2.1.3 Тривалість зайнятості ямної камери

Тривалість зайнятості ямної камери Т_к визначається тривалістю її завантаження‚ розвантаження‚ попередньої витримки і режимом тепловологісної обробки виробу:

Т_к = t_з + t_в + t_н + t_і + t_о + t_р ‚

де t_р і t_з – відповідно тривалість розвантаження і завантаження камери ; t_в – тривалість попереднього витримування (2 год) ; t_н – тривалість нагрівання (3‚5 год) ; t_о – тривалість охолодження (2 год).

Тривалість завантаження і розвантаження ямної камери залежить від її місткості. Місткість камери визначається розміщенням кількості виробів у плані камери і по її висоті.

Таблиця 5

Можливе розміщення виробів у ямній камері

Кількість виробів по ширині камери	Кількість виробів по висоті камери
	4	5	6
1 2 3	4 8 12	5 10 15	6 12 18

Кількість виробів у ямній камері приймається кратною кількості виробів‚ які формуються за добу. Згідно таблиці 5 приймаю камеру‚ в якій розміщується 4 піддони по висоті і 3 по ширині. Тоді кількість форм в камері

n_ф^к = 3 · 4 = 12 шт.

Кількість камер n^к = n_п^д / n_ф^к = 48 / 12 = 4 шт.

Тоді тривалість завантаження і розвантаження

t_з = t_p = n_ф^к · Т_г = 12 · 20=240 хв або 4 год.

Т_к = t_з + t_в + t_н + t_і + t_о + t_р = 4 + 2 + 3,5 + 6,5 + 2 + 4 = 22 год.

Отже тривалість зайнятості ямної камери становить 22 год.

2.1.4 Форми та їх технологічна характеристика

Тривалість обороту форми Т_о враховує час‚ необхідний для виконання всіх стадій виготовлення виробу

Т₀=Т_р+Т_а+Т_ф+Т_к‚

де Т_р – тривалість розпалублення‚ чищення і змащення форми (Т_р = Т_r = 20 хв) ;

Т_а – тривалість армування виробу напружуваною арматурою‚ приймаємо з умови тривалості нагрівання і охолодження стержнів: Т_а = 3·Т_r = 3·20 = 60 хв ;

Т_ф – тривалість формування плити (Т_ф = Т_r = 20 хв) ;

Т_к – тривалість зайнятості камери (Т_к = 22 год = 1320 хв).

Т₀ = Т_р+Т_а+Т_ф+Т_к = 20+60+20+1320 = 1420 хв.

Коефіцієнт оборотності форми:

К_ф^о = N_т·Т_з·60 ⁄ Т₀=3·8·60 ⁄ 1420=1‚01 об/добу.

Враховуючи‚ що формування плит виконується в 2 зміни‚ то приймаємо К_ф^о = 1 об/добу.

Кількість форм‚ що знаходиться в експлуатації

n_ф^е = N_з·Т_з·60 /(T_r· К_ф^о) = 2·8·60/(20·1)=48 шт.

Маса піддонів‚ що знаходяться в експлуатації

m_ф^е = m_ф· n_ф^е = 2‚8·48 = 134,4 т.

Питома формомісткість виробництва

q_ф^в = m_ф^е/П_л^р = 134400/14330 = 9‚4 кг/м³.

Формомісткість повинна складати не більше 15 кг/м³.

Питома матеріаломісткість піддона:

q_ф^м = m_ф/V_п^б = 2‚8/1‚01 = 2‚8 т/м³.

2.1.5 Ремонт та складування форм

Термін експлуатації форми та період її ремонту визначається кількістю виконаних нею обертів на рік.

Таблиця 6

Рекомендована оборотність служіння і ремонту форми

Тип форми	Нормативна оборот­ність форм при ТО, Фон	К-сть оборотів форми до ремонту
		поточного, Фок	капітального, Фоб
1. Рухома - з шарнірним кріпленням бортів ; - піддон з бортоснащенням. 2. Нерухома - з шарнірним кріпленням бортів.	1000 1000 1000	50-70 80-100 60-80	550 650-700 650

Річна оборотність форми:

Ф_о^р = N_д·К_ф = 253·1 = 253 об/рік.

Нормативний термін служби форми

Т_ф^н = Ф_о^н/Ф_о^р = 1000/253 = 3‚9 років.

Період поточного ремонту

Т_ф^б = Ф_о^р / Ф_о^б = 253/90 = 2‚8 рази/рік.

Період капітального ремонту

Т_ф^к = Ф_о^р / Ф_о^к = 253/650 = 0‚39 раз/рік.

Кількість форм‚ що повинна бути в резерві чи на ремонті згідно [1] становить 5% від форм‚ що знаходяться в експлуатації.

n_ф^р = 0‚05· n_ф^е = 0‚05·48 = 2‚4 шт.‚ приймаємо n_ф^р =3 шт.

Площа необхідна для складування цих форм згідно [1] становить 20 м² на кожні 100 т форм‚ що знаходяться в експлуатації.

Площа складу форм

S_ф^с = 20·m_ф^е/100 = 20·134‚4/100 = 26‚88 м².

Приймаю площадку довжиною l_с = 8 м і шириною b_с = 3 м.

Площа‚ необхідна для виконання поточного ремонту форм складає 30м² на кожні 100 т форм‚ що знаходяться в експлуатації.

S_ф^р = 30·m_ф^е/100 = 30·134‚4/100 = 40‚32 м².

Приймаю площадку довжиною l_р = 8 м і шириною b_р = 5 м.