6.Поняття і склад правопорушення.

Правопорушення — це суспільне шкідливе чи небезпечне винне діяння деліктоздатного суб'єкта, яке посягає на суспільні відносини, що охороняються законом.

Ознаки правопорушення:

— суспільна шкідливість чи небезпечність, яка виявляється в тому, що правопорушення посягає на суспільні відносини, що охороняються законом;

— правопорушенням може бути тільки діяння (тобто дія чи без­діяльність), але не думки чи почуття;

— винність діяння виявляється у психічному ставленні особи до самого діяння. Винність виявляється у формі умислу чи необе­режності. При умислі суб'єкт усвідомлює протиправність свого вчинку, передбачає і бажає настання його негативних наслідків (прямий умисел) чи свідомо допускає їх (непрямий умисел). При необережності суб'єкт передбачає негативні наслідки вчин­ку, але легковажно розраховує їх відвернути (самовпевненість), або не передбачає можливості настання цих наслідків, хоча міг і повинен був це зробити (недбалість). — протиправність діяння передбачає, що цим діянням повин­на бути порушена конкретна норма права, що міститься в пев­ному нормативно—правовому акті;

— деліктоздатність суб'єкта правопорушення передбачає, що він за віком і станом психічного здоров'я усвідомлює характер своїх дій, керує ними та передбачає їх наслідки.

За ступенем суспільної шкідливості чи небезпеки правопорушен­ня діляться на злочини та проступки.

Злочин — це передбачене кримінальним кодексом суспільне не­безпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом зло­чину, що посягає на права і свободи людини і громадянина, власність, громадський порядок та громадську безпеку, довкілля та конституцій­ний устрій України.

Проступок— це суспільне шкідливе діяння, що посягає на окремі сторони суспільних відносин.

Проступки діляться на такі види:

— цивільні (порушуються майнові та особисті немайнові відноси­ни, що регулюються переважно цивільним правом);

— адміністративні (посягають на громадський чи державний порядок, відносини в сфері державного управління, права гро­мадян, що регулюються переважно адміністративним правом);

— дисциплінарні (пов'язані, переважно, з порушенням трудової чи навчальної дисципліни).

Склад правопорушення включає чотири елементи:

— об'єкт;

— суб'єкт;

— об'єктивну сторону;

— суб'єктивну сторону.

Об'єктом правопорушення є будь-які суспільні відносини, які охороняються правом.

Суб'єктом правопорушення є деліктоздатна особа.

Об'єктивна сторона правопорушення включає час, місце, об­ставини вчинення правопорушення, саме правопорушення, його нега­тивні наслідки та причинно—наслідковий зв'язок між правопорушенням та його наслідками. Об'єктивна сторона описує, як здійснене правопо­рушення.

Суб'єктивна сторона правопорушення включає вину право­порушника, мотиви та мету вчинення правопорушення. Суб'єктивна сторона описує, чому вчинене правопорушення.

Правопорушенням є тільки те діяння, яке містить всі ознаки та елементи складу правопорушення.

7.Поняття, цілі і види юридичної відповідальності.

Правопорушення тягне за собою правові наслідки у вигляді юри­дичної відповідальності.

Юридична відповідальність — це вид соціальної відповідаль­ності, який полягає у застосуванні до правопорушника заходів впливу, які визначені санкцією правової норми і полягають у позбавленні його матеріальних, духовних чи особистих благ.

Ознаки юридичної відповідальності:

— зовнішній характер, тобто накладення юридичної відповідаль­ності зовнішньою щодо правопорушника силою, як правило уповноваженим державним органом;

— застосовується лише за правопорушення, що вже вчинене. Факт вчинення правопорушення є єдиною підставою юридич­ної відповідальності;

— у нормах права чітко визначені вид і обсяг юридичної відпові­дальності, а також процедура її накладення.

Як правило, юридичну відповідальність поділяють на види у за­лежності від виду вчиненого правопорушення, тобто на кримінальну, адміністративну, цивільну та дисциплінарну відповідальність.

Кримінальна відповідальність настає за вчинення злочинів, тобто найбільш суспільне небезпечних правопорушень, що передба­чені кримінальним законом. Застосовується лише судами і передба­чає такі жорсткі заходи, як позбавлення волі на певні строки, ви­правні роботи, арешт і навіть довічне позбавлення волі.

Адміністративна відповідальність настає за вчинення адмі­ністративних проступків, перелік яких містить, насамперед, Кодекс України про адміністративні правопорушення. Застосовується судами та іншими органами державного управління до осіб, що не підпоряд­ковані їм по службі.

Цивільна відповідальність настає за порушення зобов'язань, що випливають з закону чи договору. Як правило, полягає у повному відшкодуванні завданої шкоди, накладенні штрафу і т. д.

Дисциплінарна відповідальність встановлюється адміністра­цією підприємств, установ, організацій за вчинення дисциплінарних проступків, як правило порушення правил внутрішнього розпорядку.

Різноманітність видів юридичної відповідальності передбачає різноманітність цілей, які вони виконують.

Наприклад, цілями кримінальної відповідальності є виправлен­ня і перевиховання засуджених, попередження здійснення нових пра­вопорушень з боку засудженого та з боку інших осіб. А основними цілями цивільно—правової відповідальності є поновлення втрачених прав та відшкодування збитків.