1. Національна валютна система;

2. котирування валюти;

3. світова валютна система;

4. фінансовий ринок.

2. До елементів національної валютної системи не відносять:

1. міжнародні платіжні засоби;

2. режим курсу національної валюти;

3. валютні обмеження;

4. умови функціонування національних ринків золота і ринку валют.

3. Згідно Маастрихтських критеріїв, дефіцит бюджету не може перевищувати:

1. 60% від ВВП;

2. 3% від ВВП;

3. 2% середнього рівня довгострокових відсоткових ставок;

4. 5% від ВВП.

4. Міжнародною лічильною грошовою одиницею є:

1. SDR - спеціальні права запозичення;

2. євро;

3. долар;

4. золото (золотозливковий стандарт).

5. Грошові знаки, що емітуються державою і є єдиним законним засобом платежу на її території це:

1. Іноземна валюта;

2. Національна валюта;

3. резервна валюта;

4. конвертована валюта.

6. Резервна валюта це:

1. особлива категорія конвертованої національної валюти провідної розвиненої країни, яка виконує функції міжнародного платіжного і резервного засобу, служить базою визначення валютного паритету;

2. іноземні грошові знаки у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території іноземної країни;

3. валюта країн, де немає жодних обмежень як на поточні комерційні операції, так і на операції, пов'язані з рухом капіталів, а також для всіх категорій вітчизняних (резидентів) й іноземних (нерезидентів) юридичних і фізичних осіб — власників цієї валюти;

4. валюта, тих країн, які повністю зберегли валютні обмеження на всі валютні операції як для резидентів, так і нерезидентів.

7. Валюти залежних і економічно слабо розвинених країн, як правило, є:

1. зовнішньо конвертованими;

2. вільно конвертованими;

3. неконвертованими;

4. частково конвертованими.

8. Існують такі ключові види режимів валютного курсу:

1. фіксований і плаваючий;

2. внутрішній і зовнішній;

3. прямий і непрямий;

4. стабільний і фіксований.

9. Офіційне зниження курсу національної валюти називається:

5. ревальвація;

6. девальвація;

7. конвертація;

8. деномінація.

10. До основних загальних інструментів валютної політики не відносять:

1. дисконтну політику;

2. політику обов'язкових резервів;

3. диверсифікацію валютних резервів;

4. політику відкритого ринку.

Стороженко В.

1. Специфічною організаційно-економічною формою відносин країн ЄС у валютній сфері називається:

9. Регіональна валютна система

10. Національна валютна система

11. Міжнародна валютна система Х

12. Європейська валютна система

2. Європейська розрахункова одиниця:

5. Долар США

6. Євро

7. Франк

8. ЕКЮ Х

3. Зі скількох етапів складається план введення єдиної валюти?

1. 2 етапів

2. 3 етапів Х

3. 8 етапів

4. 6 етапів

4. В якому році було введено спільну валюту «Євро»

1. 1997

2. 1999 Х

3. 1992

4. 1990

5. За чим розрізняють валові системи:

1. Національна, світова

2. Міжнародна, регіональна

3. Регіональна, світова

4. Міждержавна, національна

6. Іноземна валюта - це

1. Національна валюта яка використовується в міжнародному обігу як засіб обігу та нагромадження

2. Грошові знаки, що емітуються державою та є єдиним законим засобом платежу на її території

3. Це особлива категорія конвертованої національної валюти провідних розвинених країн яка виконує функцію міжнародного платіжного засобу

4. Це грошові знаки у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет та інших формах, що перебувають в обігу відповідної держави. Х