Міністерство охорони здоров’я україни

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О.БОГОМОЛЬЦЯ

“Затверджено”

на методичній нараді кафедри педіатрії №4

Завідувач кафедри

академік НАМН України,

професор В.Г. Майданник ___________

(підпис)

“______” _____________ 2011 р.

Методичні рекомендації для студентів

Навчальна дисципліна	Педіатрія, дитячі інфекції
Модуль №1	Педіатрія
Змістовий модуль №4	Диференційна діагностика найбільш поширених захворювань органів дихання у дітей. Невідкладна допомога при основних невідкладних станах.
Тема заняття	Диференційна діагностика бронхітів у дітей.
Курс	6
Факультет	Медичний №3

Київ 2011

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 4. ДИФЕРЕНЦІЙНА ДІАГНОСТИКА НАЙБІЛЬШ ПОШИРЕНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ОРГАНІВ ДИХАННЯ У ДІТЕЙ. НЕВІДКЛАДНА ДОПОМОГА ПРИ ОСНОВНИХ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНАХ.

Тема 20. Диференційна діагностика бронхітів у дітей.

1. Актуальність теми:

Гострий бронхіт є однією з найважливіших проблем сучасної педіатрії, оскільки до теперішнього часу його поширеність посідає одне з перших місць в структурі дитячої захворюваності. За статистичними даними, поширеність гострого бронхіту у дітей різних вікових груп коливається в межах від 6,2 до 25% (В.К. Таточенко, 2001; В.Г.Майданник, 2003; Fleming, Elliot, 2007). Заслуговує на увагу те, що останнім часом суттєво збільшується поширеність рецидивуючого (11-38%) та обструктивного бронхіту, особливо серед дітей, які часто хворіють (Ю.К.Больбот, 1996; Ю.Г. Антипкін, 2001; В.Ф. Лапшин, 2002; Loftis, 2006).

Клінічна симптоматологія гострого бронхіту і бронхіоліту є досить дослідженою, але в деяких випадках виникають труднощі при диференціальній діагностиці. За сучасних умов вирішування проблеми точної діагностики бронхіту набуває важливого медико-соціального значення, що пов’язано, по-перше, зі значною поширеністю вказаної патології в дитячому віці, а, по-друге, з неоднозначністю прогнозу при даних захворюваннях. Відомо, що рецидивуючий бронхіт у частини дітей при тривалому перебігу може трансформуватись в бронхіальну астму або хронічний бронхіт (Р.Г.Артамонов, 1988; А.В.Богданова, 1990; А.М.Зосімов, 1993; А.Ф.Мозалевський, 1994; А.В.Малахов, 1997; Ю.Г.Антипкін та спіавт., 2003), а первинний хронічний бронхіт, який сформувався у ранньому віці, приблизно у п’ятої частини хворих має тяжкий прогредієнтний плин та призводить до інвалідизації вже в дитячому віці (Е.П.Антонова, 1996; П.П.Захаров, Н.Н.Розинова, 2001; С.Ю.Каганов, 2003).

2. Конкретні цілі:

• визначати різні клінічні варіанти та ускладнення бронхіту у дітей;

• визначати тактику ведення дитини, хворої на бронхіт;

• демонструвати вміння ведення медичної документації хворих дітей з патологією органів дихання;

• планувати обстеження хворої на бронхіт дитини та інтерпретувати отримані результати;

• проводити диференційну діагностику, ставити клінічний діагноз бронхіту у дітей.

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Назви попередніх дисциплін	Отримані навики
1. Нормальна анатомія 2. Гістологія та ембріологія людини 3. Нормальна фізіологія 4. Пропедевтика педіатрії	Описувати будову дихальної системи організму людини. Знати та визначати особливості будови органів дихання у дітей різного віку. Визначити особливості функціонування дихальної системи у дітей. Знати особливості будови та функціонування дихальної системи у дітей раннього віку. Вміти обстежувати дітей із бронхолегеневою патологією.