1. Актуальність теми.

При гострій патології органів черевної порожнини пояснюється, по-перше, наявністю у даної категорії хворих внутрішньочеревної гіпертензії (вище 15 мм ст.ст.), яка може спричинити розвиток синдрому черевної порожнини або compartment syndrome; по-друге, складностями передопераційної підготовки кишечника при ряді захворювань (наприклад, у хворих на гострий апендицит, спайкову кишкову непрохідність); по-третє, особливостями ведення раннього післяопераційного періоду після операцій на шлунково-кишковому тракті, особливо при застосуванні ентерального харчування . Синдром черевної порожнини викликає розвиток респіраторного дистрес-синдрому та поліорганної недостатності у 40 % хворих (високе стояння куполів діафрагми, що спричинює порушення з боку серцево-судинної та дихальної систем, особливо у хворих похилого і старечого віку та на фоні хронічної патології цих систем), летальність при цьому складає 12 %. Крім того, виникає розширення просвіту кишечника з порушенням мікроциркуляції його стінки, а також процесів репарації як у власне кишці, так і в оточуючих її органах.

У комплексі лікувальних заходів, що вживаються при ПК (інфузійна терапія, антихолінестеразні препарати, прокінетики, очисні клізми, паранефральні, перидуральна блокади тощо), найбільш ефективними є піногасники (антифлатуленти), діючою речовиною яких є симетикон. Механізм дії цих препаратів базується на принципі коалесценції (злиття газових пухирців та руйнування піни, внаслідок чого вільний газ отримує можливість всмоктуватися через слизову оболонку або евакуюватися разом із кишковим вмістом). Особливістю дії антифлатулентів є не фізіологічний вплив на біохімію процесів травлення, а зміна фізико-хімічних властивостей слизової піни. Зазначену групу лікарських засобів включено до стандартів діагностики та лікування гострого панкреатиту . Однак питання застосування піногасників при механічній кишковій непрохідності є дискусійним, у ряді літературних джерел дане захворювання є протипоказанням до призначення симетикону.

2. Конкретні цілі:

• аналізувати основні принципи ведення, профілактики та заходів щодо застосування та лікування хворих з черевної порожнини;

• запропонувати виявляти фізіологічні відхилення в організмі в відповідь на травму і ускладнення в післяопераційному періоді, формулювати комплекс заходів , які направлені на профілактику ранніх та пізніх післяопераційних ускладнень;

• класифікувати основні види ушкоджень органів черевної порожнини;

• трактувати основні клінічні прояви закритих пошкоджень черепа, грудної клітки та органів черевної порожнини;

• проаналізувати методику хірургічної тактики при закритих травмах черевної порожнини, інструментальні, лабораторні та спеціальні методи обстеження хворих з закритими пошкодженнями органів черевної порожнини.

3. Міждисциплінарна інтеграція.

Назви попередніх дисциплін:	Отримані навички
ОБЖ.	виявляти, аналізувати та оцінювати небезпечні ситуації; визначити психофізіологічні особливості та їх роль у забезпеченні особистої безпеки і здоров’я та найближчого оточення; користуватися чинними законодавчими актами з метою забезпечення належного рівня безпеки;
Хімія	знати методи кількісного аналізу лікарських засобів; методи кількісного аналізу лікарської рослинної сировини і фітопрепаратів, хімічні методи дослідження отрут; статистична обробка результатів
Біологія	оволодіти класичними  біохімічними методами, ознайомлюються з сучасними  розробками в галузі  трансплантації тканин