Технічна характеристика рН-метра

Найбільш чітке визначення рН розчинів з точністю ±0,02 рН вимірюють на пристрої, який називається рН-метр. Існують різні типи рН-метрів. Дуже зручний в роботі переносний рН-метр - мілівольтметр типу ППМ-ОЗМ1, дозволяючий виробляти вимірювання в межах 2-12 рН.

1 - мілівольтметр зі шкалою в одиницях рН і mV. 2 - ручка вмикання та установлення нуля. 3 - ручка установлення температури. 4 - вісь регулювання напруження. 5 - перемикач типу вимірювань. 6 - коректор нуля. 7 - гніздо для скляного електрода. 8, 9 - гвинти для коливання шкали.	1 - шарик електрода. 2 - пластмасова частина. 3 - пагорбок з азбестовою ниткою. 4 - тубус. 5 - з'єднуючий кабель.

Датчиком величини рН розчину рН-метра являється скляний електрод, електрорушійна сила котрого залежить від концентрації іонів водню в розчині. Потенціал скляного електрода, котрий порівнюється потенціометричне з потенціалом хлорсрібного (допоміжного) електроду, котрий розміщений в центрі датчика і з'єднаний з ним азбестовою ниткою, змоченою насиченим розчином хлориду калія. Комбінований скляний хлорсрібний електрод дуже крихкий і потребує крайньо обережного відношення: не дозволяється доторкатися руками до нижньої кульки 1 електрода, котра являється його активною частиною. При промиванні електрода залишки рідини знімаються з нього легким дотиком фільтрованою бумагою. Тримати електрод можна лише за верхню пластмасову частину 2.

рН-метр ППМ-ОЗМ1 працює тільки в горизонтальному положенні. Пристрій конструктивно зроблений у вигляді блока, в котрому розміщені елементи принципіальної електричної схеми. На верхній внутрішній панелі корпуса пристрою розміщений мілівольтметр 1 з вимірюючою шкалою, відградованої в одиницях рН і мілівольтах. Підйоми управління розміщені на бокових його панелях.

7. Буферні розчини. Типи буферних систем.

         Часто під час експериментальних досліджень у хімії, біології, медицині, у промисловому виробництві виникає потреба забезпечити сталість рН середовища, оскільки внаслідок перебігу хімічних реакцій можуть утворюватись або витрачатись іони Гідрогену. Щоб процес відбувався за сталого значення рН, у розчин вводять буферні системи, які підтримують рН середовища практично незмінним. Фізіологічні рідини організму характеризуються сталим значенням рН. Це досягається як за допомогою фізіологічних ( за участю таких органів, як нирки, печінка, легені, кишки), так і фізико-хімімічних механізмів (завдяки дії буферних систем).

         Буферними системами називають розчини, які здатні зберігати постійну концентрацію іонів Гідрогену, тобто значення рН середовища, при добавлянні до них невеликих кількостей кислоти чи лугу або при розбавлянні їх.

Типи буферних систем

До буферних систем належать суміші, що містять:

•        Слабку кислоту і сіль цієї кислоти, утворену сильною основою, наприклад СН₃СООН + СН₃СООNa (ацетатний буфер);

•        Слабку основу і сіль цієї основи, утворену сильною кислотою, наприклад NH₄OH + NH₄Cl (аміачний буфер);

•        Солі багатоосновних кислот, наприклад NaH₂PO₄ + Na₂HPO₄  (фосфатний буфер);  Na₂CO₃ + NaHCO₃ (карбонатний буфер);

•        Сильну або слабку кислоту (кислотний компонент) і гліцин або луг (основний компонент), наприклад HCl + NH₂CH₂COOH (діапазон рН 1,0-3,7), NH₂CH₂COOH + NаOH (діапазон рН 2,2 – 6,5).