2.13. Вимоги безпеки до лабораторій

Усі роботи, що проводяться в лабораторії, мають бути організовані так, щоб вилучити можливість виникнення вибухонебезпечних сумішей як у всьому приміщенні лабораторії, так і на окремих робочих місцях.

Температура поверхні обладнання та технологічних трубопроводів, до яких можливе дотикання учнів, не повинна перевищувати 45° С. Системи вентиляції та опалення мають забезпечувати відповідні параметри мікроклімату.

Захисні системи, а також заходи від ураження електрострумом у навчальних лабораторіях повинні не допустити

напруги дотику понад 42 В у приміщеннях без підвищеної небезпеки та 12 В — в особливо небезпечних приміщеннях.

Приміщення лабораторії має забезпечуватися автоматичною системою пожежної сигналізації, а також сигналізацією про аварійну ситуацію на лабораторному обладнанні. Конструкції та елементи лабораторного обладнання та апаратури, які можуть стати джерелом небезпеки, повинні мати відповідні знаки безпеки.

Зберігати матеріали і речовини, які використовуються під час проведення лабораторних робіт, слід з урахуванням їх фізичних та хімічних властивостей, а також вимог пожежної безпеки.

У навчальній лабораторії мають бути інструкції з охорони праці, затверджені у встановленому порядку, а також журнали інструктажів.

Учні допускаються до виконання робіт у лабораторіях та навчально-виробничих майстернях тільки після проведення інструктажів з охорони праці та навчання безпечних прийомів праці.

*Примітка. Зміст розділу II доповнюється й уточнюється відповідно до вимог безпеки праці для конкретних виробництв і професій.

Питання до розділу 2

1. Назвіть фізичні та хімічні небезпечні виробничі фактори.

2. Розкажіть про технічні засоби безпеки щодо запобігання виробничому травматизму.

3. Наведіть приклади робіт підвищеної небезпеки, для виконання яких потрібне спеціальне навчання та перевірка знань з питань охорони праці.

4. Розкажіть про зони небезпеки та їх огородження.

5. Назвіть приклади світлової та звукової сигналізації.

6. Наведіть приклади сигнальних фарбувань.

7. Розкажіть про знаки безпеки.

8. Назвіть категорії засобів захисту від небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

9. Розкажіть про засоби колективного захисту та наведіть приклади.

10. Наведіть приклади засобів індивідуального захисту.

11. Яким повинен бути мікроклімат виробничих приміщень ?

12. За якими принципами складають план ліквідації аварій ?

13. Які вимоги висуваються до шляхів евакуації?

14. Розкажіть про основні вимоги безпеки до навчально-виробничих майстерень і лабораторій.

Розділ III. Основи пожежної безпеки

3.1. Характерні причини виникнення пожеж

За останні 5 років в Україні реєструється майже 41 000 пожеж на рік. Кількість загиблих становить понад 200 осіб, серед них близько 150 дітей. Щодня трапляється, в середньому біля 120 пожеж, під час яких гине 5-7 осіб та травмується 4. Збитки від пожеж складають близько 2,0 млрд. грн. на рік.

За даними щорічних аналізів, які проводить Міністерство внутрішніх справ України, основними причинами пожеж на підприємствах є такі:

> необережне поводження з вогнем у побуті; г порушення пожежних норм і правил у технологічних процесах виробництва; г неправильне облаштування систем опалення,

вентиляції, електроустаткування; г- порушення норм і правил зберігання пожежонебезпечних несумісних матеріалів;

> порушення правил користування електрообладнанням;

> невиконання протипожежних заходів щодо обладнання пожежного водозабезпечення, улаштування пожежної сигналізації, забезпечення первинними засобами пожежогасіння;

> використання відкритого вогню факелів, паяльних ламп, паління у заборонених місцях;

> погане знання персоналом основ пожежної безпеки;

> порушення вимог протипожежного інструктажу під час виконання робіт.

Таким чином, абсолютна більшість пожеж виникає безпосередньо з вини людей.

Причиною пожежі також може стати коротке замикання в електричних мережах, струмові перевантаження проводів та електричних машин, великий перехідний опір, розряди статичної та атмосферної електрики, електричні іскри.

При короткому замиканні величина струму в струмопровідних частинах електричних апаратів та машин досягає великих значень, внаслідок чого можливий не тільки перегрів, але й займання ізоляції, розплавлення струмопровідних частин, жил кабелів та проводів.

Найбільш поширеними причинами пожеж на виробництві є такі джерела запалювання, як іскри, що виникають під час роботи двигунів внутрішнього згоряння та електричних двигунів. Вони являють собою розжарені частинки пального або окалини у газовому потоці, які виникають внаслідок неповного згоряння чи механічного винесення горючих речовин та продуктів корозії. Температура такої частинки досить висока, але запас теплової енергії є невеликим, тому що іскра має малу масу. Іскри, утому числі й іскрові розряди статичної електрики, здатні запалити тільки речовини, достатньо підготовлені для горіння, наприклад, газо- та пароповітряні суміші, осілий пил, волокнисті матеріали. Накопиченню і формуванню зарядів статичної електрики сприяє відсутність або неефективність спеціальних заходів захисту, створення електроізоляційного шару відкладень на поверхні заземлення.

Джерелом запалювання горючих речовин може бути електрична дуга або електрична іскра у вигляді крапель металу, що утворюється під час короткого замикання електропроводки, під час електрозварювальних робіт, при плавленні ниток розжарювання електричних ламп загального призначення.

Досить часто пожежонебезпечні ситуації виникають внаслідок утворення іскор, що являють собою розпечені до світіння частинки металу або каміння. Від іскор при ударі у виробничих умовах можуть займатися ацетилен, етилен, водень, металоповітряні суміші, волокнисті матеріали або відкладення дрібного горючого пилу, наприклад у роздільних цехах млинів та круп'яних заводів, сортувальних цехів текстильних фабрик, бавовняне очисних цехів тощо. Найчастіше іскри утворюються під час роботи ударними інструментами і при ударах рухомих елементів механізмів машин по їх нерухомих частинах. Пожежну небезпеку внаслідок тертя найчастіше створюють підшипники ковзання навантажених високооборотних валів, а також транспортні стрічки та приводні паси механізмів.

До джерел відкритого вогню належить і полум'я сірників, необережне поводження з якими часто призводить до пожежі.