Види виробничого освітлення
Залежно від джерела світла виробниче освітлення може бути: природним, що створюється прями;
сонячними променями та розсіяним світлом небосхилу; штучним, що створюється електричними джерелами світла та суміщеним, при якому недостатнє за нормами природне освітлення доповнилися штучним.
Природне освітлення поділяється на: бокове (одно- або двохстороннє), що здійснюється через світлові отвори (вікна) в зовнішніх стінах; верхнє, здійснюване через ліхтарі та отвори в дахах і перекриттях; комбіноване — поєднання верхнього та бокового освітлення.
Штучне освітлення може бути загальним та комбінованим. 'Загальним називають освітлення, при яком\ світильники розмішуються у верхній зоні приміщення (не нижче 2,5 м над підлогою) рівномірно (загальне рівномірне освітлення) або з врахуванням розташування робочих місць (загальне локаїізоване освітлення і
Місцеве освітлення створюється світильниками, що концентрують світловий потік безпосередньо на робочих місцях
За функціональними призначеннями штучне освітлення поділяється на робоче, аварійне. евакуаційне, охоронне, чергове.
4. ПРИРОДНЕ ОСВІТЛЕННЯ
Природне освітлення має важливе фізіолого-гігієнічне значення для працюючих. Воно егірині.шво ваіиває на органи зору, стимулює фізіологічні процеси, підвищує обмін речовин та покращує розвиток організму в цілому.
На рівень освітленості приміщення при природному освітленні впливають наступні чинники: світловий клімат ; площа та орієнтація світлових отворів; ступінь чистоти скла в світлових отворах: пофарбування стін та стелі приміщення; глибина приміщення; наявність предметів, що заступають вікно як з середини так .і з зовні приміщення
Оскільки природне освітлення непостійне впродовж дня. кількісна оцінка цього виду освітлення птюволиться за відносним показником — коефіцієнтом приподнього освітлення (КГ1О)
де евн— освітленість в даній точці всередині приміщення, що створюється світлом неба (безпосереднім чи відбитим):
езовн— освітленість горизонтальної поверхні, що створюється в той самий час ззовні світлом повніє г-о відкритого небосхилу.
5. ШТУЧНЕ ОСВІТЛЕННЯ
Штучне освітлення передбачається у всіх виробничих та побутових приміщеннях, де недостатньо природного світла, а також для освітлення приміщень в темний період доби. При організації штучного освітлення необхідно забезпечити сприятливі гігієнічні умови для зорової роботи і одночасно враховувати економічні показники.
Найменша освітленість робочих поверхонь у виробничих приміщеннях регламентується СНиП 11-4-71* І визначається, в основному, характеристикою зорової роботи .
Джерела штучного освітлення
В якості джерел штучного освітлення широко використовують лампи розжарювання та газорозрядні лампи.
Лампи розжарювання відносяться до теплових джерел світла. Під дією електричного струму нитка розжарювання (вольфрамовий дріт) нагрівається до високої температури і випромінює потік променеве енергії. Поряд з перевагами їм притаманні і суттєві недоліки: велика яскравість (засліплююча дія): низькг світлова віддача (7—20 лм/Вт): відносно малий термін експлуатації (до 2,5 тис. год):
Лампи розжарювання використовують, як правило, для місцевого освітлення, а також освітленю приміщень з тимчасовим перебуванням людей.
Газорозрядні лампи внаслідок електричного розряду в середовищі інертних газів і парів металу тг явища люмінесценції випромінюють світло оптичного діапазону спектру.
Основною перевагою газорозрядних ламп є їх економічність.
Світлова віддача цих ламп становить 40—100 лм/Вт, що в 3—5 разів перевищує світлову віддачу ламг розжарювання. Термін експлуатації — до 10 тис. год, а температура нагрівання (люмінесцентні) — ЗО—6С °С.
Основним недоліком газорозрядних ламп є пульсація світлового потоку, що може зумовнп виникнення стуа6ас%иоті.чж«:о> «^^хлу, -котру» ткдиот ^ спотворенні зорового сприйняття об'єктів, щ рухаються, обертаються. До недоліків цих ламп можна віднести також складність схеми включення, шуі дроселів, значний час між включенням та запалюванням ламп, відносна дороговизна.