Министерство образования Украины

Харьковский государственный университет

В.Е.НЕКОС

ОСНОВЫ ОБЩЕЙ ЭКОЛОГИИ И НЕОЭКОЛОГИИ

(Часть 1)

Учебное пособие

(ПРОГРАММНЫЕ И ПРОБЛЕМНЫЕ ЛЕКЦИИ ДЛЯ СТУДЕНТОВ

СПЕЦИАЛЬНОСТИ 7.0708 "Экология")

Харьков – 1998 г.

УДК 557.4

Некос В.Е. Основы общей экологии и неоэкологии: учебное пособие. Программные и проблемные лекции для студентов специальности 7.0708 Экология Часть I, - Харьков, 1998 г.

В пособии изложены основные положения традиционной (геккелевской) экологии и неоэкологии (современной экологии). Понятийно-терминологический аппарат, приведенный в пособии, модульная система изложения и последующий тестовый контроль обеспечивает получение достаточных и оптимальных экологических знаний для будущего эколога широкого профиля.

Книга может быть полезной для любого специалиста, работающего в области как традиционной, так и современной экологии.

Рецензенты:

А.В.Гриценко – доктор географических наук, профессор, директор Украинского НИИ экологических проблем.

В.В.Медведев – доктор биологических наук, профессор, директор Украинского НИИ почвоведения и агрохимии им. А.И. Соколовского.

С.С.Душкин – доктор технических наук, зав. кафедрой водоснабжения, водоотведения и очистка воды Харьковской государственной академии городского хозяйства.

Размножение и тиражирование

курса лекций без официального

разрешения автора запрещено.

@Некос В.Е.

Модуль 1.

Введение:

Программная структура курса. Цели и задачи курса. Особенности усвоения курса. Программа курса. Основные дефиниции понятия "экологии" как ранее усвоенные, так и некоторые определения новых авторов. Актуализация знаний по основным понятиям усвоенных при изучении курса "Введение в специальность" (понятия аутэкология, демэкология, синэкология, система, биоценоз, биогеоценоз, экосистема, геосистема, экологическая пирамида, биосфера, охрана природы, природопользование и др.).

Учебный курс "Основы общей экологии" являются основополагающим в подготовке специалиста в области экологии. В разных вузах Украины он читается по разным программам и имеет различную структуру. Это связано с несовершенством образовательной программы и, прежде всего, отсутствием единой обязательной программы. Соответственно, структура курса и подходы к его изложению также различны в разных вузах. В Харьковском госуниверситете этот курс впервые на Украине начал читаться для профессионалов экологов. За много лет его структура, объем и содержание существенно и много раз видоизменялась, приобретая все более усовершенствованную и оригинальную форму необходимую для подготовки современного эколога. Многолетний опыт, советы с выпускниками-экологами, которые уже работают, с различными специалистами, работающими в системы охраны природы позволили выработать предложенную структуру. Курс годичный, т.е. читается в двух семестрах и, соответственно, состоит из двух частей. Первая часть курса, соответствующая осеннему семестру, посвящена классической или геккелевской экологии с необходимыми элементами глобальной экологии без которых понимание общих вопросов было бы затруднено. Вторая часть курса посвящена современной экологии, т.е. неоэкологии с элементами глобальной неоэкологии, т.е. тех, которые касаются в основном глобальных процессов, обусловленных антропогенной деятельностью ,например кислотные дожди, разрушение озонового слоя и др.

Ниже приводится полная программа курса, составленная в соответствии с требованием Минвуза Украины.

1.1. Программа курса "Основы общей экологии и неоэкологии"

А.В С Т У П

У поняття "Загальна екологія" на сучасному етапі укладають дещо інший зміст,ніж той,який був притаманний йому у першій половині 20 сторіччя. Це зовсім не означає, що воно загубило свій первісний зміст, ні. У нашому розумінні воно суттєво збагатилось, отримало багато інших відтінків, відгалужень. Звичайно, правомірним може бути і інший підхід, згідно якому, все нове повинно формуватись у інші, самостійні науки, що влсне здебільшого зараз трапляється. І те, що цей підхід більш приваблює, легко пояснити - бажання створити, або працювати у новій науці чи напрямку,привертає більшу кількість науковців. Але існує і інший бік цієї проблеми. Надто велика розбіжність притаманна першому визначенню "Екології" і сучасному, дійсно,з одного боку це одна наука, а з іншого - суттєво інша, бо зміннився об'єкт, методи та поняття. Тому ми вважаємо, що зберігаючи пріорітет Е.Геккеля і наслідуючи всі традиції екології, сучасну екологію доцільно назвати "неоекологією" - новою екологією. Це відповідало б тому, що склалося зараз у світовій науці і водночас ліквідувало б значну кількість суперечок.

За іншим поглядом, який мало чим відрізняється від наведеного тільки, що, зверджується, що традиційна екологія залишається за біоекологією,а сучасні погляди потребують суттєвого реформування поняття "екологія",тобто раніше існуюче поняття необхідно наповнити іншим змістом.Навряд чи зовсім бездоганні ці та інші тлумачення(наприклад,що землезнавство вивчає глобальні екологічні проблеми і т.і.), підходи.Недоцільно вихолощувати уже сформовану науку, а тім більше надавати їй іншого змісту. На наш погляд, будь-яку науку необхідно збагачувати, укріпляти, доповнюючи її новими доробками, паралельно створюючи нові напрямки, але неодмінно залишаючи "коріння і стовбур дерева", яке вже виросло. Згідно з цим, на наш погляд, курс "Основи загальної екології і неоєкології" повинен бути базовим, який втілює в собі як класику, так і всі нові підходи, знання і основи для розвитку будь яких відглужень і без якого, як без коріння, ні що не зможе вирости, рівно як не буде існувати довго будівля без фундаменту. Виходячи з цього погляду і базуючись на системному підході,вивченню навчальною традиційною екології передує ознайомлення з відомостями,стосовно елементів глобальної екології, тобто з того, що обумовлює екології планети Земля,потім забезпечується формування знань з традиційної (геккелевської)екології,які створюють фундаментальні основи,дозволяють зрозуміти і екологічно грамотно вирішувати злободенні питання сучасної екології (неоекології).Шлях від загального до частковостей (окремостей) - на наш погляд,найбільш вірний. Таким чином, курс "Основи загальної екології і неоєкології" складається з декількох головних, відносно самостійних, але тісно пов'язаных між собою частин - модулів;глобальних питань екології, традиційної екології ї сучасної, або новоі екології (неоекології).

Вивчення курсу базується на знаннях, отриманих з таких фундаментальних навчальних дисциплін, як хімія,біологія,геологія, геоморфологія, метеологія і кліматологія, гідрологія, грунтознавство, вступ до фаху та інших. Початкові основи загальної екології закладені у програмі навчального курсу. "Вступ до фаху", завдяки якому у студента, майбутнього еколога, формуються знання не тільки із історіі розвитку науки,але і основних понять і термінів, які за принципами "поступового ускладення" актуалізуються і планомірно розширюються не тільки в цьому, але і багатьох інших навчальних курсах, які вивчаються при здобутті фаху.В той же час навчальний курс "Основи загальної екології і неекології" є базовим для більшості нормативних професійно орієнтованих дисциплін і спецкурсів, в т.ч. "Соціальної екології" , "Економіки природокористування", "Екологічної експертизи", "Управління природоохоронною діяльністю" і т.і.

У зв'язку з викладеним вище, метою курсу є:формування знань, умінь та навичок з основних екологічних законів, закономірностей, правил, принципів і т.і., взаємодії живоі речовини з навколішнім середовищем і взаємодії між організмами на глобальному,регіональному і локальному рівнях, а також чітке розуміння причин і механізму зміни стану довкілля під вплівом людини.

Задачами навчального курсу слід визначити і підкреслити такі:

1. Знати закони, закономірності, правила і принципи взамовідношень між організмами, популяціями і угрупуваннями та навколишнім середовищем.

2. Сформувати розуміння дії екологічних законів на всіх іерархічних рівнях;

3. На базі знань екологічних законів, закономірностей і т.і., уміти знаходити причини і механізм дії забруднюючих речовин на існування живого;

4. Уміти знаходити вірні рішення щодо оптимального співіснування людини і природи.

5. Виховати у майбутнього фахівця на базі міждисциплінарних знань, здібності і уміння, бути провідником екологічно безпечної життєдіяльності.

Студент має бути добре обізнаним з навчальним планом і цією програмою, орієнуючись у науковій і методичній літературі з навчального курсу.

Головною формою організації вивчення даного курсу є,перш за все, самостійна робота над програмою курсу, а також лекції, лабораторні работи і навчальні практики.Лекції мають різноманітні форми - програмні лекції, проблемні, лекції-бесіди, лекції-диспути і т.і., консультативні заняття.

Основною формою контролю засвоєння знань є тестовий контроль і визначення рейтингу студента, які можуть поєднуватися з іншими формами.

1.Кваліфікаційні вимоги до студентів, які вивчають курс "Основи загальноі екології і неоєкології".

Скорочений перелік основних знань, якими повинен оволодіти студент внаслідок вивчення "Основ традиційної екології і неоєкології (детально перелік знань,умінь і навичок - ЗУН, викладено в програмних лекціях).

Володіти ЗУН з основних модулів традійійної і глобальної екології в т.ч.:

Модуль 1: Мета, задачі курсу. Структура курсу. Програма курсу. Вимоги до вивчення курсу. Еволюція поняття "Екологія". Біосфера.Екологічний імператив.

Модуль 2: Понятійно-термінологічний апарат традиційної екології. Об'экт предмет, методы екології. Актуалізація понять вивчених раніше. Різноманітність визначень. Теоретична аутекологія, синекологія, демекологія. Біоценоз, біогеоценоз, екосистема, структура екосистеми, продуценти, консументи, редуценти, екологічна піраміда, та інше. Основні властивості екосистем. Основи фотосинтезу. Кругообіг речовин,енергії. Екологічна ніша. Організми - головні поняття; закони,закономірності, правила і т.і. фунціонування організмів. Популяції - головні поняття, терміни; сутність, причини, наслідки. Стійкість і структура угрунтувань.