
- •1.1. Національна та світова валютні системи
- •1.2. Паризька система золотомонетного стандарту. Генуезька система золотодевізного стандарту
- •1.3. Бреттон-Вудська та Кінгстонська валютно-фінансові системи
- •Розділ 2. Регіональні валютно-фінансові угруповання
- •2.1. Валютні блоки
- •2.2. Валютні зони
- •2.3. Валютний союз єс
- •3.1. Мвф: проблеми створення і діяльності
- •3.2. Світовий банк. Банк міжнародних розрахунків
- •3.3. Регіональні фінансово-кредитні установи
- •Особливості функціонування фінансової системи єс
- •5.1. Світові ринки золота
- •5.2. Операції на девізних ринках
- •5.3. Міжнародні розрахункові операції
- •Розділ 6. Розвиток міжнародного ринку цінних паперів
- •6.1. Міжнародний ринок акцій
- •6.2. Міжнародний ринок облігацій. Євроринок
- •6.3. Діяльність фондових бірж на міжнародному ринку цінних паперів
- •Розділ 7. Функціонування міжнародного ринку кредитних ресурсів
- •7.1. Форми міжнародного кредиту
- •7.2. Зовнішній борг і проблеми його обслуговування
- •7.3. Платоспроможність країни та її складові
- •Частина IV. Міжнародний фінансовий лізинг Розділ 8. Сутність фінансового лізингу
- •8.1. Лізинг як економічна категорія
- •8.2. Види лізингу
- •8.3. Умови лізингового договору та його суб'єкти
- •Розділ 9. Міжнародні лізингові операції
- •9.1. Конвенція про міжнародний фінансовий лізинг
- •9.2. Суб'єкти міжнародних лізингових операцій
- •9.3. Переваги міжнародного фінансового лізингу
- •Розділ 11. "брудні" гроші в системі міжнародних фінансів і протидія їх відмиванню
- •11.1. Походження "брудних" грошей та основні канали їх відмивання
- •11.2. Міжнародна протидія відмиванню "брудних" грошей
- •11.3. Україна в боротьбі з відмиванням "брудних" грошей
- •Частина VII. Платіжний баланс як підсумковий показник світогосподарських зв'язків країни Розділ 14. Економічний зміст платіжного балансу
- •14.1. Методологія платіжного балансу
- •14.2. Дефіцит і профіцит платіжного балансу. Концепція резидентності
- •14.3. Економічна рівновага платіжного балансу
- •Розділ 15. Структура платіжного балансу
- •15.1. Класифікація статей платіжного балансу за методикою мвф
- •15.2. Загальне сальдо платіжного балансу
- •15.3. Чинники, які впливають на стан платіжного балансу
- •17.3. Паризький та Лондонський клуби
9.2. Суб'єкти міжнародних лізингових операцій
Здійсненням міжнародних лізингових операцій займається значна кількість фірм, різних за характером і сферою діяльності, правовому положенню і контролю.
Ці організації та компанії можна поділити на такі основні групи.
1. Дочірні лізингові компанії банків та інших фінансових інститутів (так звані каптивні, тобто залежні, лізингові компанії). Ця група є найбільш численна. На неї припадає основний обсяг лізингових операцій майже у всіх розвинених країнах. Компанії, що належать до цієї групи, мають у своєму розпорядженні найбільші кредитні ресурси, тому особливо сильні позиції таких компаній у фінансуванні лізингу великих об'єктів (комплектних постачань для промислових підприємств, бурової техніки, літаків, суден і та ін.). Найбільш великі компанії в цьому секторі ринку — це "Дойче банк", "Сосьете женераль", "Креді ліоне", "ІНГБерінгз", АБН-АМРО банк, "Натвест", об'єднаний банк "ЮБС-СБЦ Варбург", "Барклайз банк".
2. Дочірні фірми та відділення промислових і торговельних компаній. Виробники устаткування в розвинутих країнах ще на початку нинішнього сторіччя використовували лізинг як засіб розширення продажу своєї продукції, що зумовило створення спеціалізованих філій промислових компаній, діяльність яких була пов'язана з лізингом устаткування, що ними випускається. Прикладами активної роботи таких структур є діяльність ІБМІКАМ, "АТТ капітал", "Орікк Корпорейшн", "Дженерал електрик капітал", "Хьюллет Паккард файненс" та ін., річні обороти яких за лізинговими операціями становлять десятки мільярдів доларів.
3. Незалежні лізингодавці. Ці фірми поділяються на фінансові та лізингові. Перші займаються, головним чином, фінансовим лізингом і не обмежують свою діяльність якоюсь визначеною номенклатурою виробів. Крім того, вони можуть давати кредити, проводити операції з цінними паперами, брати участь в акціонерному лізингу. Другі спеціалізуються на лізингу визначених видів устаткування або обслуговують клієнтів, відібраних за певними критеріями (галузь, види лізингових операцій, географія здійснення угод та ін.).
4. Інші лізингодавці та фірми, що займаються лізинговими операціями. Нині у більшості розвинутих країн, як правило, відсутні принципові обмеження за юридичним статусом лізингодавців, тому лізингом можуть займатися будь-які юридичні і фізичні особи, а також державні організації, що мають для цього фінансові ресурси. Це можуть бути страхові компанії, пенсійні фонди, інвестиційні банки та ін.
5. Лізингові клуби й асоціації. Міжнародні лізингові клуби можна розділити на такі підгрупи:
• асоціації та лізингові клуби, що об'єднують своїх членів за географічною ознакою. Це такі організації, як "Лізюроп", що включає національні асоціації європейських країн, "Фелаліз" (Латиноамериканська лізингова асоціація), АЗІВЛІЗ (Лізингова асоціація Азії);
• асоціації, утворені переважно найбільшими лізинговими компаніями розвинутих країн. Це такі клуби, як "Інтерліз" (компанії з 10 країн Західної Європи), ЛІЗКЛАБ (компанії країн Західної Європи й Австралії), "Мултіліз ассосіейшн" (лізингові компанії країн Західної Європи, Азії і Північної Америки);
• клуби, що об'єднують компанії, які здійснюють лізинг визначеного виду устаткування (Міжнародна асоціація лізингодавців авіатехніки, Американська асоціація лізингу устаткування, Європейська асоціація з торгівлі та лізингу обчислювальної техніки, Європейська асоціація з лізингу легкових і вантажних автомобілів та ін.).