Загальні методичні рекомендації підготовки до семінарських занять

Приступаючи до підготовки теми семінарського заняття, студент повинен:

– переглянути тексти лекцій, прочитаних з даного розділу чи теми;

• ознайомитися з планом cемінарського заняття та літературою, рекомендованою викладачем;

• уважно прочитати мету заняття, методичні вказівки та контрольні запитання. Всі разом вони допоможуть визначити основні шляхи висвітлення теми;

• при відборі літератури треба прагнути до ознайомлення з джерелами та монографічною літературою. Посібники, підручники та довідники повинні використовуватися як допоміжна література;

• виступ на семінарі здійснюється в усній формі, конспект відповіді слугує для визначення послідовності у розкритті питання, запису цитат, статистичних даних тощо. У конспект треба заглядати, але читати підряд текст неприпустимо;

• на початку відповіді студент повинен назвати літературу та джерела, використані у ході підготовки;

• відповідь має продовжуватися 10 хвилин і закінчуватися висновком з даної проблеми;

• студенти мають право задати доповідачу питання, які запропоновані до теми семінарського заняття або виникли при слуханні відповіді;

• доповнення мають бути чіткі, конкретні, ні в якому разі не повторювати вже сказане;

• тему реферату студент обирає заздалегідь і після консультації з викладачем готує її для усного розкриття (5 –7 хвилин);

• всі види студентської участі у ході семінарських занять – розгорнуті відповіді, запитання, доповнення, реферати, рецензування відповіді товариша – будуть оцінюватися і впливатимуть на кількість балів.

Тема 1. Розвиток культури України на початку хх ст. – 4 години

План

Заняття 1.

1. Наукові досягнення українських вчених.

2. Діяльність Наукового товариства ім. Т.Г.Шевченка у Львові та Українського наукового товариства у Києві.

3. Громадська діяльність українських письменників на початку ХХ ст.

4. Розвиток театрального мистецтва в Україні.

Заняття 2.

Теми рефератів:

1. Перший україномовний друкований переклад Біблії.

2. Іван Пулюй – великий фізик та громадський діяч України.

Мета заняття: виявити коло факторів, котрі сприяли та гальмували з іншого боку розвиток української культури даної доби; з’ясувати історичне значення українських наукових установ; проаналізувати внесок до скарбниці національної культури літераторів та театральних діячів; показати роль українських письменників у розгортанні національно-визвольного руху,.

Методичні рекомендації

При підготовці відповідей на питання даного семінару доцільно врахувати наступні поради.

Перше з пропонованих питань вимагає узагальнюючої розповіді про наукові досягнення українських вчених – спеціалістів як з гуманітарних, так і природничих наук. Стисла характеристика наукового доробку двох вчених товариств має підвести риску відповіді.

При підготовці до другого питання можна обмежитися розповіддю про якусь одну постать - Бориса Грінченка, Олену Пчілку, Івана Франка, Симона Петлюру, Лесю Українку – і на цьому прикладі показати ступінь заангажованості українських літераторів у громадському житті та національному русі.

Якщо студент відчуває брак літератури, треба звернутися до викладача.

Висвітлюючи наступне питання, головну увагу треба зосередити на тих змінах, що відбулися у становищі українського професійного театру, показати зростання його ролі у суспільному житті.

При підготовці питань бажано використовувати краєзнавчі матеріали.