Заняття 51. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності Питання, що виносяться на обговорення:

1. Поняття та види зовнішньоекономічної діяльності.

2. Принципи зовнішньоекономічної діяльності.

3. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності.

4. Правовий режим зовнішньоекономічної діяльності.

5. Правила ІНКОТЕРМС.

6. Ліцензування та квотування зовнішньоекономічної діяльності.

7. Зовнішньоекономічний договір: поняття і види, зміст, форма, порядок укладання, зміни та розірвання.

8. Види зовнішньоекономічних договорів.

9. Арбітражне застереження у зовнішньоекономічних договорах.

Типові ситуацій та завдання, які можуть розглядатися на практичному (семінарському) занятті:

Завдання 1. Складіть проект:

• Зовнішньоекономічного контракту.

• Бартерного договору у зовнішньоекономічній діяльності.

Завдання 2. Розгорнуте конспектування (рецензування) нормативно-правового акту з|із| критичними коментарями і аргументованою оцінкою його основних положень|становище| і головної ідеї: проаналізуйте ст..4 ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 року. Як дана норма обґрунтовує механізм стягнення заборгованості за ЗЕД договорами?

Завдання 4. Аналіз-узагальнення даних та інформації: якщо суб’єкт ЗЕД не встигає зарахувати іноземну валюту протягом 180 днів з моменту митного оформлення, то яким є наслідок перевищення зазначеного строку? Що йому слід зробити?

Завдання 5. Аналіз-узагальнення даних та інформації: чи можуть виконуватись зобов’язання за зовнішньоекономічними договорами не тільки в грошовій формі, а й іншими способами, зокрема шляхом зустрічної поставки товару? Проаналізуйте з цього приводу питання Інструкцію НБУ «Про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями (п.2.5)»?

Завдання 7. Аналіз судової та іншої практики: як на вашу думку повинна бути вирішена колізія про незастосування норм ЦК України про зарахування у відносинах публічного характеру, зокрема обов’язок експортера повернути валютну виручку в Україну (дивись Лист ДПА України від 05.05.2001р.)? Як це питання вирішується судовою практикою, в тому числі ВГС України?

Завдання 8. Розв’яжіть типову ситуацію. В січні 2008 року АТ «П» звернулося до господарського суду з позовом про визнання недійсним рішення ДПІ у м. Тернополі в частині нарахування пені за несвоєчасне повергнення валютної виручки в розмірі 260 645, 21 грн.

За укладеним зовнішньоекономічним договором АТ «П» та його партнер-нерезидент як форму виконання своїх зобов’язань обрали не проведення розрахунків, а шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до вимог ст. ст.601, 602 ЦК України допускається припинення зобов’язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, а тому рішення ДПІ в м. Тернополі є неправомірним.

Податкова інспекція заперечувала проти позову, стверджуючи, що ненадходження у встановлені строки (180 днів) на рахунок позивача виручки в іноземній валюті за надані експортні послуги, є порушенням Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а зарахування ж зустрічних однорідних вимог за зовнішньоекономічним договором суперечить валютному законодавству.

Проаналізуйте положення норм публічного (ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті») та приватного (ЦК України) права в частині порядку та механізму здійснення розрахунків в іноземній валюті за ЗЕД договорами.

Як дане питання висвітлене в судовій практиці? Проведіть короткий аналіз такої практики Вищого Господарського Суду України.

Розкрийте інститут зарахування зустрічних однорідних вимог в цивільному та господарському законодавстві.

Яке рішення повинен прийняти господарський суд?

Завдання 8. Розв’яжіть типову ситуацію. Суб’єкт підприємницької діяльності В. уклав договір купівлі-продажу із іноземним контрагентом – компанією «В». договір було складено на англійській мові, у ньому містилися преамбула із зазначенням певних назв і місцезнаходження контрагентів, предмет договору, кількість та якість товару, ціна товару в доларах США та порядок оплати. При цьому останнє застереження договору передбачало, що товар оплачується в євро.

Які нормативно-правові акти та договори регламентують порядок укладання договорів купівлі-продажу з іноземними контрагентами?

Чи всі істотні умови містить описаний вище договір купівлі-продажу?

Які наслідки тягне за собою невідповідність змісту договору вимогам закону?

Чи може в зовнішньоекономічному договорі відрізнятися валюта ціни та валюта платежу (розрахунку)?

Завдання 8. Розв’яжіть типову ситуацію. За договором купівлі-продажу українська компанія «П.» продала іноземному контрагенту 10000 тон пшениці загальною вартістю 130000 доларів США. Товар було відвантажено покупцеві, про що свідчить вантажна митна декларація від 10 березня. Оплата товару мала бути проведена 10 травня. Проте, станом на 10 червня на банківський рахунок продавця зазначені кошти не надійшли.

В який строк, згідно чинним законодавством України, мають проводитися розрахунки за зовнішньоекономічними договорами?

Які санкції передбачає чинне законодавство за порушення встановлених строків?

Яких заходів має вжити українська компанія «П.» за такої ситуації?

Завдання 9. Розв’яжіть типову ситуацію. Іноземна акціонерна компанія (ІАК) вирішила заснувати в Україні дочірнє підприємство з 100% іноземним капіталом.

Яка організаційно-правова форма може бути використана в даному випадку?

Чи присутні в даному випадку всі характерні ознаки зовнішньоекономічної діяльності?

В чому полягатиме специфіка такого підприємства?

Що необхідно зробити ІАК для створення свого дочірнього підприємства на території України?