ЛЕКЦІЯ 1

Теоретична

Описова

Функції

політології

Ідеологічна

Пояснювальна

Прогностична

Схема 11. Функції політології

Методологічна функція спрямована на вироблення способів і прийомів аналізу політичних явищ і процесів. Результатом такого пошуку є система принципів і способів раціонального пізнання політичної дійсності.

Теоретична функція – це концентрація, пояснення, поповнення і збагачення наявних політичних знань, розроблення законів і категорій даної науки. Результатом цієї функції є політична теорія.

Описова функція – вивчення, накопичення, опис, систематизація фактів, явищ політичного життя і визначення на їх основі тенденцій та закономірностей політичного розвитку.

Пояснювальна функція – це пошук відповідей на питання політичного життя, зокрема: для чого, чому, за яких причин дані явища чи процеси виникли, чому їм притаманні саме ці, а не інші особливості ?

Прогностична функція – вироблення прогнозів щодо розвитку процесів у політичній сфері. Ця функція відповідає на питання: якою буде політична дійсність у майбутньому і коли потрібно очікувати певних подій.

Інструментальна функція – знаходження відповідей на питання практичної політики, а саме: які слід здійснити дії, прийняти рішення, щоб досягнути бажаного політичного результату?

Світоглядна функція – знаходить вираз у пошуку відповіді на питання про те, яке місце займають політичні явища у системі уявлень людини про суспільство, про світ в цілому, про її місце у системі суспільних відносин і роль у політичних процесах.

Ідеологічна функція це – вироблення, обгрунтування і захист певного політичного ідеалу, який зумовлює стійкість тієї чи іншої політичної системи. Ця функція знаходить свій вираз у пошуку відповіді на питання: до яких суспільних ідеалів слід прагнути? Результатами дослідження у даному випадку буде всебічно обгрунтована політична мета.

Вище зазначалося, що політичну сферу суспільного життя крім політології розглядають під специфічним кутом зору і інші суспільні науки, а саме: філософія, економічна теорія, теорія держави і права, політична історія, соціологія, соціальна психологія, географія і т. д. Для поглиблення нашого уявлення про предмет політології з’ясуємо, яке ж її співвідношення з цими науками? ( див. схему 12 ).

Антропологія

Праксеологія

Політологія

Статистика

Демографія

Теорія політики

Політична ідеологія

Логіка

Етнографія

Теорія соціального

Методологія

Біологія

управління

Екологія

Теорія політичних

Теорія систем

систем

Герменевтика

Кібернетика

Теорія міжнародних

відносин

Теорія держави і

права

Економічна теорія

Політична економія

Філософія

Політична філософія

Соціологія

Політична соціологія

Психологія

Політична психологія

Історія

Політична історія

Географія

Політична географія

(геополітика)

Схема 12. Зв’язки науки про політику з іншими науками

Філософія як загальнометодологічна дисципліна розглядає найбільш загальні питання політики. В межах соціальної філософії тривалий час розвивається особливий напрям – філософія політики, яка займається світоглядним осмисленням політики як соціального феномена. Філософське обґрунтування політики використовується політологією для визначення методології і світоглядної направленості аналізу політичних явищ і процесів.

Економічна теорія, економічно обґрунтовуючи політичні процеси, дозволяє бачити в останніх боротьбу за реалізацію економічних інтересів. В цьому зв’язку економічну науку можна розглядати як одну із методологічних основ політології. В свою чергу, політологія науково обґрунтовує принципи вироблення і здійснення економічної політики, державного регулювання економічних процесів.

Теорія держави має свої предметом основні та загальні закономірності держави, її суті, призначення і розвитку. Таким чином, політологія і теорія держави співпадають в руслі дослідження ролі держави як суспільного інституту, як основного елемента політичної системи суспільства. Однак предметом політології є теорія політики в широкому значенні слова – дослідження будь-яких політичних явищ і процесів. В цьому зв’язку політологія по відношенню до теорії держави виступає як методологічна основа.

Правознавство, як відомо, пов’язане з регулюванням відносин і поведінки людей в процесі суспільного життя, в тому числі і в сфері політики. Політологія ж по відношенню до правової науки є більш загальною теорією, теоретико-методологічною основою останньої. Правознавство керується висновками політології у розробці правових норм. В той же час правова наука вивчає правові механізми розробки і реалізації політичних рішень, без чого не може нормально функціонувати політична влада.

Політична історія досліджує процес розвитку політичного життя суспільства, державних інститутів, партій і рухів. Співвідношення політології і політичної історії визначається тим, що, з одного боку, політична наука допомагає створювати теоретичну базу аналізу реальної еволюції політичних процесів; з іншого – історія і сучасна політична практика служать не тільки визначальними критеріями правильності теоретичних висновків політичної науки, але і основою для нових узагальнень і висновків.

Соціологія і політологія найбільш тісно пов’язані одна з одною. З точки зору об’єкта і методів дослідження політологія і така галузь соціології, як політична соціологія мало різняться між собою. Але залишаються принципові відмінності в предметі їх дослідження. Політологія розглядає політику як процес, який підлягає певним закономірностям. Соціологія політики цей процес вивчає не сам по собі, а його “людський вимір”. ЇЇ цікавить як політика впливає на розвиток людей і їх спільностей.

Соціальна психологія вивчає суспільно-психологічні явища у сфері політики. От чому політологія і соціальна психологія знаходяться одна з одною у партнерських відносинах. В той же час кожна з них по відношенню до іншої виконує методологічну роль. Знання політичних закономірностей дозволяє з’ясувати суть психологічних явищ в сфері політики. І навпаки, знання психологічних закономірностей дозволяє осягнути глибинну суть політичних процесів.

Географія, на перший погляд, слабо пов’язана з політологією. Однак це не так. Географічне середовище, природно-кліматичні умови суттєво впливають на розгортання політичних процесів, історичних подій, долю цілих народів. Тому політологічний аналіз повинен враховувати дані географічної науки.

Політологія розвивається у взаємозв’язку і з науками, безпосереднім предметом яких не є процеси і явища політичної сфери суспільства. Серед них виділяють антропологію,

демографію, етнографію, семіотику та ін.

Особливе співвідношення існує між політологією і формальними науками, наприклад, логікою, кібернетикою, статистикою. Ці науки дають політології кількісні виміри, зразки конструювання абстрактних трактувань політичних явищ і процесів.

На сучасному етапі розбудови суверенної демократичної української державності роль політології постійно зростає, що обумовлено вирішенням широкого кола нових проблем соціально-політичного характеру (див. схему 13 і 14 ).

Специфічність, гострота політичних відносин, складність системи, їх функціонування

Зростання небезпеки наслідків політичної безвідповідальності як у самій країні, так і на міжнародній арені

Посилення політизації всіх сфер життєдіяльності людського суспільства, формування правової держави

Переломний характер розвитку світової цивілізації, необхідність нового політичного мислення і дії

Причини

зростання

ролі

політології

на

сучасному

етапі

Низький рівень політичної культури громадян, державних та політичних діячів

Криза сталінсько-брежнівської системи соціалізму і його командно-

адміністративної системи Складність соціально-

політичних завдань, ускладнення політичних структур в процесі розвитку багатьох країн

Посилення зв’язку і взаємовпливу політики, науки і культури, політики і науково-технічного прогресу

Схема 13. Причини зростання ролі політології в Україні

Виявлення умов, шляхів, принципів консолідації суспільно-політичних сил демократичного вибору

Розробка основних напрямків, форм, методів демократизації політичної системи українського суспільства

		Розкриття шляхів переходу
Аналіз міжнародного
		до правової держави і
досвіду реалізації прав і
		суспільного
свобод громадян стосовно
		самоуправління
до нашої країни