Вимоги до освітньої підготовки студентів з культури ділового спілкування

М Е Т А Й З А В Д А Н Н Я

курсу

• визначити предмет і завдання курсу «Етика ділової комунікації» —наукової дисципліни про етику ділових взаємин та сучасну культуру спілкування;

• встановити етапи формування в Україні наукової думки про комунікацію;

• розкрити функції бесіди та її види;

• з’ясувати правила етикету під час бесід з клієнтами;

• підтвердити значення переконуючого впливу в мовленнєвому спілкування;

• обґрунтувати логіко-психологічні правила конструювання повідомлень;

• показати вплив особистости на ефективність переконання;

• окреслити етико-психологічні вимоги до виступу в аудиторії:

• дати уявлення про особливості бесід по телефону;

• системно викласти способи впливу на людей під час спілкування;

• сформувати уявлення про етику й етикет у діловому спілкування з іноземцями;

• докладно проаналізувати початок формування в Україні наукової думки про комунікацію;

• засвідчити роль міжособистісних взаємин у спілкуванні;

• переосмислити структуру комунікації;

• простежити еволюцію психологічної природи спілкування;

• розглянути підготовку до бесіди як передумову її результативности;

• виявити моральні бар’єри на шляху до взаєморозуміння;

• охарактеризувати вербальні засоби спілкування та мовленнєвий етикет;

• сформувати типологію моделей спілкування;

• відзначити нерівномірність культури говоріння на різних етапах пере-говорів;

• з’ясовати норми поведінки менеджера;

• проаналізувати правила поведінки службовців;

• всебічно вивчити моральні передумови ділового спілкування;

• підтвердити потребу в дослідженні етики й культури спілкування на сучасному етапі;

• запровадити колективне обговорення ділових проблем;

• розглянути роль дотримання правил етикету під час виходу з контакту;

• означити сутність «мозкового штурму»;

• показати, що моральні цінності є основою гуманістичного спілкування.

ПРИНЦИПИ ВИКЛАДАННЯ КУРСУ «КДС»

ДИСЦИПЛІНА «Етика ділової комунікації» ґрунтується на багатьох науках, зокрема на психолоії спілку­вання, етиці, психології управління, науковій організації праці тощо. Її вивчення зумовле­не потребами сьогодення.

Ділова людина — чи то підприємець, ме­неджер, соціальний працівник — повинна обов'язково вміти чітко і зрозуміло формулювати свою точку зору, аргументувати власну позицію, аналізувати висловлювання партнера, кри­тично оцінювати відповідні пропозиції. Необ­хідною умовою цього є бажання слухати, вести бесіду, створювати доброзичливу атмосферу. Умінню справити позитивне враження на адресата, передує відпо­відна завчасна підготовка адресанта.

У центрі уваги цього курсу — особис­тість менеджера, керівника. Не досить во­лодіти знаннями, вміннями, методами спіл­кування, щоб бути хорошим фахівцем. Потрібно мати ще й відповідний рівень внутрішньої культури. Морально-етичні проблеми особистість вирішує залежно від базових життєвих принципів.

Етика ділової комунікації — це і наука, що оперує відповідними поняттями, теорія­ми, методами, методологією, і водночас мистецтво, тому що залежить від світо­сприйняття та здібностей особистости. Основним завданням цієї дисципліни є не тільки навчання студентів науці ділового спілкування, а й спонукання їх до мистецт­ва красномовства шляхом активної пізнаваль­ної діяльности, формування відповідної мо­тивації, самовдосконалення, використання різних вправ і завдань. Більш глобальною метою є розкриття краси, гармонії людсь­ких стосунків, зокрема у сфері ділових взаємин, спонукання до формування особистісних морально-етичних принципів, які стали б основою всієї трудової діяльности соціального працівника, керівника, організатора, менеджера.

Курс орієнтований переважно на прак­тичне оволодіння відповідними навичками, уміннями, а не на високий рівень академічно-теоретичних знань. Подається широкий ді­апазон напрямів розкриття тієї чи іншої теми, які викладач разом зі студентами можуть поглиблювати.

В основі досліджень етики ділових контактів є система завдань. Основні з них – це:

# вивчати стилі й моделі спілкування;

# аналізувати кількісні та соціальні чинники комунікації;

# уміти виявляти спільне й відмінне у взаєминах комунікантів;

# досліджувати критерії типології комунікації;

# знати витоки й типологію комунікативних невдач;

# освоїти техніки спілкування;

# запам’ятати значення сигналів очей, жестів тощо.

Програмою курсу «Етика ділової комунікації» передбачено вивчення:

| основних питань культури (етики) комунікації, моделі комунікативної поведінки, системи невербального спілкування, мовні універсалії тощо;

| культурного середовища і вродженої поведінки, особистісного простору, постав і поз у діловому спілкуванні, мовні формули науковця тощо;

| етичної сторони спілкування, типів й риторичних принципів мовленнєвого впливу, жестів сміху й ходи, вимог до сучасного керівника.

| комунікації у соціокультурному просторі, форм і видів ділового спілкування, проблеми здоров’я менеджера, стилів управлінської діяльности;

| правил етикету телефонної розмови, матриці управління часом, основних критеріїв професіоналізму, етичних норм службових стосунків;

| партнера в процесі переговорів, національних управлінських культур, причин комунікативного саботажу, комунікативних особливостей мовлення, природи й моделей конфліктів;

| кількісних та соціальних чинників комунікації, типів «поганих» слухачів, акустичних параметрів мовлення, комунікативної некомпетентности та її плодів.

У результаті вивчення предмета студенти мають засвоїти:

• основні підходи до розуміння етики ділової комунікації, зміст яких відображає характер взаємин людей при вирішенні тієї чи іншої проблеми;

• загальні відомості про історію комунікативної етики;

• логіку становлення наукової галузі «Культура ділового спілкування»;

• рівні ефективности мовної комунікації;

• категорії мовних знань;

• виразність і багатство індивідуальної мови українця:

• структуру мовного етикету в науковому стилі;

• етноспецифіку комунікативної поведінки;

• автологічну й металогічну мовну поведінки;

• естетичні аспекти культури національного мовлення;

• рівні комунікативної особистости;

• різновиди бесід та етапи їх підготовки;

• основні канали мовної комунікації та їх медіуми.

Опанувавши курс «Культура ділового спілкування», студенти повинні вміти.

— окреслювати джерельну базу дисципліни;

— вирізняти основні методологічні підходи до визначення суті, змісту та характеру предмета комунікації;

— користуватися категоріально-поняттєвим апаратом КДС;

— обґрунтовувати взаємозв’язок між етикою і комунікацією;

— підтверджувати антиномічність між етичними нормами й моральністю комуніканта;

— аналізувати факти ділової комунікації;

— орієнтуватися в основних моделях і стилях спілкування;

— знаходити й упроваджувати тип потрібної комунікації у відповідному мовле-ннєвому контексті;

— вільно орієнтуватись у процесах становлення й розвитку етики ділової комунікації (ЕДК);

— аналізувати системи культурної комунікації в різних регіонах України;

— усвідомлювати природу і структуру вербального спілкування;

— володіти декількома типами невербальної комунікації;

— визначати характерні риси ділового спілкування українців;

— ставити питання етнічного підгрунтя ділової комунікації;

— творчо працювати над прирощенням нових знань з ЕДК.

К О Н Т Р О Л Ь З Н А Н Ь

Викладач застосовує різні види контролю знань і вмінь, а саме: поточний, тематичний, підсумковий.

ПОТОЧНИЙ — здійснюється під час проведення практичних занять, семінарів і має на меті перевірити рівень підготовки студентів до виконання конкретних завдань.

ТЕМАТИЧНИЙ — складання диференційованого заліку за певними розділами після опрацювання тематичного і практичного матеріалу.

ПІДСУМКОВИЙ — виставлення триместрової оцінки студентам, які опрацювали теоретичні теми, практично засвоїли їх і мають позитивні оцінки.