Важливі анатомічні утворення черевної стінки.

1. Пахвинний канал - caranalis inquinalis

Вихід з черевної порожнини в порожнину мошонки, добре виражений у самців. Розміщений між глибокими і поверхневими пахвинними кільцями, має форму зрізаного здавленого з боків конуса. В каналі міститься сім'яний канатик.

2. Піхва прямого м'яза черева - vagina musculi abdominis recti

Сухожильний футляр навколо зазначеннго м'язу. Його зовнішню стінку формують сухожилля (апоневрози) косих м'язів черева, а внутрішню ‑ апоневроз поперечного м'язу черева.

3. Біла лінія черева - linea alba abdominis

Місце зрощення кінцевих пластинчастих сухожиль поперечних і косих м'язів черева правого і лівого боків по серединній сагітальній площині на вентральній стінці черевної порожнини. Тягнеться від мечовидного відростка до тазового шва.

Пошарова будова черевної стінки здухвинної ділянки.

1. Шкіра.

2. Зовнішній листок поверхневої фасції.

З. Підшкірний м'яз тулуба.

4. Внутрішній листок поверхневої фасції.

5. Зовнішній листок глибокої фасції /жовта черевна фасція/.

6. Зовнішній косий м'яз черева.

7. Внутрішній косий м'яз черева.

8. Поперечний м'яз, черева.

9. Поперечна фасція черева /внутрішній листок глибокої фасції. 10. Очеревина.

З А Н Я Т Т Я 3 /2 години/.

Дорсальні м’язи хребтового стовпа.

1. Клубово-реберний м'яз – m. Iliocostalis

Тягнеться від клубової кістки до останніх 4-5 шийних хребців, розміщується на поперечних відростках і верхніх кінцях ребер. Починається від маклока і клубового гребня, закріпляться також на поперечних відростках та хребтових кінцях ребер. Закінчується окремими зубцям на ребрах та поперечних відростках шийних хребців.

2. Найдовший м'яз - m. Longissimus

Простягається від крижової та клубової кісток до голови. Складається з трьох м'язів:

1). Найдовший м'яз попереку та грудної клітини - m. longissimus thoracis et lumborum

Бере початок на клубової гребні, остистих відростках крижових, поперекових, грудних і 6 ‑ 7-го шийних хребців, а такаж на зовнішній поверхні хребтових кінців ребер.

2). Найдовший м'яз шиї – m. longissimus cervicis

Починається від соскоподібні відростків перших 5 ‑ 8-ми грудних хребців, закінчується окремими зубцями на поперечних відростках 4-5-ти останніх шийних хребців.

3). Найдовший м'яз голови і атланта – m. longissimus capitis et atlantis

Тягнеться від соскоподібних відростків перших грудних та останніх шийних хребців до крила атланта.

3. Пластироподібний м'яз – m. Splenius

Починається від остистопоперечної фасції між остистими та поперечними відростками перших грудних хребців, закінчується на переших шийних хребцях, потиличній та висковій кістках.

4. Остистий та півостистий м'яз спини і шиї – m. Spinalis et semispinalis dorsi et cervicis

Тягнеться від остистих відростків поперекових та останніх грудних хребців до остистих відростків перших грудних та останніх шийних хребців.

5. Півостистий м'яз голови - m. Semispinalis capitis

Починається від остистопоперечної фасції та соскоподібних відростків перших 6 ‑ 7-ми грудних та останніх, шийних хребців. Закінчується на потиличній кістці.

6. Короткі дорсальні м'язи: багатороздільні, міжпоперечні, міжостисті, прямі, дорсальні м'язи голови, краніальний та каудальний косі м'язи голови. Розміщуються в межах 2 ‑ 3-х сегментів між хребцями продовж усього хребта. Короткі м'язи голови лежать на перших двох шийних хребцях.

7. Довгий та короткий підіймачі хвоста (латеральний та медіальний дорсальні крижовохвостові м'язи) – m. sacrocaudalis dorsalis lateralis et medialis

Беруть початок від остистих відростків (короткий піднімач) та від суглобових відроотків (довгий піднімач) крижових та хвостових хребців. Закінчується на суглобових відростках та їх рудиментах хвостових хребців, починаюча з 5-го.

З А Н Я Т Т Я 4 /2 години/.