються від роботи, помилки виправляють лише частково і, переважно, не за власної ініці­ативи. І хоч вони можуть пра­цювати з гтовною віддачею сил і вмінь, зазвичай, досягають кінцевого результату посеред­ньої якості. На початку роботи більшість цих учнів хвилюють­ся, недостатньо уважно сприй­мають інструкції. Виконуючи завдання, вони діють несум­лінно, не виявляючи ініціативи. При оцінюванні кінцевого ре­зультату своєї діяльності орієн­туються, здебільшого, на оцін­ку педагога, а не на норматив­ні вимоги, тому і почуття успіху пов’язане у них лише з оцін­кою дорослого.

Школярам притаманна бай­дужість до знань про довкілля, участь у природоохоронних за­ходах вони беруть лише підтис­ком і контролем педагога. Во­ни не усвідомлюють своєї ба­гатосторонньої залежності від природи; здійснюють приро­доохоронні дії під примусом і страхом покарання.

Учні мають обмежений об­сяг відповідних естетичних знань та низький рівень їх ус- відомленості, міцності та сис- тематизованості. Сприймання та розуміння ними естетичних об'єктів має примітивний ха­рактер. Вони не здатні до ви­

словлення оцінних суджень і виявлення естетичних інтере­сів. Часто порушують правила культурної поведінки у школі та громадських місцях. Діти ви­являють пасивність у практич­ній естетичній діяльності.

До 4 групи належать школя­рі, в яких констатовано грома­дянську невихованість.

Поряд із вивченням стану корекційно-виховної роботи школи шодо формування в уч­нів громадянськості засобами морального, трудового, еколо­гічного та естетичного вихован­ня і визначення відповідного рівня їхньої вихованості, нами проведено дослідження щодо визначення загального рівня громадянської вихованості уч­нів 3 —4 класів.

Результати аналізу отрима­них експериментальних даних виявили, що загальний рівень громадянської вихованості мо­лодших школярів невисокий (таблиця 2).

Табл и ця 2 Загальний рівень громадянської вихованості учнів молодших класів допоміжних шкіл-інтернатів

(за результатами експериментального дослідження)

Загальний рівень громадянської вихованості (у %)
Високий	Середній	Низький	Громадянська невихованість
7	30	58	5

Для більшої об’єктивності оцінювання одержаних експе­риментальних матеріалів ми за­стосовували метод узагальнення незалежних характеристик, ос­кільки експериментатор не мо­же оцінити дії школярів у різ­них умовах і видах їхньої жит­тєдіяльності. Тому для повноти діагностики громадянськості залучили фахівців, котрі по­стійно спілкуються з учнями: вчителів, вихователів. їм було запропоновано визначити рі­вень громадянської вихованос­ті учнів, незалежно один від од­ного, за однаковою схемою.