
- •4.1. Технологічна характеристика лінії 35
- •4.2. Технологічні розрахунки лінії 35
- •1. Загальні положення проектування технології виробництва.
- •1.1. Режим роботи формувального цеху
- •1.2. Номенклатура продукції, конструктивна технологічна характеристика багатопорожнинної плити перекриття.
- •1.3. Завдання проектування технологічної лінії
- •2. Проектування агрегатно-потокової лінії
- •2.1. Пост розпалублення виробу‚ очищення і змащення форм
- •2.1.1 Обладнання поста та його технічна характеристика
- •2.1.2 Продуктивність лінії
- •2.1.3 Тривалість зайнятості ямної камери
- •2.1.4 Форми та їх технологічна характеристика
- •2.1.5 Ремонт та складування форм
- •2.1.6 Очищення і змащення форм
- •2.1.7 Використання транспортного обладнання
- •2.1.8 Організація робочого місця та операцій поста
- •2.1.9 Склад готової продукції
- •2.2 Пост армування виробу напружуваною арматурою
- •2.3. Пост армування і формування виробів
- •2.3.1. Корисний об’єм бункера бетоноукладача
- •2.3.2. Укладання бетонної суміші
- •2.3.3. Ущільнення бетонної суміші
- •2.3.4. Складування арматурних виробів
- •2.3.5. Організація робочого місця та операції поста
- •2.4. Пост прискорення твердіння бетону виробу
- •2.4.1. Обладнання поста та його технічна характеристика
- •2.4.2 Визначення розмірів ямної камери
- •2.4.3 Визначення розмірів елементів ямної камери
- •2.4.4 Технологічні параметри ямних камер
- •2.4.5. Визначення напруження в арматурі після прогрівання плити
- •2.4.5. Організація робочого місця та операцій поста
- •2.5. Транспортно-технологічна схема лінії
- •2.6. Компонування агрегатно-потокової лінії
- •2.7. Основні технічні показники лінії
- •3. Проектування конвеєрної лінії
- •3.1. Технологічна характеристика лінії
- •3.1.1. Схема лінії
- •3.1.2. Технологічні операції постів
- •3.2. Технологічні розрахунки лінії
- •3.2.1. Продуктивність лінії
- •3.2.2. Характеристика основного конвеєра лінії
- •3.2.3. Форми-візки і їх технологічна характеристика
- •3.2.4. Ремонт та складування форм-візків
- •3.3. Транспортно-технологічна схема виготовлення плити
- •3.4. Основні характеристики технологічного обладнання
- •4. Проектування стендової лінії
- •4.1. Технологічна характеристика лінії
- •4.2. Технологічні розрахунки лінії
- •4.2.1. Визначення розмірів стенда
- •4.2.2. Продуктивність лінії
- •4.2.3. Механічне натягання арматури
- •4.2.4. Транспортно-технологічна схема процесу виготовлення плити
- •4.4 Основні показники лінії
- •5. Основні показники цеху
- •Література.
2.1.9 Склад готової продукції
При складуванні готової продукції виконуються наступні операції:
Завантажений самохідний візок транспортує виріб на склад.
На складі машиніст крану і стропальник по черзі стропують вироби‚ знімають їх з візка‚ транспортують до штабеля‚ складують і повертають кран у вихідне положення.
Розвантажений самохідний візок повертається на пост розпалублення виробів‚ очищення і змащення форм у вихідне положення.
2.2 Пост армування виробу напружуваною арматурою
На цей пост з поста розпалублення надходить уже очищений і змащений піддон.
Пост має наступне обладнання:
- три стенди для установки піддонів ;
- верстат СМЖ-129Б для нагрівання арматурних стержнів ;
- місце для складування напружуваної арматури Н-1 і Н-2 ;
- місце складування опорних сіток С-1.
Технологічні розрахунки поста полягають у визначенні технологічних параметрів електротермічного натягання арматури та ефективності використання машини СМЖ-129Б, технічні характеристики якої подано в таблиці 9.
Таблиця 9
Технічні характеристики верстата для нагрівання напружуваної арматури
№ з/п |
Найменування показників |
Одиниці виміру |
Типорозмір |
СМЖ-129Б |
|||
1. 2. 3. 4. 5. 6. 7.
8. |
Продуктивність Діаметр стержнів Максимальна довжина стержня Довжина частини стержня‚ яка нагрівається Кількість стержнів‚ які одночасно нагріваються Потужність трансформатора Габаритні розміри: - довжина - ширина - висота Маса |
ст/год мм мм мм шт кВт
мм мм мм кг |
30 10...25 6500 3000..5000 2 40
5570 1430 1100 1640 |
Визначаються також необхідні площі складування напружуваної арматури Н-1 і Н-2 і сіток С-1 – рис. 3. Рекомендовані технологічні параметри при нагріванні напружуваної арматури класу Ат-V наведені в таблиці 10.
Необхідне загальне подовження арматурного стержня:
Δlм = Δlо+Δlс+Δlф+С1‚
де Δlо – подовження стержня‚ яке забезпечує розрахункове напруження арматури, м :
Δlо = (Кс·σн+Δσн)·lу/Ес = (1‚1·500+105)·6‚5/(2·105)= 0‚0212 м,
де Кс – коефіцієнт, який враховує пружно-пластичні властивості сталі (1...1‚2) ;
σн – величина попереднього напруження перед бетонуванням (п.1.2) ;
Δσн – допустиме відхилення попереднього напруження ;
lу – відстань між зовнішніми гранями упорів піддона ;
Ес – модуль пружності сталі (2·105 МПа).
Δlс – можливе обтискання анкерів‚ приймаю по 1 мм на кожну деталь :
Δlс = 2·0,001 = 0,002 м ;
Δlф – поздовжня деформація форми (зближення упорів)‚ Δlф=0,003 м ;
С1 – додаткове подовження стержня‚ яке компенсує скорочення його нагрітої частини (відстань між контактами lк) внаслідок охолодження при переміщенні його в упори (приймаю 0‚0005 м на 1 м нагрітого стержня)‚ С1 = lк ·0‚0005 = 4,6ּ0,0005 = 0‚0023 м.
Тоді необхідне загальне подовження арматурного стержня
Δlп = 0‚0212+0‚002+0‚003+0‚0023 = 0,0285 м.
Температура нагрівання‚ яка забезпечує необхідне подовження стержня:
tн = tо+Δlп/(lк·αс) = 20+0,0285/(4,6ּ14,0ּ10-6) = 449°С < [450°С]‚
де tо – температура оточуючого середовища‚ приймаю tо=20°С ;
Δlп – необхідне подовження за рахунок нагрівання‚ Δlп=0‚0285м ;
lк – відстань між контактами установки СМЖ-129Б.
Арматурний стержень з анкерними головками має довжину 4780 мм і діаметр 12 мм.
Довжина заготовки для виготовлення напружуваної арматури Н-1:
lз = lу–Δlп+2а+2ш ‚
де а – відрізок стержня для утворення анкера
Таблиця 10
Рекомендовані технологічні параметри при нагріванні напружуваної арматури класу Ат-V
№ |
Найменування показника |
Одиниці вимірювання |
Температура нагрівання, °С |
|||
300 |
350 |
400 |
450 |
|||
1.
2.
3.
4.
5.
|
Коефіцієнт температурного розширення сталі‚ αстּ106 Кількість теплоти, Qн, необхідної на нагрівання арматурної сталі при діаметрі: - 10 мм - 12 мм - 14 мм Втрати, Qв‚ при діаметрі: - 10 мм - 12 мм - 14 мм Активний опір, Rа, при діаметрі: - 10 мм - 12 мм - 14 мм Повний опір, Zп, при діаметрі: - 10 мм - 12 мм - 14 мм |
°С
кДж/м кДж/м кДж/м
кДж/м кДж/м кДж/м
10-4 Ом 10-4 Ом 10-4 Ом
10-4 Ом 10-4 Ом 10-4 Ом |
12‚5
92‚0 131‚9 179‚3
14‚0 16‚7 19‚8
51‚4 40‚0 33‚2
58‚0 47‚0 38‚4 |
13‚0
112‚6 158‚3 215‚5
17,9 21‚4 25‚3
58‚5 43‚8 36‚7
63‚3 51‚3 41‚8 |
13‚5
129‚4 185‚6 252‚0
22‚4 26,8 31,7
61‚2 47‚6 39‚5
68‚8 54‚8 45‚6 |
14‚0
150‚4 216‚3 294‚0
23‚2 32‚7 38‚7
65‚7 51‚2 42‚3
74‚2 60‚2 49‚2 |
аН-1 = 2‚5·dН-1 = 2‚5·0‚012 = 0‚03 м ; аН-2 = 2‚5·dН-2 = 2‚5·0‚010 = 0‚025 м ;
ш – товщина шайби‚ ш = 0‚01 м.
l31 = 6‚500-0‚0285+2·0‚03+2·0‚01 = 6549 мм
l32 = 6‚500-0‚0285+2·0‚025+2·0‚01 = 6539 мм
Сила струму для нагрівання стержнів визначається за формулою:
J=
‚
де Qп –повна кількість теплоти‚ яка витрачається на нагрівання 1 м стержня
Qп=Qн+τн·Qв‚
де Qн – кількість теплоти, яка необхідна на нагрівання стержня без втрат (табл.11)‚
Qв – кількість втраченої теплоти за 1хв нагрівання 1 м стержня ;
τ – тривалість нагрівання напружуваного стержня, приймається рівною
τн1 = 0‚2·dН-1 = 0‚2·12 = 2‚4 хв ; τн1 = 0‚2·dН-2 = 0‚2·10 = 2‚0 хв ;
Qn1 = 216‚3+2‚4·32‚7=294‚8 кДж ; Qn2=150‚4+2‚0·23‚2=196‚8 кДж ;
К1 – коефіцієнт‚ що враховує схему підключення стержня в електричне коло між контактами установки СМЖ-129Б, при паралельному підключенні К1 дорівнює числу стержнів, що нагріваються, приймаю К1=2 ;
Rа – активний опір одного метра стержня, Rа1 = 51‚2·10-4 Ом ; Rа2=65‚7·10-4 Ом.
J1=
=981
А ; J2=
=707
А .
Для створення такої сили струму на електродах установки СМЖ-129Б необхідно підтримувати напругу
U = J·Zn·lk·K2/K1 ‚
де Zn – повний опір 1м стержня при нагріванні його до розрахункової температури t°,
Zn1 = 60‚2·10-4 Ом ; Zn2 = 74,2·10-4 Ом ;
К2 – коефіцієнт, який при паралельному включенні стержнів в електронне коло К2=1‚ при послідовному дорівнює кількості стержнів ;
К1=2.
U1 = 981·60‚2·10-4·4,6·1/2 = 13‚6 В < [60 В] ; U2=707·74‚2·10-4·4,6·1/2 = 12,1 В < [60 В] .
Необхідна потужність трансформатора
Wт = J·U/1000 кВт 40 кВт.
Wт1 = 981·13‚6/1000 = 13,3 кВт ; Wт2=707·12‚1/1000 = 8,6 кВт.
Розрахунок обладнання для електротермічного натягання арматури наведено в табл. 11.
Таблиця 11
Розрахунок обладнання для електротермічного натягання арматури
Тип обладнання |
Одиниці вимірювання |
Машинна продуктивність, Пм |
Організаційна продуктивність По=0‚92·Пм |
Годинна потреба, Пг |
Потреба в обладнанні‚ шт |
Ефективність роботи обладнання‚ % |
|
Розрахункова |
Прийнята |
||||||
СМЖ - 129Б |
ст/год |
30 |
27 |
12 |
0,44 |
1 |
44 |
Пф = Пм·Ко = 30·0‚92 = 27 ст/год.
Пг = nпг·( nпН-1 + nпН-2) = 3·(1+3) = 12 ст/год
Мр = Пг/По = 12/27 = 0‚44.
Складування арматурних виробів виконується в штабелях згідно норм технологічного проектування підприємств збірного залізобетону. Норми складування арматурних виробів наведені в таблиці 12.
Таблиця 12.
Норми складування арматурних виробів
№ |
Назва показника |
Одиниці вимірювання |
Норма |
1.
2. |
Запас у формувальному цеху (лінії) арматурних сіток і каркасів, в тому числі просторових Середня маса арматурних виробів‚ які розміщуються горизонтально на 1м2 площі при зберіганні їх у формувальному цеху (з урахуванням проходів) із сталі діаметром: - до 12 мм - від 14 до 25 мм - від 25 до 40 мм |
год
кг кг кг |
4
100 500 1500 |
Нормативна площа для складування запасу напружуваної арматури Н-1 у штабель з урахуванням проходів визначаємо:
SН-1ш = nН-1ш·mН-1/(qН-1·Кп) = 12·4,25/(100·1‚5) = 0,34 м2 ;
SН-2ш = nН-2ш·mН-2/(qН-2·Кп) = 36·2,95/(100·1‚5) = 0,71 м2 ‚
де nН-1ш, nН-2ш – кількість напружуваних стержнів Н-1 і Н-2 :
nН-1ш = ТшּnпгּnН-1п = 4ּ3ּ1 = 12 шт ; nН-2ш = ТшּnпгּnН-1п = 4ּ3ּ3 = 36 шт ,
де Тш – період роботи лінії, на який розраховується запас арматурних виробів у штабелі ;
nН-1п, nН-2п – кількість стержнів Н-1 у плиті ;
mН-1, mН-2 – маса напружуваного стержня ;
qН-1, qН-2 – середня маса арматурних виробів‚ які розміщуються на 1м2 з урахуванням проходів ;
Кп – коефіцієнт‚ який враховує площу проходу між штабелями арматурних виробів.
Довжину штабеля приймаємо рівною довжині напружуваного стержня
lН-1ш = lН-1 = 5‚78 м ; lН-2ш = lН-2 = 5‚78 м. Приймаю lН-1ш = lН-2ш = 4,8 м.
Розрахункова ширина штабеля
bН-1ш = SН-1ш/l Н-1ш = 0,34/4,8 = 0,07 м. Приймаю bН-1ш = 0,25 м.
bН-2ш = SН-2ш/l Н-2ш = 0,71/4,8 = 0,15 м. Приймаю bН-2ш = 0,25 м.
Розрахункова висота штабеля
hН-1ш = nН-1ш··dН-12/(4·bН-1ш·Кп) = 12·3‚14·0,0122/(4·0‚25·0‚785) = 0‚007 м
hН-2ш = nН-2ш··dН-22/(4·bН-2ш·Кп) = 36·3‚14·0,012/(4·0‚25·0‚785) = 0‚014 м
де Кn – коефіцієнт пустотності штабеля‚ Кn=0‚785.
Приймаю hН-1ш = 0,012 м і hН-2ш = 0,02 м.
Нормативна площа для складування запасу арматурних сіток С-1 у штабелі без урахування проходів
SС-1ш = Тш·nпг·nС-1п·mС-1/(qС-1·Кп) = 4·3·2·0,82/(100·1‚5) = 0,13 м2 ;
де nС-1ш – кількість сіток у плиті ;
mС-1 – маса сітки С-1 ;
qС-1 – середня маса сіток‚ які розміщуються на 1м2 площі.
Площа однієї сітки
SС-1 = lС-1·bС-1 = 1‚48·0‚3 = 0‚44 м2.
Розрахункова кількість штабелів для арматурних сіток
nС-1ш = SС-1ш/SС-1 = 0‚13/0‚44 = 0‚30 шт.
Приймаю один штабель із розмірами у плані‚ що дорівнює розмірам сітки: 1‚480‚3 м.
Кількість сіток у штабелі
nС-1шт = Тш·nпг·nС-1п/nС-1ш = 4·3·2/1=24 шт.
Розрахункова висота штабеля
hС-1ш = (d1+d2)· nС-1шт = (0‚004+0‚005)·24 = 0‚216 м. Приймаю hС-1ш = 0‚25 м.
Схема організації робочого місця поста формування приводиться на рис. 3. Пост обслуговується ланкою у складі двох формувальників ІІІ розряду, вони виконують наступні операції:
Очищений і змащений піддон формувальник і машиніст крана за допомогою автоматичних захватів транспортують на пост армування.
Формувальник і машиніст крана встановлюють піддон на один з трьох стендів поста армування.
Формувальники вкладають на піддон нижні опорні сітки С-1.
Стержні з висадженими кінцевими анкерами в кількості двох штук формувальники вкладають на струмопровідні контакти установки СМЖ-129Б. При цьому кінці стержня довжиною не менше 400 мм повинні знаходитися поза зоною нагрівання. Тривалість нагрівання стержнів Н-1 становить 2,4 хв, Н-2 – 2 хв.
Формувальники беруть стержні за холодні кінці‚ знімають їх з нагрівальної установки переносять і укладають в пази упорів піддона. При охолодженні стержні скорочуються, анкери притискаються до упорів, в стержнях виникає попереднє напруження. Операція підлягає контролю.