3.Управління безпекою життєдіяльності.

Система управління безпекою життєдіяльності є сукупністю органів управління державної влади і громадських організацій, що виконують функції, пов'язані з забезпеченням безпеки і захисту населення і тери­торій, попередженням, реагуванням і діями в небезпечних і надзвичай­них ситуаціях. В основу діяльності всіх структур покладено державну Концепцію безпеки життєдіяльності, основу якої складає Конституція України і Закони України.

Система управління БЖД в Україні будується на наступних 3 рівнях:

• державному;

• соціальному;

• індивідуальному.

На державному рівні система управління БЖД формується на рів­нях відповідних комісій Верховної Ради України й органів при Пре­зиденті України, що діють через місцеві органи влади. Безпосередньо виконавчі функції виконує Кабінет Міністрів України і відповідні мі­ністерства. На рис. 8.3 зображено спрощену схему структури управління.

Рис. 8.3. Схема структури управління БЖД в Украіні

Найбільш розвинену систему управління безпекою життєдіяль­ності подано структурою Міністерства надзвичайних ситуацій. У ній присутні практично всі служби, що мають оперативно і стратегіч­но реагувати на події, які відбуваються в Україні та за її межами. У структуру МНС України ввійшли управління пожежної безпеки, державний фонд страхування документації.

На соціальному рівні питаннями БЖД займається міліція, місцеві правові виконавчі органи влади, середні спеціальні і державні навчаль­ні заклади, керівники підприємств, громадські організації. Значна роль у цьому приділяється родині. Дуже багато у вирішенні питань БЖД на соціальному pівні залежить від культури сімейних відносин, освіти та виховання. Засоби масової інформації на місцевому регіональному рівні допомагають у вирішенні цих важливих питань.

На індивідуальному рівні вирішення питань БЖД цілком визнача­ється знаннями і досвідом індивідуума, а тому управління БЖД здійсню­ється мозком людини. Його якість буде багато в чому визначатися діями і вчинками людини, станом її здоров'я, в тому числі психіки.

Систему управління БЖД необхідно формувати, починаючи з інди­відуального рівня, що визначається генетично закладеною программою.

4.Стратегічний розвиток України у світі завдань забезпечення сталого розвитку людства.

Сталий розвиток суспільства – це сучасна найбільш поширена концепція взаємодії суспільства і природи, якою зараз керуються передові країни світу. [19]

Фахівці ООН розробили методику визначення індексу людського розвитку, який складається з трьох компонентів: тривалості життя, рівнів освіти (письменності та охоплення навчанням), а також мате­ріального добробуту населення. Ці складові вводять у загальні роз­рахунки за спеціальними формулами і одержують зведений ІЛР кожної країни. ІЛР розраховується як середнє зважене індексів ви­мірів людського розвитку (довголіття характеризується одним показ­ником, освіченість - двома, матеріальний добробут - одним):

де:

М_j і m_j - максимальне та мінімальне значення показників люд­ського розвитку;

Х_j : Х₁ - очікувана тривалість життя при народженні (мінімальне значення - 25 років, максимальне - 85 років):

Х₂ - грамотність дорослого населення (0% і 100%);

Х_з - повнота обсягу навчанням в початковій, середній та вищій школах (0% і 100%);

Х₄ - спеціальний індикатор матеріального добробуту, розрахову­ється як десятковий логарифм реального валового внутрішнього продукту (ВВП) на душу населення (100 і 40000 доларів);

α_j - коефіцієнти вагомості показників, підібрані таким чином, щоб три виміри людського розвитку мали рівну вагу (α₁ = 1/3, α₂ = 2/9, α₃ = 1/9, α₄ = 1/3).

Для кожної країни ІЛР є відносною величиною від 0,000 до 1,000. Рівень ІЛР, який складає від 0,8 до 1, вважається високим, від 0,5 до 0,8 - середнім, менше 0,5 - низьким. Місця країн у загальносві­товому рейтингу визначаються за зменшенням цих показників.