Література

1. Ролкер Я.М., Устинова Е.С., Еналиева Т.М. Практическая методика обучения иностранному язику: Учеб. пособие. – М.: Академия, 2000. – 264 с.

2. Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах: Підручник./ Кол. авторів під керівн. С.Ю.Ніколаєвої. – К.: Ленвіт, 2002. – 328 с.

3. Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах: Підручник / Під кер. С.Ю. Ніколаєвої. – К.: Ленвіт, 1999. – 320 с.

4. Пассов Е.И. Коммуникативное иноязычное образование. Концепция развития индивидуальности в диалоге культур. – Липецк, 1998. – 161 с.

5. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів та спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов. іноземні мови: 2-12 класи, 5-12 класи (2-га іноземна мова). – К.: Перун, 2005. – 208 с.

6. Скляренко Н.К., Онищенко Е.И., Захарова С.Л. Обучение речевой деятельности на английском языке в школе. – К.: Радян. школа, 1988. – 150 с.

7. Соловова Е.Н. Методика обучения иностранным языкам. базовый курс лекций: Пособие для студентов пед.вузов и учителей. – М.: Просвещение, 2002. – 239 с.

8. Сучасна технологія навчання іноземного матеріалу в середніх навчальних закладах/ Під ред.. С.Ю. Ніколаєвої. – К.: Ленвіт, 1996. – Вип.2. – 97 с.

9. Щукин А.Н. Обучение иностранным языкам: Теория и практика: Учебное пособие для преподавателей и студентов. 2-е изд., испр. и доп. – М.: Филоматис, 2006. – 480 с.

Розробка розгорнутих планів-конспектів занять – один із найголовніших видів роботи студента під час педпрактики. Складанню плану-конспекту передує значна за обсягом і складна за своєю структурою підготовча робота.

Як уже згадувалося у Розділі ІІ, розробка плану-конспекту практичного заняття відбувається під керівництвом та за безпосередньої участі вчителя-предметника, який надає план конкретного уроку згідно з календарним плануванням, пояснює його місце у тематичному циклі та завдання, які мають бути вирішені на уроці; визначає домінанту заняття – тренування у спілкуванні чи практика у спілкуванні; допомагає у доборі навчального матеріалу; дає поради щодо використання ефективних технологій і прийомів навчання.

Під час самостійної розробки плану-конспекту уроку з іноземної мови студент-практикант має також зважати на такі фактори, як: вікові особливості учнів; рівень підготовки учнів певного класу; наявне матеріальне забезпечення; принципи навчання іноземної мови у ЗОШ; вимоги до сучасного уроку з іноземної мови; наявність чи відсутність скованості у пізнавальній діяльності учнів; сучасні методи й ефективні методичні прийоми, з яких можна обрати саме ті, що найповніше відповідають цілям заняття.

Студент ретельно вивчає рекомендовані матеріали, підручники й посібники, добирає допоміжні засоби навчання і за запропонованою схемою (див. Додаток 2) складає проект плану-конспекту уроку, у якому намагається втілити рекомендації вчителя-предметника та власні знання й ідеї.

Отже, у своєму плані-конспекті студент зазначає тип уроку, тему та цілі (практична, загальноосвітня, розвиваюча, виховна), засоби навчання. Кожен урок має свій початок, основну частину і заключну.

Початок уроку, крім організаційного моменту, під час якого виясняється готовність класу до роботи та повідомляється мета уроку, слугує для введення учнів у мовне середовище і створення позитивного психологічного клімату в класі та установки на активну діяльність під керівництвом учителя.

Основна частина заняття включає перевірку рівня засвоєння введеного раніше матеріалу та подачу нового; тренування у спілкуванні, під час якого відбувається автоматизація мовленнєвих дій на рівні фрази та понадфразової єдності; практику у спілкуванні, коли учні вирішують розумово-мовленнєві завдання в різних видах мовленнєвої діяльності – аудіюванні, говорінні, читанні чи письмі.

Домашнє завдання може подаватися окремими частинами впродовж уроку, коли це логічно пов’язано з певним етапом (наприклад, робота над фонетичним аспектом, додатковим словником тощо), або в кінці заняття з поясненням, якщо це необхідно, способу виконання того чи іншого завдання.

Заключна частина заняття зазвичай присвячена підведенню підсумків – аналізу й оцінці проведеної роботи, заохоченню учнів, виховним моментом при наявності проблем у пізнавальній діяльності чи поведінці протягом уроку окремих учнів, а також окресленню завдань на наступні уроки.

Розроблений проект плану-конспекту уроку обговорюється з груповим керівником-методистом, доопрацьовується з урахуванням його зауважень і рекомендацій, і чистовий варіант подається йому на підпис, після чого студент допускається до проведення заняття.

Для звіту студент-практикант готує один розгорнутий план-конспект залікового уроку з англійської мови та комплект наочності з методичними рекомендаціями.

Ведення журналу педпрактики – важлива складова педагогічної практики, оскільки тут документується вся діяльність студента під час практики. Журнали педагогічної практики студенти отримують на настановчій конференції і щодня заповнюють його рубрики, починаючи з титульної сторінки, на якій вказується курс, прізвище, ім’я та по-батькові студента і групового методиста.

Журнал педагогічної практики разом з іншою звітною документацією подається методистові на перевірку протягом першого тижня після закінчення педпрактики і є підставою для підготовки ним звіту про роботу групи.