- •1. Теорія держави і права: поняття, сутність, предмет
- •2. Функції теорії держави і права
- •3. Методи теорії держави і права Найважливішими принципами (підходами) загальнотеоретичного дослідження
- •Теорії держави і права
- •Історія і передумови виникнення теорії держави і права як науки.
- •Теорія держави і права в системі суспільних наук.
- •Тема 1 Основні завдання, предмет, методи і функції теорії держави і права 1. Історія і передумови виникнення теорії держави і права як науки.
- •2. Теорія держави і права в системі суспільних наук.
- •Про загальні та окремі закономірності виникнення, розвитку та функціонування держави і права в їх структурній багатоманітності.
- •Принципи (підходи) загальнотеоретичного дослідження держави і права
- •Загальні методи — це філософські, світоглядні підходи, які виражають найбільш універсальні принципи мислення
- •Дозволяє визначати юридичні поняття, виявляти їх ознаки, проводити класифікацію, тлумачити зміст правових розпоряджень і тому подібне
- •Дозволяє зіставити різні правові системи або їх окремі елементи — закони, юридичну практику і так далі — в цілях виявлення їх загальних і особливих властивостей
- •Междисциплинарные (частные)
- •Чим наука теорії держави і права відрізняється від відповідної учбової дисципліни:
- •Вкажіть на основі яких наук виникла теорія держави і права?
- •27. Вкажіть мінімум трьох дослідників (вчених) у сфері теорії держави і права
Про загальні та окремі закономірності виникнення, розвитку та функціонування держави і права в їх структурній багатоманітності.
Теоретико-історичні науки (теорія держави і права, історія держави і права та ін.)
Державознавчі науки (адміністративне право, конституційне право та ін.)
Криміналістичні науки (кримінальне право, і процес, виправно-трудове право та ін.)
Цивілістичні науки (цивільне право і процес, господарський процес, сімейне право та ін.)
Науки, що вивчають державу і право інших країн (ІДПЗК, КПЗК)
Науки, які досліджують відносини між державами — міжнародне право (приватне і публічне)
Вивчає державну і правову надбудову в цілому, узагальнює досвід державного і правового будівництва в суспільстві на всіх етапах його розвитку.
Предмет теорії складають держава і право в їх єдності, оскільки вони є органічно взаємопов'язаними між собою частинами надбудови суспільства і існувати ізольовано не можуть
загальні закономірності держави і права, в яких виявляється їх сутність і соціальне значення для всього суспільного життя.
Досліджує систему основних понять юриспруденції, які пронизують всі юридичні науки, адже теорія держави і права розробляє систему понять не тільки для «себе», але і для всієї юриспруденції, виступаючи свого роду її азбукою, фундаментом
Онтологічна функція - виражається в пізнанні та поясненні явиш і процесів державного і правового життя суспільства, вона не лише вивчає в узагальненій формі державно-правову систему, а й пояснює об'єктивні процеси її розвитку.
Гносеологічна функція - полягає у виробленні наукових концепцій, доктрин, правових понять, категорій, а також прийомів і способів, що допомагають науковому пізнанню держави і права.
Евристична функція - виражається як глибинному пізнанні основних закономірностей державно-правового життя, в з'ясовуванні їх тенденцій, відкритті нових закономірностей, збагаченні новими знаннями про розвиток держави і права.
Прогностична функція - виражається в передбаченні («погляд у майбутнє») подальшого розвитку держави і права на основі адекватного відображення його об'єктивних закономірностей.
Методологічна функція — виражається у формуванні поняттєвого апарату системи юридичних наук, створенні універсальної юридичної мови, що забезпечує однаковість у класифікації та оцінці явищ фахівцями різних галузей права.
Ідеологічна функція - полягає у розробці фундаментальних ідей про шляхи прогресивного розвитку держави і права, що впливають на правову свідомість громадян і суспільства (наприклад, ідея про демократичну, соціальну правову державу).
Політична функція - виражається у впливі теорії держави і права на формування політичного курсу держави, політичної системи суспільства та у забезпеченні їх науковості.
Науково-прикладна (організаційна) функція - полягає у розробці рекомендацій для практичного вирішення завдань державно-правового будівництва.
