Задача 6

Визначити коефіцієнт економії енергетичних ресурсів та коефіцієнту значності резерву економії кожної складової, якщо задані площа зернових F = 500 га, урожайність за технологічними картами U_н = 40 ц/га, та фактична U_ф = 28 ц/га, фактична витрата дизельного пального В_ф 51 т, частка трактористів-машиністів з недостатньою кваліфікацією f = 40 %. В розрахунках прийняти нормативну витрату пального – b = 88 кг/га; втрату пального в наслідок недостатньої кваліфікації b = 0,1.

Розв’язання:

1. Нормативна витрата дизельного пального:

т.

2. Фактична витрата дизельного пального на один гектар:

кг/га.

3. Понаднормативна витрата дизельного палива:

т.

4. Витрата палива кваліфікованими трактористами-машиністами:

,

де b – втрати нафтопродуктів внаслідок недостатньої кваліфікації, b = 0,1.

Після підстановки числових значень отримаємо:

т.

5. Тоді витрати дизельного палива некваліфікованими трактористами-машиністами:

т.

6. Втрати пального внаслідок недостатньої кваліфікації:

т.

7. Втрати пального внаслідок несправності техніки та недотримання технології:

т.

8. Коефіцієнт можливої економії енергетичних ресурсів:

.

9. Коефіцієнт значимості економії за рахунок підвищення кваліфікації робітників:

.

10. Коефіцієнт значимості економії за рахунок дотримання технології та підтримання стану техніки:

.

Задача 7

Знайдемо необхідну кількість аміачної селітри для вирощування жита плановою врожайністю 25 ц/га, при попереднику – цукровому буряку (аналогічно знаходимо потребу в суперфосфаті та калійній солі).

Важливим аспектом в системі програмування є оптимізація режиму мінерального живлення культури. Для цього уточнюють динаміку рухомих сполук поживних речовин у ґрунті — азоту, фосфору, калію, винос їх прогнозованою врожайністю культури. На цій основі розраховують потребу в поживних речовинах на запрограмовану врожайність користуючись формулою:

де Н — норма внесення з добривами конкретної поживної речовини, кг/га;

У — планова врожайність культури, У =2,5т/га;

В — винос поживної речовини (азоту) з ґрунту урожаєм основної та побічної продукції, основної продукції В=29 кг/т;

М — вміст доступних форм даної поживної речовини в ґрунті, М=28 кг/га;

К_г, К_д — коефіцієнти використання поживної речовини відповідно з ґрунту і добрив, К_г=0,6 К_д =0,8 (додаток Д, табл. 10).

У разі внесення разом з мінеральними добривами соломи або листостеблової маси формулу доповнюють виразом, що показує використання рослинами доступних форм даної поживної речовини з післяжнивних решток:

де Д_о — маса післяжнивних решток, (додаток Д, табл. 11) Д_о=2,35 т/га;

П_о — вміст поживної речовини в післяжнивних рештках, (додаток Д, табл. 11) П_о=45 кг/т;

К_о — коефіцієнт використання даної поживної речовини з післяжнивних решток, К_о=0,45 (додаток Д, табл. 10).

Тоді

_{Тоді норма внесення добрив становитиме (додаток Д, табл. 10):}

Отже, для збільшення планового врожаю жита на 5 ц/га необхідно внести 211 кг/га аміачної селітри, 215 кг/га суперфосфату та 95 кг/га каліної солі.