- •Тема 7: Видові особливості м’язів, шкіри та її похідних.
- •Фасції і підшкірна мускулатура.
- •М'язи плечового поясу.
- •1.Трапецієподібний м'яз ‑ m. Trapezius
- •М’язи грудної і черевної стінок. М'язи грудної стінки.
- •М’язи черевної стінки.
- •Важливі анатомічні утворення черевної стінки.
- •Пошарова будова черевної стінки здухвинної ділянки.
- •Дорсальні м’язи хребтового стовпа.
- •Клубово-реберний м'яз – m. Iliocostalis
- •2. Найдовший м'яз - m. Longissimus
- •3. Пластироподібний м'яз – m. Splenius
- •4. Остистий та півостистий м'яз спини і шиї – m. Spinalis et semispinalis dorsi et cervicis
- •5. Півостистий м'яз голови - m. Semispinalis capitis
- •Вентральні м’язи хребтового стовпа.
- •Вентральні м’язи шиї. М’язи голови. Вентральні м'язи шиї.
- •М'язи голови.
- •5. Піднімач верхньої губи – m. Levator labii superioris
- •6. Опускач нижньої губи – m. Depressor labii inferioris
- •7. Щічний м'яз – m. Buccinator
- •М'язи плечового суглоба.
- •М'язи ліктьового суглоба.
- •М’язи зап’ясткового і пальцевих суглобів м'язи променеліктьвого суглоба.
- •М'язи зап'ясткового суглоба.
- •М'язи пальцевих суглобів.
- •Топографія м'язів на відділах та ланках грудної кінцівки.
- •П'ясток.
- •Синовіальні сумки та синові альні піхви.
- •Мускулатура кульшового і колінного суглобів м'язи кульшового суглоба.
- •М'язи колінного суглоба.
- •Мя’зи заплесневого і пальцевих суглобів м'язи заплесневого суглоба.
- •М'язи пальцевих суглобів.
- •2. Глибокий згинач пальців - m. Flexor digitorum profundus
- •3. Міжкісткові м'язи - m.M. Interosseі
- •Топографія м'язів на ланках вільного відділу тазової кінцівки. Стегно.
- •Важливі анатомічні утворення на тазовій кінцівці.
- •Синовіальні сумки та сухожильні піхви.
- •Сухожилкові піхви.
- •Питання для самоперевірки.
М'язи голови.
Утворюють декілька груп: мімічну, жувальну, м'язи вушної раковини, під'язикової кістки, язика, очного яблука, глотки, гортані.
Мімічні м'язи.
Розміщуються, головним чином, навколо ротового отвору. Один з них, коловий м'яз рота, стискує ротову щілину, інші м'язи її розширюють.
1. Коловий м'яз рота – m.orbicularis oris
Кільцеподібної форми, проходить в товщині губ.
2. Виличний м. – m. zygomaticus
Починається на лицьовому гребні (у коня), виличній дузі (у свиней), жувальній фасції (у великої рогатої худоби), біля вушної фасції (у собак). Закінчується в латеральному відділі колового м'зу рота.
3. Ікловий м'яз – m. caninus
Бере початок на боковій поверхні носової пластинки верхньощелепної кістки, доходить до крила носа і верхньої губи (у коня і свиней), до крила носа (у великої рогатої худоби), верхньої губи (у собак).
4. Носогубний підіймач – m. levator nasolabialis
У собак починається від лобної фасції та верхньощелепної кістки, закінчується в верхній грубі: у свиней – від носової кістки спрямовується до верхньої губи, у великої рогатої худоби – від лобної фасції і носа, ділиться на дві гілки, між якими проходить ікловий м'яз, закінчується в верхній губі та боковій стінці носа, у коня – від лобної та носової кісток, ділиться на дві гілки, які обхоплюють ікловий м'яз, закріплюється на боковій стінці носа і верхній губі.
5. Піднімач верхньої губи – m. Levator labii superioris
Починається від пластинки верхньощелепної кістки позаду підочноямкового отвору, закінчується у собак на крилі носа, у свиней – на верхньому крилі рила, у великої рогатої худоби – в шкірі носо-губного дзеркала, у коня - з'єднується на верхівці носа з одноіменним сухожиллям другого боку і закінчується в верхній губі.
6. Опускач нижньої губи – m. Depressor labii inferioris
Бере початок у коня від основи м'язового відростка нижньощелепної кістки і на щелепному бугрі, у великої рогатої худоби – від щічної поверхні нижньощелепної кістки. Закінчується у нижній губі. У собак відсутній, у свиней зливається з щічним м'язом.
7. Щічний м'яз – m. Buccinator
Має дві частини: поверхневу та глибоку. Поверхнева частина має перисту будову, яка обумовлена центральним сухожильним тяжем та м'язовими волокнами, що відходять від нього ростродорсально і ростровентрально. Пучки цих волокон закріплюються на верхньощелепній та нижньощелепній кістках вздовж зубних країв. м'яз приймає участь у пересуванні корму в ротовій порожнині при жуванні.
Жувальна мускулатура.
1. Жувальний м'яз – m. masseter
Бере початок від виличного гребня (бугра) та виличної дуги, закінчується в жувальній ямці.
Функція: – стискує щелепи.
2. Висковий м'яз – m. temporalis
Розміщується в висковій ямці, закріплюється на м'язовому відростку нижньощелепної кістки.
Функція: стискує щелепи.
3. Крилоподібний м'яз - m. pterygoideus
Починається на крилоподібній, клиноподібній та піднебінній кістках навколо хоан, закінчується на медіальній поверхні гілки нижньощелепної кістки.
Функція: Стискує щелепи
4. Двочеревцевий м'яз – m. digastricus
Лежить між яремним відростком та вентральним краєм тіла нижньощелепної кістки.
Функція: Опускає нижню щелепу.
М'язи вушної раковини.
Рух вушної раковини здійснюють 19 м'язів, які об'єднуються в 4 групи: ростральну, дорсальну, каудальну та вентральну. Ростральні м'язи забезпечують повороти вушної раковини вперед, каудальні – назад, вентральні – вниз, дорсальні – вверх.
З А Н Я Т Т Я 6 (2 години).
МУСКУЛАТУРА ПЛЕЧОВОГО І ЛІКТЬОВОГО СУГЛОБІВ.
