3. Показники та оцінка фінансового стану підприємства.

Фінансовий стан підприємства – це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів фінансової системи, фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів, характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.

Під фінансовим станом підприємства розуміють ступінь забезпеченості підприємства необхідними фінансовими ресурсами для здійснення ефективної господарської діяльності та своєчасного проведення грошових розрахунків за своїми зобов’язаннями.

Комплексна оцінка фінансового стану виконується за допомогою спеціальних інструментів (фінансові коефіцієнти або індекси) – показників, що характеризують потенційну і фактичну можливість підприємства розрахуватися за поточними зобов’язаннями, а також його фінансову стійкість в довготривалій перспективі. Результативність роботи підприємства розглядається як з позиції ефективності використання окремих видів ресурсів (трудових, матеріальних і фінансових), так і з позицій його положення на ринку цінних паперів.

Мета такої оцінки – більш докладна характеристика майнового і фінансового стану суб’єкту господарювання, результатів його діяльності в минулому звітному періоді, а також можливість розвитку суб’єкта на перспективу. Він конкретизує, доповнює і розширює окремі процедури експрес аналізу. При цьому ступінь деталізації залежить від бажання аналітика.

В загальному вигляді програма поглибленого аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства може виглядати наступним чином :

1. Попередній огляд економічного та фінансового становища суб’єктів господарювання.

1.1. Характеристика загальної направленості фінансово-господарської діяльності.

1.2. Виявлення „хворих” статей звітності.

2. Оцінка і аналіз економічного потенціалу суб’єкту господарювання .

2.1. оцінка майнового стану .

2.1.1. побудова аналітичного балансу.

2.1.2. вертикальний аналіз балансу.

2.1.3. горизонтальний аналіз балансу.

2.1.4. аналіз якісних зрушень в майновому стані.

2.2. оцінка фінансового стану.

2.2.1. оцінка ліквідності та платоспроможності.

2.2.2. оцінка фінансової стійкості.

3. оцінка та аналіз результативності фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання.

3.1. оцінка виробничої (основної) діяльності.

3.2. аналіз рентабельності.

3.3. оцінка становища на ринку цінних паперів.

Система аналітичних показників (коефіцієнтів) - провідний елемент аналізу фінансового стану, який застосовується різними групами користувачів.

Відомі десятки цих показників, тому для зручності вони поділяються на декілька груп. Частіше всього виокремлюють 5 груп показників по наступним напрямкам фінансового аналізу.

1. Аналіз ліквідності. Показники цієї групи дозволяють описати та проаналізувати можливість підприємства відповідати за свої поточні обов’язки. В основу алгоритму розрахунку цих показників закладена ідея співставлення поточних активів (оборотних засобів) з короткостроковими пасивами. В результаті розрахунку встановлюється, чи в достатній мірі забезпечене підприємство оборотними засобами, які необхідні для розрахунків з кредиторами по поточних операціях. Оскільки різні види оборотних засобів володіють різною ступінню ліквідності (властивістю швидкої конвертації в абсолютно ліквідні засоби – грошові кошти), розраховують декілька коефіцієнтів ліквідності.

2. Аналіз поточної діяльності. З позиції коло оберту засобів діяльність будь-якого підприємства є процесом безперервної трансформації одних видів активів в інші :

... ГК СС НВ ГП ЗР ГК...

ГК – грошові кошти

СС – сировина на складі

НВ – незавершене виробництво

ГП – готова продукція

ЗР – засоби в розрахунках

Ефектність поточної господарської діяльності підприємства може бути оцінена тривалістю операційного циклу, яка залежить від оборотності засобів в різних видах активів. При інших умовах прискорення обортаємості засвідчує про підвищення ефективності. Тому основними показниками цієї групи є показники ефективності використання матеріальних, трудових, фінансових ресурсів : виробітку, фондовіддача, коефіцієнти обертаємості засобів в запасах та розрахунках.

3. Аналіз фінансової стійкості. За допомогою цих коефіцієнтів оцінюють склад джерел фінансування та динаміку співвідношень між ними. Аналіз базується на тому, що джерела засобів розрізняються за рівнем ціни капіталу, ступінню доступності, рівнем надійності, ступінню ризику та інш.

4. аналіз рентабельності. Показники цієї групи призначені для оцінки загальної ефективності вкладення засобів в дане підприємство. На відмінц від показників другої групи тут абстрагуються від конкретних видів активів, а аналізують рентабельність капіталу в цілому. Основними показниками тому є рентабельність сукупного капіталу та рентабельність власного капіталу.

5. Аналіз положення та діяльності на ринку цінних паперів. В межах цього аналізу виконують просторово-часові співставлення показників, які характеризують положення підприємства на ринку цінних паперів : дивідендний дохід, дохід на акцію, цінність акції та інш. Цей фрагмент аналізу виконується головним чином в компаніях, які зареєстровані на біржах цінних паперів та які реалізують там свої акції. Будь-яке підприємство, що має вільні грошові кошти та бажання вкласти їх в цінні папери, також орієнтується на показники цієї групи.

Різноманіття факторів поділяє і саму стійкість по видах. Так, стосовно до підприємства вона може бути в залежності від факторів, що впливають на неї, - внутрішній та зовнішній, загальною (ціновою), фінансовою.

• Внутрішня стійкість – це такий загальний фінансовий стан підприємства, при якому забезпечується стабільно високий результат його функціонування. В основі його досягнення лежить принцип активного реагування на зміну внутрішній і зовнішніх факторів.

• Зовнішня стійкість підприємства зумовлена стабільністю економічного середовища в межах якого здійснюється його діяльність. Вона досягається відповідною системою управління ринковою економікою в масштабах всієї країни.

• Загальна стійкість підприємства – це такий рух грошових потоків, який забезпечує постійне перевищення поступлення засобів (доходів) над їх витрачанням (витратами).

• Фінансова стійкість – це додавання стабільного перевищення доходів над витратами, забезпечує вільне маневрування грошовими коштами підприємства і шляхом ефективного їх використання сприяє безперебійному процесу виробництва та реалізації продукції. Тому фінансова стійкість формується в процесі всієї виробничо-господарської діяльності і є головним компонентом загальної стійкості підприємства.

Аналіз стійкості фінансового стану на ту чи іншу дату дозволяє відповісти на запитання: наскільки правильно підприємство управляло фінансовими ресурсами на протязі періоду, що передував цій даті. Важливо, щоби стан фінансових ресурсів відповідав вимогам ринку і потребам розвитку підприємства, оскільки недостатня фінансова стійкість може привести до неплатоспроможності підприємства і відсутності в нього засобів для розвитку виробництва, а надлишкова – перешкоджати розвитку, збільшуючи витрати підприємства надлишковими запасами та резервами. Таким чином, суть фінансової стійкості визначається ефективним формуванням, розподіленням та використанням фінансових ресурсів, а платоспроможність виступає її зовнішньою проявою.

Зовнішньою формою стійкості підприємства є його спроможність розвиватися в умовах певного внутрішнього та зовнішнього середовища. Для цього воно повинно володіти гнучкою структурою фінансових ресурсів та за необхідністю мати можливість притягати займані засоби, тобто бути кредитоспроможним.

Отже, так як стабільність фінансового стану підприємства залежить від правильності і доцільності вкладення фінансових ресурсів в активи, тому для його оцінки необхідно передусім вивчити та проаналізувати структуру майна і джерела його утворення, причини зміни складових майна і джерел. Особлива увага при цьому приділяється вивченню тих причин, що негативно впливають на фінансовий стан підприємства.

Методика аналізу:

За даними балансу (форма 1) складається агрегований баланс – згрупований баланс(таблиця 1) для цілей аналізу і визначається :

Таблиця 1